КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2537/16-ц
Провадження № 2/552/194/18
18.01.2018 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Силка І.О.
За участю адвокатів - Шаповалова О.О., Шинкаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири, -
18.05.2016 року до суду звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, мотивуючи свій позов тим, що йому належить на праві власності квартира АДРЕСА_1. Разом з ним за даною адресою зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_4. З травня 2010 ОСОБА_4 за місцем реєстрації не проживає. В зв'язку з чим просив суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
06.12.2017 року ОСОБА_5 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири. Позовну заяву мотивувала тим, що 12.08.2005 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. 17.06.2008 року шляхом укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 була придбана квартира АДРЕСА_1. 07.08.2012 року шлюб між ними було розірвано. Вважає квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю, так як вона була придбана у шлюбі. В зв'язку з чим просила суд визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1
19.01.2018 року ухвалою Київського районного суду м.Полтави було об'єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його адвокат Шаповалов О.О. позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину квартири просили відмовити за безпідставністю.
Відповідач ОСОБА_4 та її адвокат Шинкаренко М.А. зустрічну позовну заяву підтримали в повному обсязі, просили задовольнити. В задоволенні первісного позову ОСОБА_3 просили відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, адвокатів Шинкаренко М.А., Шаповалова О.О., допитавши свідка ОСОБА_7, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 необхідно відмовити за безпідставністю.
Судом встановлено, що 12 серпня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.86).
17 червня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_8 було придбано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно довідки №1947 від 18.05.2016 року, виданої КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: власник ОСОБА_3 та його колишня дружина ОСОБА_10 (а.с.8).
Згідно рішення Київського районного суду м.Полтави від 07.08.2012 року, шлюб зареєстрований 12.08.2005 року, актовий запис №144 в Октябрському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с.3).
Відповідно до Акту від 12.05.2016 року ОСОБА_10 з травня 2010 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4).
В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечувала той факт, що вона в травні 2010 року добровільно покинула квартиру АДРЕСА_1
Судом не приймаються до уваги пояснення відповідача ОСОБА_4 проте, що вона була змушена залишити спірну квартиру, оскільки чоловік зловживав алкогольними напоями та вчиняв сварки. А коли вона забажала знову вселитися в квартиру, то виявилось, що чоловік ОСОБА_3 змінив вхідні замки, тому вона не змогла вселитися до спірної квартири. В судовому засіданні встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_4. Вячеславівна до правоохоронних органів з даного приводу не зверталась. До суду з позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою не зверталась.
Частиною1 ст.391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження свої майном.
Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечуючи проти задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_10 про визнання за нею права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_3 вказував, що дану квартиру він придбав за кошти, які йому були надані батьками, на підтвердження чого надав договір купівлі-продажу від 04.03.2008 року, договір дарування від 30.03.2008 року та Виписку по особовому рахунку ОСОБА_3 Полтавського РУ «АТ «Банк Фінанси та кредит» за період з 01.01.2008 року по 17.06.2008 року.
Крім того, з даного особового рахунку ОСОБА_3 вбачається, що 17 червня 2008 року в день укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, ним були зняті кошти в сумі 40 100 доларів США на придбання спірної квартири.
Пунктом 3 частиною 1 статтею 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Позивачем ОСОБА_4 суду не надано доказів того, що спірна квартира придбана за спільні кошти подружжя. Документи, які б свідчили проте, що позивач приймала участь у придбанні даної квартири в матеріалах справи відсутні. Позивачем суду не надані.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_10 необхідно відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4-14, 81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 19.01.2018 року.
Головуючий Т.В.Турченко