Справа № 603/541/17Головуючий у 1-й інстанції Іванчук В.М.
Провадження № 33/789/14/18 Доповідач - Коструба Г.І.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
18 січня 2018 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Коструба Г.І. розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, такого, що не працює,
Встановив:
Постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як вбачається зі змісту даної постанови, ОСОБА_1 20 серпня 2017 року біля 21 год. 30 хв. на автомобільній дорозі Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль керував транспортним засобом «ВАЗ 21053». державний номерний знак НОМЕР_1. в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від продуття на місці зупинки технічного приладу «Драгер» відмовився та був доставлений у Монастириське РТМО, де за допомогою приладу «Алконт 01 СУ» пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить закрити провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв”язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з”ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та формально підійшов до вивчення усіх обставин.
Зазначає, що між викладеними обставинами у протоколі про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2017 року серії AП2 № 545537 та рапорті інспектора Монастириського ВП Боднара В.В. від того ж дня існують розбіжності. Зокрема в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а в рапорті - патрульними було виявлено автомобіль на узбіччі дороги біля с. Гончарівка марки ВАЗ 2105 в якому знаходився ОСОБА_1
Крім цього, у протоколі про адмінправопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суддя місцевого суду не звернув увагу на те, що у протоколі взагалі не вказано, який саме огляд і в який спосіб мав його пройти ОСОБА_1 на вимогу поліцейського.
Стверджує, що працівники поліції порушили вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд на місці виявлення транспортного засобу, що не було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказує, що в судовому засіданні суду першої інстанції інспектор Грижан М.П. стверджував, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп”яніння на місці, проте останній відмовився. Однак, показання інспектора нічим не підтверджені, оскільки на вимогу ОСОБА_1 та його представника надати відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського надійшов лист до суду від ГУНП в Тернопільській області Монастириського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції, з якого вбачається, що відеозапис відносно ОСОБА_1 не зберігся і немає можливості його надати.
Стверджує, що такого відеозапису взагалі немає і не може бути, оскільки ОСОБА_1 не їхав за кермом 20 серпня 2017 року, а суд першої інстанції цієї обставини не врахував і нічим не спростував.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП суд (суддя) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її у відповідності до закону.
Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які, маючи зв”язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказування фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Проте цих вимог закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано, внаслідок чого він, при наявності в матеріалах справи суперечливих доказів, прийшов до помилкового висновку про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2017 р. о 23 год. 56 хв. інспектором поліції ОСОБА_3 у присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №545537, згідно якого ОСОБА_1 20 серпня 2017 р. близько 21 год. 30 хв. на автомобільній НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від продуття на місці зупинки технічного приладу «Драгер» відмовився та був доставлений у Монастириське РТМО, де за допомогою приладу «Алконт 01 СУ» пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху.
Згідно матеріалів справи, а також постанови місцевого суду від 15 листопада 2017 року, вина ОСОБА_1, крім зазначеного протоколу, підтверджується поясненнями інспекторів Монастириського ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 та ОСОБА_6, свідка - лікаря Монастириського РТМО ОСОБА_7, висновком щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №22 від 20 серпня 2017 року, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп”яніння; письмовими поясненням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 20 серпня 2017 року.
Однак, згідно рапорту інспектора Монастириського ВП Боднара В.В. вбачається, що він разом з інспектором Грижаком М.П. під час несення служби отримав інформацію, що водій, який керує автомобілем ВАЗ2105 білого кольору, знаходиться у стані алкогольного сп”яніння. В ході перевірки даної інформації біля с. Гончарівка було виявлено вказаний транспортний засіб на узбіччі.
Таким чином, із змісту рапорту інспектора Боднара В.В. та пояснень інспектора Грижака М.П. в судовому засіданні місцевого суду не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а лише констатується факт, що він знаходився у стані алкогольного сп”яніння.
Цю ж обставину підтвердили і свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які зазначили у своїх поясненнях від 20 серпня 2017 року про те, що були запрошені працівниками поліції в Монастириське РТМО (районне територіальне медичне об”єднання), де був встановлений факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп”яніння.
Із змісту їхніх пояснень також не вбачається, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом у зазначеному стані.
Це ж стосується і показання лікаря Монастириського РТМО ОСОБА_7.
У той же час дочка ОСОБА_1- ОСОБА_8 у судовому засіданні як місцевого, так і апеляційного суду пояснила, що 20 серпня 2017 року автомобілем керувала саме вона, але у зв”язку зі сваркою з батьком через обвинувачення останнього у невмінні керувати нею транспортним засобом вийшла з автомобіля, долучивши в судовому засіданні апеляційного суду копію посвідчення водійських прав, які отримала 16 грудня 2015 року, оскільки часто практикувалась у керуванні автомобілем в присутності батька, в тому числі і в день складення відносно нього протоколу про адмінправопорушення.
Дані показання свідка ОСОБА_8 місцевим судом спростовані не були.
Не є переконливим і висновок місцевого суду про те, що мало місце припинення протиправної поведінки ОСОБА_1 до прибуття поліцейських, незрозуміло, яким чином ОСОБА_1 припинив свою протиправну поведінку, відповідно такий висновок крім голослівних тверджень воно нічим не підтверджений.
Не встановлено та не перевірено в судовому засіданні і пояснення працівника поліції ОСОБА_6 з приводу отриманої інформації від водіїв про те, що воді марки ВАЗ2105 білого кольору біля с. Гончарівка Монастириського району керує транспортним засобом у стані алкогольного сп”яніння.
Відповідно, наведені місцевим судом докази, які нібито обгрунтовують винуватість ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції підстав не вбачає, оскільки вони підтверджують лише факт перебування останнього у стані алкогольного сп”яніння, а інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 саме адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у матеріалах справи немає і можливість їх отримання втрачена.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 листопада 2017 р. підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, закрити провадження у справі щодо нього в зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_9