Справа № 528/979/17 Номер провадження 22-ц/786/179/18Головуючий у 1-й інстанції Шевченко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
15 січня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.,
при секретарі Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе-Агро» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе-Агро» (далі - СгТОВ «Вишневе-Агро») про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позов обґрунтовував тим, що з 14 вересня 2016 року позивач працював у СгТОВ «Вишневе-Агро» старшим охоронцем групи швидкого реагування та 03 березня 2017 року звільнився з роботи за власним бажанням. Однак при звільненні відповідачем не було здійснено виплат по заробітній платі позивачу та не було повернуто трудову книжку. На неодноразові звернення позивача трудову книжку відповідачем було повернуто лише у червні 2017 року, а заробітна плата була виплачена лише у серпні 2017 року, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку з 03 березня 2017 року по 18 серпня 2017 року включно в сумі 42 064,54 грн. та зобов'язати відповідача компенсувати позивачу витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн., з наступним уточненням позовних вимог від 15 листопада 2017 щодо розміру стягнення за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку з 03 березня 2017 року по 18 серпня 2017 року включно в сумі 28 001,60 грн. та зобов'язати відповідача компенсувати позивачу витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2017 рокупозов ОСОБА_2 до СгТОВ «Вишневе-Агро» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
Із даним рішенням не погодився ОСОБА_2, який подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу СгТОВ «Вишневе-Агро» зазначило, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просило апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
ОСОБА_2 та його представник будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи до суду не з'явилися. На електронну пошту Апеляційного суду Полтавської області від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі його представника - адвоката ОСОБА_3
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційних скарг, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Наказом СгТОВ «Вишневе-Агро» № 384-к від 14 вересня 2016 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу старшим охоронцем СгТОВ «Вишневе-Агро» та на підставі заяви від 02 березня 2017 року Наказом № 178-к від 03 березня 2017 року ОСОБА_2 звільнено з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджено копією заяви та даними трудової книжки АЕ 613250 ОСОБА_2 (а.с. 4; 27),
Вказані обставини також підтвердженні самим позивачем при розгляді справи судом першої інстанції в судовому засіданні від 14 листопада 2017 року.
За даними табелів обліку використання робочого часу СгТОВ «Вишневе-Агро» за період з січня по березень 2017 року ОСОБА_2 не протабельований 3-го березня 2017 року. (а.с. 24-26)
Згідно даних розрахункових листів та відомостей на виплату грошей СгТОВ «Вишневе-Агро» ОСОБА_2 нараховано заробітну плату 3 967,69 грн., яку ним не отримано в касі підприємства. (а.с. 33; 34-49)
У відповідності до ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору, серед іншого, є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.ст.40, 41).
Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
При цьому, судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося ОСОБА_2, що 03 березня 2017 року він на роботу не з'являвся.
Згідно п.п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом № 58 від 29 липня 1993 року Міністерства праці України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, 03 березня 2017 року СгТОВ «Вишневе-Агро» на адресу ОСОБА_2 рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслано лист № 636 та лист № 637, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомлено про необхідність прибути до СгТОВ «Вишневе-Агро» за трудовою книжкою, або про надання згоди на відправлення ОСОБА_4 трудової книжки поштою, а також повідомлено про необхідність прибути на підприємство СгТОВ «Вишневе-Агро» для отримання нарахованої суми належної до виплати працівникові при звільненні. А також повідомлено про можливість надати письмову згоду на перерахування зазначених грошових коштів на рахунок в банківській установі з вказівкою всіх обов'язкових банківських реквізитів або шляхом направлення поштового грошового переказу, вказавши поштове відділення одержувача. (а.с. 28, 29)
Вказаний лист позивачем отримано власноручно 07 березня 2017 року, що підтверджується копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 30)
Крім того, Центром поштового зв'язку № 3 суду першої інстанції надано відповідь від 30 жовтня 2017 № 97, в якій підтверджено вручення 07 березня 2017 року ОСОБА_2 рекомендованого листа з повідомленням про вручення від 03 березня 2017 року (а.с. 57-58)
14 червня 2017 року ОСОБА_2 на адресу СгТОВ «Вишневе-Агро» рекомендованою поштовою кореспонденцією, отриманою адресатом 15 червня 2017 року, надіслав заяву, відповідно до якої повідомляє керівника СгТОВ «Вишневе-Агро» про написання ним заяви про звільнення від 02 березня 2017 року під примусом та загрозою розправи з боку начальника служби безпеки підприємства, тому. просить направити йому трудову книжку поштовою кореспонденцією та перерахувати на зазначений номер картки кошти, які повинен був отримати при звільненні, а також кошти за несвоєчасне повернення трудової книжки (середнього заробітку) і відповідну роздруківку по цих виплатах. (а.с. 5; 6)
Тобто, згоду на пересилання трудової книжки позивачем надано лише листом від 14 червня 2017 року.
На виконання вимог чинного законодавства 20 червня 2017 року СгТОВ «Вишневе-Агро» на адресу ОСОБА_2 рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслано трудову книжку, отриману адресатом 21 червня 2017 року. (а.с. 31; 32).
24 липня 2017 року ОСОБА_2 на адресу СгТОВ «Вишневе-Агро» повторно направлено лист про необхідність перерахування на зазначений ним номер банківської картки виплати при звільненні, а також кошти за несвоєчасне повернення трудової книжки (середнього заробітку) і відповідну роздруківку по цих виплатах. (а.с.7)
Проте, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачем у надісланих на адресу СгТОВ «Вишневе-Агро» листах не було зазначено чітких банківських реквізитів рахунку позивача, відкритого в банківській установі, що перешкоджало відповідачу здійснити виплату при звільненні.
Отже, за відсутності доказів вини відповідача щодо проведення розрахунку при звільненні та виплати належних позивачу при звільненні сум - відсутні правові підстави для настання правових наслідків у виді відповідальності відповідача за затримку розрахунку при звільненні.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не порушено жодних прав, законних інтересів позивача та вимог чинного законодавства України, а тому позов ОСОБА_2 до СгТОВ «Вишневе-Агро» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Доводи наведені в апеляційній скарзі щодо посилання суду першої інстанції на те, що при одному звільненні не може одночасно застосуватися стягнення середнього заробітку як за ст. 117 КЗпП України так і за ст. 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, не відповідає матеріалам справи оскільки він не ставив вимогу про виплату заборгованості за час затримки видачі йому трудової книжки не ставлять під сумнів правильність вирішення спору судом першої інстанції.
Посилання ОСОБА_2 на те, що суд першої інстанції на його клопотання про перенесення розгляду справи для можливості ознайомитися з доказами наданими відповідачем оголосив перерву на 30 хв. без доступу до мережі «Інтернет» є безпідставними, оскільки суд надав можливість позивачу та його представнику ознайомитися з наданими документами, при цьому їх кількість (4 аркуша) не потребує великої кількості часу, крім того після ознайомлення з даними документами будь-яких інших клопотань позивачем та його представником не заявлялося.
Доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що відповідач не надав відповіді на листи направлені ним у червні та липні 2017 року, не перерахував кошти та не повідомив яка сума йому мала нараховуватися при звільненні є необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року № 22 банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до цієї Інструкції: банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: «Платник», «Код платника», «Рахунок платника», «Банк платника», «Код банку платника» та «Підписи платника».
Згідно п. 2.5 даної Інструкції якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.
Враховуючи, що листи направленні позивачем на адресу СгТОВ «Вишневе-Агро» не містять необхідних реквізитів, відповідач був позбавлений можливості перерахувати кошти на рахунок ОСОБА_2, при цьому, як встановлено, відповідач не мав банківських реквізитів позивача, оскільки виплата заробітної плати здійснювалася підприємством через касу, а не шляхом перерахування коштів на рахунок працівника.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2017 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текс постанови виготовлено 19 січня 2018 року
Головуючий В.П. Пікуль
Судді: О.І. Обідіна
ОСОБА_5