09.01.2018 Справа №607/13557/17
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження одноособово справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (м. Тернопіль вул. ОСОБА_2Тарнавського 30\12) до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області (м. Тернопіль вул. Руська, 17), треті особи Комунальна медична установа «Міська клінічна лікарня №3», Збаразька центральна районна комунальна лікарня, Тернопільська комунальна міська лікарня №2 про зобов'язання призначити та виплатити грошову допомогу ,-
01.11.2017року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області (м. Тернопіль вул. Руська, 17), треті особи Комунальна медична установа «Міська клінічна лікарня №3», Збаразька центральна районна комунальна лікарня, Тернопільська комунальна міська лікарня №2 про зобов'язання призначити та виплатити допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що 03.04.2017р. відповідачем було призначено їй пенсію за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак в порушення п. 7-1 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при призначенні пенсії за віком їй не виплачено грошову допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Про відмову у виплаті належної їй грошової допомоги, відповідач повідомив її листом від 05.10.2017р. №295/М-11, вказавши, що для її отримання їй необхідно документально підтвердити наявність в закладах охорони здоров'я, де вона працювала такого структурного підрозділу як клініко-діагностична лабораторія або проходження атестації за спеціальністю «лаборант клініко-діагностичної лабораторії», а також надати уточнюючу довідку, що з 05.05.2016 вона працює за основним місцем роботи. Вважає відмову відповідача незаконною, з огляду на те, що у неї наявна необхідна кількість страхового стажу на спеціальних посадах для виплати даної грошової допомоги і жодним нормативно-правовим документом не передбачено надання вищезазначених підтверджуючих документів для виплати допомоги.
02.11.2017року у справі за даним позовом було відкрито скорочене провадження у справі.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Відповідно до п. 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
По даній адміністративній справі скорочене провадження було відкрито до набрання чинності редакції Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року, та тому вказана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно частини першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку,надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
14.12.2017 року від Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області надійшло заперечення на адміністративний позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
Від представників третіх осіб Комунальної медичної установи «Міська клінічна лікарня №3», Збаразької центральної районної комунальної лікарні, Тернопільської комунальної міської лікарні №2 пояснень щодо позову не надходило.
Суд, за результатами розгляду справи, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.
Встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 1959р.н., працювала з 06.09.1976 року, в тому числі:
-з 13.08.1980р. до 30.10.1980р. працювала на посаді середнього медлаборанта, а з 01.11.1980р. до 01.10.1981р. на посаді фельдшера-лаборанта в Чернівецькій міській клінічній лікарні №3;
-з 26.10.1981р. до 28.06.1982р. працювала на посаді фельдшера-лаборанта в Збаразькій центральній районній комунальній лікарні;
-з 14.07.1982р. до 30.10.1987р. працювала на посаді лаборанта медико-санітарної частини, а з 01.11.1987р. до 12.03.1996р. на посаді фельдшера-лаборанта в Медико-санітарній частині «Тернопільський комбайновий завод»;
-з 11.03.1996р. до 11.02.2016р. працювала на посаді лаборанта клінічної лабораторії в Відділковій клінічній лікарні ст.Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця»;
-з 12.02.2016р. до 04.05.2016р. працювала па посаді лаборанта, а з 05.05.2016р. і по
даний час працює на посаді лаборанта (медицина) клініко-діагностичної лабораторії відділу платних медичних послуг КП «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради.
Відповідно до вимог ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно із ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
У відповідності до вимог ст.ст. 82, 104 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, документи про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Зазначене рішення органу, який призначає пенсії, може бути оскаржено до суду.
Позивачу ОСОБА_1 03.04.2017р. призначено пенсію за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про надання пояснень, щодо невиплати їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Про відмову у виплаті грошової допомоги Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило ОСОБА_1 листом від 05.10.2017р. №295/М-11, вказавши, що для її отримання їй необхідно документально підтвердити наявність в закладах охорони здоров'я, де вона працювала такого структурного підрозділу як клініко-діагностична лабораторія або проходження атестації за спеціальністю «лаборант клініко-діагностичної лабораторії», а також надати уточнюючу довідку, що з 05.05.2016 вона працює за основним місцем роботи.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» запроваджена норма, (п.7-1 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), якою встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків -35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги , зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"
Відповідно до п.5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993р., до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу.
Назви професій і посад, які відносяться до середнього медичного персоналу та дають право на призначення пенсії за вислугу років (в тому числі виплату грошової допомоги) визначено довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (наказ МОЗ від 29.03.2002 №117) та Наказом МОЗ від 23.10.1991 №146 та від 23.11.2007 №742.
Номенклатурою спеціальностей середніх медичних працівників до середнього медичного персоналу віднесено наступні спеціальності: фельдшер, лаборант клініко-діагностичної лабораторії.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов'язання призначити та виплатити допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до задоволення не підлягають, оскільки немає законних підстав для призначення їй вказаної допомоги за відсутності документально підтвердженого факту наявності в медичних закладах, що працювала позивачка згідно записів трудової книжки на посадах фельдшера-лаборанта (лаборанта) такого структурного підрозділу, як клініко-діагностична лабораторія, також сторонами не подано, а судом не здобуто доказів проходження позивачем атестації за спеціальністю «лаборант клініко-діагностичної лабораторії».
Керуючись, ст.ст.20,72-77,139, 243-245,257,263,293,295КАС України, суд-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (м. Тернопіль вул. ОСОБА_2Тарнавського 30\12) до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області (м. Тернопіль вул. Руська, 17), треті особи Комунальна медична установа «Міська клінічна лікарня №3», Збаразька центральна районна комунальна лікарня, Тернопільська комунальна міська лікарня №2 про зобов'язання призначити та виплатити грошову допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30 - денний строк з дня cкладання повного тексту рішення, апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддяОСОБА_3