18 січня 2018 року 804/509/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., перевіривши матеріали позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Ляшківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровській області» про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу «Ляшківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровській області», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с.Ляшківка, вул. Центральна, 3 Комунального закладу «Ляшківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровській області», до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 5 ч.1 вищевказаної статті також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З аналізу зазначеної статті, суд зазначає, що законодавцем встановлена відповідна форма щодо волевиявлення позивача на поновлення провадження у справі, а саме: звернення до суду з окремою від позову заявою про поновлення строку звернення до суду, а не заявлення вимоги про поновлення строку звернення до суду в позовній заяві.
Отже, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимоги ч.6 ст.161 КАС України та не надання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду.
Також, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів поважності причини пропуску строків звернення до суду з цим позовом.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом неодноразово надавалась оцінка клопотанням представника позивача про відстрочення сплати судового збору з заявлених підстав. Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 року у справі № 804/5688/17, від 05.05.2017 року у справі № 804/2809/17 та від 24.05.2017 року у справі № 804/3194/17 відмовлено у відстроченні сплати судового збору, позовні заяви залишені без руху.
Частиною 5 ст.161 КАС України визначено, що клопотання про звільнення від сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 762,00 грн.
Враховуючи викладене, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст.161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до абз. 2.7 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Тобто, належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Позивачем до матеріалів позовної заяви надано опис вкладення, який не містить відбитку календарного штемпеля поштового відділення, а тому не може вважатись належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви.
Пунктом 1 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у матеріалах позову всупереч вищенаведеної норми відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за реквізитами: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро МФО: 805012;
- належних доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу;
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.122-123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Ляшківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровській області» про застосування заходів реагування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за реквізитами: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро МФО: 805012;
- належних доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу;
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1