Справа № 815/6707/17
19 січня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача (адвоката ОСОБА_1В.) про відмову від позову за вхід. № 491/18 від 10.01.2018 р.,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій.
Ухвалою від 21.12.2017 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву про відмову від позову за вхід. № 491/18 від 10.01.2018 р.
Відповідач по справі повідомлений про відкриття провадження по справі та призначення дати судового засідання, особисто через представника відповідача (за довіреністю ОСОБА_3О.) що підтверджується розпискою від 26.12.2017 року.
Однак, не зважаючи на належне повідомлення, представник відповідача до судового засідання не з'явився.
У встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі, відповідач відзив на позов не надав.
Згідно частини 9 статті 205 КАС України. якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вказані приписи розгляд заяви представника позивача (адвоката ОСОБА_1В.) про відмову від позову здійснено у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.
Дослідивши заяву представника позивача, суд дійшов наступних висновків:
Згідно ч. 1, 3 ст. 189 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Частиною першою ст. 142 КАС України встановлено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.
Диспозитивні права - це можливості сторони, що визначені в законі, на свій розсуд розпоряджатися своєю позицією щодо предмета позову, тобто матеріально-правових вимог позивача до відповідача.
Позивач, в свою чергу, зокрема, має такі права (диспозитивні): відкликати позовну заяву з суду першої інстанції у будь-який час до закінчення судового розгляду.
Отже, оскільки дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї - не будь права, свободи або інтереси, право позивача на відмову від адміністративного позову передбачене ст.189 та 238 КАС України, причин для відмови у задоволенні заяви суд не вбачає.
Разом з цим, суд встановив, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією № 19-1441J/1 від 19.12.2017 року. (а/с.4).
Суд вважає за необхідне повернути позивачу суму сплаченого судового збору у розмірі 320, 00 гривень (п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).
Відповідно до ч. 2 ст. 239 у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 9, 47, 189, 205, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача (адвоката ОСОБА_1В.) про відмову від позову за вхід. № 491/18 від 10.01.2018 р. - задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій.
Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Київський район, код ЄДРПОУ 38016923, ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030101) на користь ОСОБА_2 (паспорт серії МЕ № 327971, виданий 05.09.2003 р. Дніпровським РВ ГУ МВС України у м. Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1/4, м. Київ, 02218) судовий збір у сумі 320, 00 (триста двадцять гривень 00 копійок).
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.
Пунктом 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Потоцька Н.В.
.