13 грудня 2017 р. Справа № 804/5872/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врони О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 24 ДРПЧ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 24 ДРПЧ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, з позовними вимогами (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог):
- визнати незаконним та скасувати наказ (з кадрових питань (особового складу) тривалого зберігання) Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області від 18.04.2017 року №192 про звільнення відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу із служби, у запас Збройних Сил, прапорщика служби цивільного захисту, ОСОБА_1 , командира відділення 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 9 (у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії);
- поновити ОСОБА_1 на службі цивільного захисту у званні прапорщика служби цивільного захисту на посаді командира відділення 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з 18 квітня 2017 року;
- стягнути з Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток, починаючи з дня, наступного після звільнення, 19.04.2017 року, до дня поновлення на роботі (з розрахунку на дату 07.12.2017) в розмірі 42312,80 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом позивача було протиправно звільнено зі служби в запас Збройних Сил України (у зв'язку з призовом на строкову військову службу). Згідно ч.3 ст.119 Кодексу Законів про працю України (надалі по тексту - КЗпП України) за працівниками, призваними на строкову військову службу до дня фактичної демобілізації зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток. Таким чином, звільнення вважає таким, що не відповідає вимогам закону і порушує трудові права позивача, наказ про його звільнення зі служби є незаконним і був виданий передчасно, тому підлягає скасуванню. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач проти позову заперечив, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що дія КЗпП України не поширюється на позивача, оскільки він проходив службу на контрактних умовах і його правовий та соціальний статуси регулювались відповідними законами та підзаконними актами, зокрема Кодексом цивільного захисту, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, Законом України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту». КЗпП України регулюються лише трудові відносини працівників органів і підрозділів цивільного захисту, яким не присвоєні спеціальні знання. Позивачу було присвоєно спеціальне звання - прапорщик служби цивільного захисту, останній обіймав посаду командира відділення 24 державної пожежно-рятувальної частини (далі - ДПРЧ) Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області. Окрім цього, зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами настання в Україні особливого періоду саме в період виникнення спірних правовідносин. Відтак, відповідач вважає звільнення позивача законним, а позов таким, що не підлягає до задоволенню.
Третя особа надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому зазначила, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, проте обґрунтувань на підтвердження своїх заперечень не зазначила.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що прапорщик цивільного захисту ОСОБА_1 з 06 березня 2017 року працював на посаді командира відділення 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (24 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області), що підтверджується копією Довідки ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області № 27/11-17 від 03.04.2017 року (а.с.7 т.1).
Повісткою Військового комісара Царичанського ОРВК ОСОБА_1 повідомлено, що його призвано на строкову військову службу (а.с.9 т.1).
Наказом з кадрових питань (особового складу) тривалого зберігання ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 18.04.2017 року №192 звільнено відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу із служби, у запас Збройних Сил, прапорщика служби цивільного захисту, ОСОБА_1 , командира відділення ДПРЧ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 9 (у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії).
Вважаючи вищевказане рішення протиправним та таким, що було прийнято з порушенням норм діючого законодавства, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особам рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593.
Відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальне звання.
Відповідно до статті 103 Кодексу цивільного захисту України з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту укладається контракт про проходження служби цивільного захисту.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначається положенням про порядок служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Згідно пункту 45 Положення, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Згідно п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач був прийнятий на службу цивільного захисту за контрактом в ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 року №593 «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ».
Під час проходження позивачем служби цивільного захисту, його було призвано 18.04.2017 року на військову строкову службу Царичанським ОРВК та відправлено на збірний пункт в складі команди 7016, про що вказано в повістці від 12.04.2017 року та витязі з книги протоколів засідань призовної комісії Царичанського району від 03.04.2017 року протокол №1. Також, про зазначене повідомлено керівника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (лист №925 від 24.04.2017 року).
Після вищевказаного повідомлення, керівником ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області було видано наказ від 18.04.2017 року №192, яким позивача було звільнено у зв'язку з призовом на строкову військову службу.
Водночас, про звільнення позивача не було повідомлено. Так, копію наказу йому не видавали та не надсилали поштою.
Зокрема, для отримання необхідної інформації щодо звільнення позивача, його матір - ОСОБА_2 зверталася із заявою до керівника ГУ ДСНС у Дніпропетровській області щодо поновлення на раніше займаній посаді та виплати позивачу середньої заробітної плати за період проходження строкової військової служби.
У відповідь ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області було надано витяг з оскаржуваного наказу.
Статтею 17 Конституції України задекларований обов'язок держави щодо забезпечення соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правові відноси між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 26.03.1992 року №2232-XII (надалі по тексту - Закон України №2232-XII).
За змістом частини 1 статті 1 Закону України №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає, зокрема, проходження військової служби (частина 3 статті 1 Закону України №2232-ХІІ).
Частиною 7 статті 1 Закону України №2232-ХІІ визначено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують, державні органи, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (об'єднані міські) військові комісаріати, а також інші, визначені цією статтею органи та установи.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За всіма громадянами, які призвані під час мобілізації на військову службу, гарантовано зберігаються місце роботи, посада, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Одночасно вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці.
Військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці, внаслідок чого на них розповсюджуються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», та інших нормативно-правових актів.
Згідно частини другої, третьої статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (зміни внесені Законом України від 27.03.2014 року №1169-VII, які набрали чинності з 01.04.2014 року)
Також, внесено зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України, а саме: встановлено, що працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.
Відповідно до ст.119 КЗпП України - за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Аналогічне зазначено і у ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Листом Міністерства оборони України №322/2/8417 від 01.10.15 року щодо особливого періоду повідомляється, що особливий період в Україні настав з 17.03.2014 року, на підставі Указу Президента України №303/2014 від 17.03.14 року «Про часткову мобілізацію», та триває і на сьогоднішній час, а його скасування буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України.
Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказу ГУ ДСНС у Дніпропетровській області №192 від 18.04.2017 року про звільнення із служби у запас Збройних Сил України прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 24 ДПРЧ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, оскільки такий не відповідає критеріям, встановленим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення
Згідно з ч. 1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що судом встановлено протиправність звільнення позивача зі служби цивільного захисту, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді прапорщика служби цивільного захисту, командира відділення 24 ДПРЧ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.
Згідно п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993 року № 58 днем звільнення вважається останній день роботи, тому день з якого слід поновити позивача - 19.04.2017 року.
Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказані норми слід застосувати як аналогію при стягненні з відповідача недоотриманого грошового забезпечення за час проходження строкової військової служби.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч. 3 п. 2 даного Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством. - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до оскаржуваного наказу позивача було звільнено зі служби 18.04.2017 року. Розмір суми стягнення визначається станом на дату винесення судового рішення у справі.
Як вбачається з довідки ГУ ДСНС у Дніпропетровській області від 26 жовтня 2017 року №7880/09/17, середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становить 181,60 грн.
Отже, в силу положень Наказу МВС №475 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» від 23.04.2015 року та враховуючи кількість календарних днів у відповідні періоди, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить з 19.04.2017 року по 13.12.2017 року (день винесення судового рішення): 181,60 * 239 (кількість календарних днів за період з 19.04.2017 року по 13.12.2017 року) = 43 402, 40 грн.
Водночас, згідно долученої до матеріалів довідки про доходи виданною військовою частиною НОМЕР_1 , за час проходження служби в Збройних силах України в період з 20.04.2017 року по 31.12.2017 року позивачу було виплачено грошових виплат на суму 1439,07 грн.
Таким чином, із урахуванням отриманих позивачем грошових виплат до виплати підлягає сума у розмірі 41963,33 грн., з якої повинні бути утримані всі обов'язкові платежі та збори, що підлягають відрахуванню з заробітної плати.
Водночас, згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, постанова суду в частині стягнення грошового забезпечення на користь позивача за один місяць підлягає негайному виконанню.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 24 ДРПЧ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку - задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати наказ (з кадрових питань (особового складу) тривалого зберігання) Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області від 18.04.2017 року №192 про звільнення відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу із служби, у запас Збройних Сил, прапорщика служби цивільного захисту, ОСОБА_1 , командира відділення 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 9 (у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії);
Поновити ОСОБА_1 на службі цивільного захисту у званні прапорщика служби цивільного захисту на посаді командира відділення 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з 19 квітня 2017 року;
Стягнути з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток, починаючи з дня, наступного після звільнення, 19.04.2017 року, до дня поновлення на роботі в розмірі 41963,33 грн. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі цивільного захисту у званні прапорщика служби цивільного захисту на посаді командира відділення 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з 19 квітня 2017 року, звернути до негайного виконання.
Постанову суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у межах суми за один місяць в розмірі 5448,00 грн., звернути до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Врона