Справа № 603/809/17
Провадження №2-о/603/3/2018
"18" січня 2018 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді: Іванчука В. М.
при секретарі : Швець Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 12.05.2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області.
Заяву обґрунтовано тим, що 12.05.2012 року між сторонами зареєстровано шлюб. За час шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони спільно не проживають більше одного року, спільного господарства не ведуть. Причиною розірвання шлюбу є суперечки, які постійно виникають між ними. Крім того, ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання у Державній установі «Долинський виправний центр» (№118). На даний час, сім'я фактично розпалась та носить формальний характер, тому шлюб просить розірвати.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась. В поданій до суду заяві зазначила, що заяву підтримує та просить її задоволити, справу розглянути у її відсутність.
Від заінтересованої особи - ОСОБА_4, який перебуває у Державній установі «Долинський виправний центр (№118)», надійшла заява, згідно якої останній справу просить розглядати у його відсутності, щодо задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 12.05.2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №9.
Від шлюбу подружжя має одну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ИД №269622, виданим Монастириським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 04.10.2017року.
Згідно довідки №УП/1/2/788 від 23.11.2017 року виданої Монастириським районним центром з питань пробації, ОСОБА_4 12.12.2016 року поставлений на облік у Монастириському районного секторі кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області як засуджений до покарання у виді позбавлення волі.
Як вбачається з довідки №4/1-64 с/к від 06.03.2017 року, виданої Державною установою «Долинський виправний центр (№118)», ОСОБА_4 відбуває міру покарання в даній установі з 19.12.2016 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин чи примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ст. 56 СК України).
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки сторони припинили подружні відносини, шлюб розпався і носить формальний характер, заявник наполягає на розірванні шлюбу, що свідчить про те, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Керуючись ст.ст. 263 -265, ч.3 ст. 293 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 12 травня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №9.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: ОСОБА_5