17 січня 2018 р. № 814/2832/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаїв Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54056
про:стягнення заборгованості в сумі 1175,65 грн.,
Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - позивач або Управління) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 1175,65 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість із сплати страхових внесків, яка станом на час розгляду справи є несплаченою.
Ухвалою від 19.12.2017 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу було запропоновано надати суду відзив до 10.01.2018.
Відповідач відзив на позов не надав, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 19.12.2017 яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Позивача просить суд про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п'ята статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.
Відповідач був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 18.09.2000, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (ар. с. 20). В Управлінні відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.
Відповідно до розрахунку наданого позивачем (ар. с. 6) у відповідача рахується заборгованість в сумі 1175,65 грн.
Згідно з абзацом 5 частини 7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058), передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до статті 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з поданими відповідачем розрахунком зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за четвертий квартал 2003 року та розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень - березень 2004 року він мав перерахувати до Управління 1108,69 грн. В рахунок погашення заборгованості відповідачем було сплачено 757,56 грн., тому недоїмка по сплаті страхових внесків становить - 351,13 грн.
За несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, позивач рішенням від 10.10.2006 № 149 застосував до відповідача штрафні санкції в сумі 700,40 грн. та нарахував пеню - 124,12 грн. Відповідачем рішення оскаржено не було, а сума заборгованості не сплачена.
У відповідності до статті 106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога № Ф-174 від 03.01.2013 на суму 1175,65 грн., яка була отримана відповідачем (ар. с. 18), але залишилась непогашеною.
Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1175,65 грн.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ппр. Миру, 46, кв. 107, м. Миколаїв, 54018, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54018, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 41250638) заборгованість в сумі 1175,65 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна