19 січня 2018 року
Луцьк
Справа № 803/1852/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Державного підприємства “Нововолинський ремонтно-механічний завод” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління ПФУ, позивач) звернулося в суд з позовом до Державного підприємства “Нововолинський ремонтно-механічний завод” (далі - ДП “Нововолинський РМЗ”, відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня по листопад 2017 року включно у сумі 57581,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів “б” - “з” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач порушує порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим в ДП “Нововолинський РМЗ” виникла заборгованість за період з вересня 2017 року по листопад 2017 року включно у розмірі 57581,43 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі відповідач отримав 22.12.2017 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.21). Відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ДП “Нововолинський РМЗ” зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Частиною третьою статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
У відповідності до пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Пунктами 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено ДП “Нововолинський РМЗ” листами від 20.10.2017 року №8493/03-19, від 19.09.2017 року №7654/03-19 розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с.13-14).
Таким чином, за період з вересня по листопад 2017 року включно позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, 57581,43 грн., що підтверджується реєстрами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, картками особових рахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та за списком № 2 за період з 01.09.2017 року по 30.11.2017 року, розрахунком ціни позову (а.с.3-12).
Проте, всупереч статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” відповідачем не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед органом Пенсійного фонду заборгованість по сплаті цих платежів за період з вересня по листопад 2017 року включно у розмірі 57581,43 грн.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень-листопад 2017 року в сумі 57581,43 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Нововолинський ремонтно-механічний завод” (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Шахтарська, будинок 53, ідентифікаційний код 00179000) на користь Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 40442724) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня по листопад 2017 року включно у сумі 57581,43 грн. (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня 43 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя В.Д. Ковальчук