Справа №592/2305/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко В. Г.
Номер провадження 22-ц/788/74/18 Суддя-доповідач - Левченко Т. А.
Категорія - 69
18 січня 2018 року м.Суми
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 квітня 2017 року
у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, -
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
В лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, яку мотивує тим, що вона з січня 2008 року по лютий 2013 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина - донька ОСОБА_6 . У зв'язку з тим, що вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі відомості про батька в актовому записі про народження доньки були вказані з її слів. З вересня 2014 року ОСОБА_5 пропав безвісті під час безпосередньої участі в антитерористичній операції. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2015 року його було оголошено померлим. З часу народження доньки ОСОБА_5 визнавав її своєю дитиною, виховував та піклувався про доньку. Просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 , якого оголошено померлим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2015 року стосовно її дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 квітня 2017 року заяву ОСОБА_3 задоволено.
Встановлено факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, що проживав у АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В апеляційній скарзі представник особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви. В доводах апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 як дружина померлого ОСОБА_5 не була залучена до участі у справі. Оскаржуване рішення суду впливає на права та обов'язки її та її сина ОСОБА_8 , тому що вони є отримувачами одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі гибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Окрім того вважає, що ОСОБА_7 не може бути дочкою ОСОБА_5 .
Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що є достатньо доказів на підтвердження факту встановлення батьківства, в тому числі факт батьківства підтверджується результатами аналізу ДНК між дитиною та бабусею - матір'ю ОСОБА_5 .
Проте, погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви не можна, так як суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 має доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 5). Згідно актового запису про народження відомості про батька дитини - ОСОБА_5 вказані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України зі слів матері (а.с. 17).
Батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а.с. 19).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 6).
Відповідно до результатів аналізу ДНК дитини - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 як ймовірно її бабусі, вірогідність спорідненості між ними складає 99% (а. с. 8).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 за життя перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , шлюб було зареєстровано 02 листопада 2013 року Зарічним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, актовий запис № 579 (а.с. 37).
Від шлюбу у них народилася дитина - син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 36).
Згідно довідки за підписом ТВО командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_11 № 525 від 02 березня 2016 року, виданій ОСОБА_4 , її син, старший сержант ОСОБА_5 захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та загинув (пропав безвісти) 03 вересня 2014 року під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні проведення антитерористичної операції в районі неселеного пункта Побєда Луганської області, дана довідка є документом для розгляду та визначення підстав щодо оформлення посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого» органами праці та соціального захисту населення (а. с. 7).
За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до ч. 2 ст. 293 ЦПК України, а також ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Цими нормами не передбачено вичерпного переліку фактів, що можуть встановлюватися судом.
Проте, суд залишив поза увагою умови, за яких заяви про встановлення фактів можуть розглядатися в порядку окремого провадження.
Так, у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_3 зазначала, що встановлення факту батьківства її доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 їй необхідно для отримання пенсії.
В свою чергу в апеляційній скарзі дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , вказує що встановлення даного юридичного факту впливає на право її та сина ОСОБА_10 стосовно отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, яка призначається і виплачується членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця тощо.
У випадку задоволення заяви ОСОБА_3 у її доньки виникає право на призначення і виплату зазначеної грошової допомоги, на яку також мають право і інші члени сім'ї померлого ОСОБА_5 , зокрема його дружина і дитина, які судом першої інстанції до участі у справі не залучались. ОСОБА_1 заперечує проти батьківства її загиблого чоловіка та дитини заявниці.
За таких обставин, коли між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існує спір про право, суд першої інстанції помилково розглянув дану заяву в порядку окремого провадження. Заявниця має право звернутися з відповідними вимогами в порядку позовного провадження.
За ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Пунктом 4 ч.1 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Отже, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з залишенням заяви ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 315; 374 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 квітня 2017 року скасувати.
Заяву ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 січня 2018 року.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді : О.І. Собина
С.С. Ткачук