Справа № 604/915/17
Провадження № 2-а/604/2/18
15 січня 2018 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Сташківа Н.Б.
за участі
секретаря судового засідання Гамана В.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління патрульної поліції у м. Тернопіль, інспектора ІІ роти батальйону УПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, Тернопільської області, про визнання дій інспектора роти батальйону УПП у м. Тернополі ОСОБА_2 незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 у жовтні 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Тернопіль, інспектора роти батальйону УПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій інспектора роти батальйону УПП у м. Тернополі ОСОБА_2 незаконними та скасування постанови БР № 467975 від 03.10.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 03 жовтня 2017 року близько 14 години 30 хвилин, керуючи мотоблоком «Зубр» рухався по головній дорозі с. Кам'янки Підволочиського району, з колгоспу-додому. Під час руху ззаду його наздогнав трактор, об'їхавши причіп він в'їхав у мотоблок «Зубр», внаслідок чого у мотоблоці тріснуло колесо. У зв'язку із ситуацією, що склалася позивач викликав патруль, який склав постанову про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху у зв'язку із тим, що при собі він не мав посвідчення водія та поліса обов'язкового страхування. Однак, позивач вважає дії патрульної поліції неправомірними, оскільки мотоблок це не трактор, адже розвиває швидкість 20 км і має всього 8 кінських сил, тому його можна прирівняти до простого коня. Також, мотоблока не має в переліку транспортних засобів, які підлягають обов'язковій реєстрації у підрозділах Державтоінспекції МВС України. Державні номера на мотоблок не передбачені, тому отримати страховий поліс на мотоблок, для якого не передбачено ні посвідчення, ні номерних знаків, що є обов'язкові для страхового полісу, не можливо.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву у якій заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі зіславшись на обставини, що викладені у позові просив їх задоволити та справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в м. Тернопіль в судове засідання не з'явився, 08.11.2017 року подав заперечення проти позову у яких просив справу слухати у його відсутності, а також вказав, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 незаконними, безпідставними та необгрунтованими, оскільки останній не надав суду належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. Тому, вказав, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки державній реєстрації, яка здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Оскільки позивач використовував мотоблок на автомобільних дорогах державного значення, останній, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язаний був зареєструвати його в установленому законом порядку. Згідно ч.І ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, із відеозапису чітко видно, що позивач не мав та не пред'явив посвідчення водія та поліс цивільно-правової відповідальності, керував мотоблоком на автомобільних дорогах державного значення не зареєстрованим в установленому законодавством порядку, за що на нього і було винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Як передбачено ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в цілях виховання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП. При розгляді скарги відповідно до ст.293 КУпАП перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і може бути прийняте рішення про скасування постанови і закриття справи та згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показів свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 467975 від 03 жовтня 2017 року, винесеної інспектором роти № ІІ батальйону УПП в м. Тернопіль ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 вбачається, що 03.10.2017 року о 14:33 години на автодорозі М-12 Стрий-Знам'янка 181 км ОСОБА_1 керував мотоблоком експлуатуючи причіп, незареєстрованим у встановленому законом порядку без посвідчення водія тракториста-машиніста та без страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.9 (в), 2.1. (а), 2.1 (ґ) ПДР України та вимоги ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КпАП України за що притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. ОСОБА_1 з правами ознайомлений, від підпису та отримання копії постанови відмовився.
Згідно ч. 2 ст. 36 КупАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Частина 1 ст.126 КУпАП, за якою притягнутий до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Із матеріалів справи встановлено, що 03.10.2017 року ОСОБА_1 керував мотоблоком «Зубр» модель GR-Q78 з облаштованим до мотоблоку причепом з двома додатковими колесами, при цьому не маючи при собі посвідчення водія, що позивачем не оспорювалося та який в адміністративному позові вказав, що посвідчення водія у нього в наявності є, проте він дійсно його залишив вдома, оскільки вважав, що мотоблок транспортним засобом не являється та під час керуванням мотоблоком посвідчення водія не є потрібним. Також, відсутність посвідчення водія та наявність облаштованого причепу з двома додатковими колесами безпосередньо до мотоблоку «Зубр» модель GR-Q78 підтверджено відеозаписом від 03.10.2017 року з надгрудної камери поліцейського.
В п.1.10. Правил дорожнього руху України затвердженими Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року (зі змінами та доповненнями) визначені терміни, що наведені у цих Правилах, зокрема, механічний транспортний засіб це - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; цим же пунктом визначено, що транспортним засобом вважається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення та інше.
Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) - особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія відповідної категорії. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема: А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. см та більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Таким чином, суд вважає, що віднесення мотоблоку до транспортного засобу в розумінні діючого законодавства, зокрема, положень ст.126 КУпАП, залежить від наявності в мотоблоці механізму, за допомогою якого він може перевозити людей та (або) вантаж.
З матеріалів справи та надгрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 рухався на мотоблоці «Зубр» здійснюючи його загальне керування. Вказаний мотоблок обладнаний допоміжними колесами та причепом, що свідчить про можливість руху на ньому, як на транспортному засобі дорогами загального користування, що дозволяє водієві, як наслідок, мати можливість бути повноправним учасником дорожнього руху з відповідними правами та обов'язками, тобто позивач використовував даний транспортний засіб не за призначенням.
26.12.2017 року Підволочиський районний суд звернувся до МВС Регіонального сервісного центру в Тернопільській області із запитом підтвердження/спростування факту обов'язковості видачі посвідчення водія та державної реєстрації з видачею відповідних державних номерних знаків для мотоблоків марки «Зубр» модель GR-Q78, однак із відповіді на запит № 31/19-6676 від 28.12.2017 року вбачається, що посвідчення тракторист-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівними машина видаються інспекцією сільського господарства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, районах відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» затверджене Постановою КМ України від 02.04.1994 року № 217. Тобто, сервісний центр в Тернопільській області не дав суду чіткої відповіді про обов'язкову реєстрацію мотоблока «Зубр» модель GR-Q78, а лише зазначив, що посвідчення тракториста-машиніста видається у інспекції сільського господарства.
Із оглянутої судом інструкції з експлуатації мотоблоку «Зубр» модель GR-Q78 вбачається, що даний мотоблок у базовій комплектації оснащений двома транспортними колесами і набором роторних фрез для широкозахватної культивації ґрунту. Мотоблок не призначений для експлуатації в якості транспортного засобу на дорогах загального користування з твердим покриттям і на вулично-дорожній мережі. Має загальну вагу 230 кг та об'єм двигуна 50 куб., відповідно, вказаний мотоблок належать до категорій: А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. см та більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше, що визначено положеннями п.2.13. Правил дорожнього руху України.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що вимоги ст.ст.254,256 КУпАП додержані, адміністративне стягнення накладено правомочним органом, строк накладення адміністративного стягнення не сплив.
Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 інспектор ІІ роти батальйону УПП лейтенант поліції ОСОБА_2 діяв в межах повноважень, наданих йому ст.255 КУпАП. Процесуальних порушень, на які посилається позивач у позові, під час розгляду адміністративної справи, судом не встановлено.
Статтею 221 Глави 17 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення» закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, серед яких відсутня ч.1 ст.126 та ч.6 ст. 121 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє суду дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених ст.221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що є наслідком закриття провадження у цій частині вимог у відповідності до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави, оскільки відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення звільняється від сплати судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 19, 20, 72, 77, 194, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 247, 251, 258, 268, 277, 279, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління патрульної поліції у м. Тернопіль, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, Тернопільської області, інспектора ІІ роти батальйону УПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, Тернопільської області, про визнання дій інспектора роти батальйону УПП у м. Тернополі ОСОБА_2 незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя - підпис
Копія вірна
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_3