28 грудня 2017 року (10 год. 00 хв.)Справа № 808/3753/17 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 8500,00 грн.,-
08 грудня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1Д.), в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, до державного бюджету штрафні санкції у розмірі 8500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 червня 2017 року уповноваженими особами позивача проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції відповідача в магазині. В ході перевірки виявлені порушення введення в обіг продукції “Електричний чайник”, торгової марки «Scarlet», артикул виробника потужність 2200 Вт., об'єм 1,7 л., серійний номер НЕ 00906000029, виробник «ОСОБА_2 корп..», дата виробництва: листопад 2012 року, вартість 415 грн. на якій не нанесено знак відповідності технічним регламентам, в наслідок чого порушено вимоги “Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання” та “Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання”. Також зазначив, що відповідно до частини 3 статті 24 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Отже позивач вважається особою, що ввела “Електричний чайник” на якій не нанесено знак відповідності технічним регламентом в обіг.
16 червня 2017 року прийнято постанову про накладення штрафних санкцій №000019, якою до ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог чинного законодавства застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Відповідачем сума штрафу самостійно сплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 28 грудня 2017 року подав до суду заяву (вх.№ 37281) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явилась. Надала письмові заперечення (вх.№37072) в яких зазначила, що позов є необґрунтованим та в його задоволенні необхідно відмовити у повному обсязі, а також просила провести судове засідання у її відсутність. В обґрунтування заперечень зазначила, що вона вважає, що постанову про накладення штрафу відносно неї винесено позивачем з порушенням вимог законодавства про адміністративне правопорушення. Крім того, вона не отримувала від позивача ніяких документів та інформації, стосовно перевірки що буде проводитись. Також зазначила, що документи на постачання продукції надані не були, оскільки вона була придбана задовго до моменту перевірки, проте нею були надані до перевіряючого органу документи на продукцію у вигляді сертифікату перевірки типу з додатком до нього.
У відповідності до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець 16.01.1995 року за номером № 20940170000000224, за адресою 72100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
31 березня 2017 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено наказ №31/і-06 “Про проведення перевірок”.
На підставі наказу №31/і-06 від 31 березня 2017 року винесено повідомлення від 21 березня 2017 року № 11-50 про проведення перевірки відповідача. На повідомленні міститься розписка про його отримання, в якому особою, яка отримала повідомлення зазначена відповідач особисто та міститься її підпис та дата отримання - 11 травня 2017 року.
Також, начальником Головного управління видано направлення №000140 від 02 червня 2017 року на проведення перевірки суб'єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, копію якого було отримано відповідачем особисто.
Строк проведення перевірки з 06 червня 2017 року по 07 червня 2017 року.
За наслідками проведеної перевірки перевіряючим органом складено акт перевірки характеристик продукції №000040 від 06 червня 2017 року.
Перевіркою встановлені порушення, а саме введення в обіг продукції “Електричний чайник”, торгової марки «Scarlet», артикул виробника потужність 2200 Вт., об'єм 1,7 л., серійний номер НЕ 00906000029, виробник «ОСОБА_2 корп..», дата виробництва: листопад 2012 року, вартість 415 грн. на якій не нанесено Національний знак відповідності, про що зазначено у пункті 1 акту перевірки, внаслідок чого порушено вимоги “Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067 та “Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1077.
Позивачем акт перевірки підписаний без зауважень та отримано копію даного акта. Крім того, позивачем зазначено, що товар вказаний в акті без знака відповідності буде знятий з реалізації для особистих потреб. Просить розглянути матеріали перевірки за її відсутності.
16 червня 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафних санкцій №000019, стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, якою накладено штраф у сумі 8500 грн. та зобов'язано сплатити штраф у 15-ти денний строк.
Також позивачем було винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 червня 2017 року № 000042, згідно якого було обмежено надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності, з зобов'язанням суб'єкта господарювання письмово повідомити (може додавати документи і копії, що підтверджують виконання рішення) орган державного ринкового та метрологічного нагляду про виконання цього рішення до 17 липня 2017 року.
Вимоги вказаного рішення у встановлені строки та на момент розгляду справи відповідачем виконані не були, а отже відповідач правомірно вважається особою, що ввела продукцію в обіг. Суд зазначає, що відповідачем не було надано супровідних документів, що містять інформацію про нанесення Національного знаку відповідності виробником або його уповноваженим представником. Крім того, відповідачем не було надано документів, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). З огляду на вищевказане, суд не приймає твердження відповідача стосовно не збереження нею первинних документів (документів з постачання) на зазначену продукцію, оскільки пройшов великий проміжок часу з моменту придбання цієї продукції, так як на думку суду такі документи є обов'язковими для зберігання за наявності продукції для розповсюдження.
Постанова про накладення штрафу, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та протокол про виявлене порушення були надіслані засобами поштового зв'язку на адресу проживання відповідача, та отримані відповідачем особисто 21 червня 2017 року, про що свідчить відмітка на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи. Зазначені документи відповідачем оскаржені не були.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про не надіслання судом на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, про які зазначено в ухвалі суду від 11.12.2017. Суд зауважує, що позивачем було направлено на адресу відповідача копію адміністративного позову з додатками, про що свідчить оригінал опису вкладення у цінний лист з номером поштового відправлення та печаткою поштового відділення. Надіслання судом копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача не передбачено чинним законодавством, оскільки позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, який зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання вказаних документів.
Також суд критично ставиться до твердження відповідача стосовно відсутності на поштовому повідомленні № 6906313722113 від 19.06.2017 її особистого підпису, оскільки в матеріалах справи міститься копія зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з написом «вручено -21.06.2017» та «особисто -ОСОБА_1» і підстав для сумніву у дійсності підпису відповідача у суду не має. Будь-яких клопотань на предмет перевірки справжності підпису відповідача до суду не надходило та не стосується суті розгляду справи.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Приписами статті 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма передбачає відповідальність особи, саме яка ввела продукцію в обіг, за введення в обіг продукції, що не відповідає технічним регламентам, якщо при цьому на таку продукцію не нанесено знак відповідності технічним регламентам.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.
Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Частиною 1 статті 24 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” визначено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів позапланові у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
У випадках, зазначених у підпункті “б” пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Частиною 3 статті 24 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” встановлено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту “б” пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Пунктом 3 “Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067 (далі - “Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання”), розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає електрообладнання на ринку України.
Судом спростовується твердження відповідача стосовно некомпетентності осіб, які проводили перевірку, щодо надання ними висновків щодо відповідності чи невідповідності продукції певним вимогам з огляду на наступне.
Пунктами 42, 43 “Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання” визначено, що знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.
Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням електрообладнання в обіг.
В силу вимог Опису знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “ Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення” від 30.12.2015 № 1184 знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів). Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами. Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. У разі зменшення або збільшення розміру знака відповідності повинні бути дотримані пропорції його форми.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає що твердження стосовно встановлення мараторія на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідно до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII (далі - Закон № 1728-VIII) є безпідставними. Положеннями статті 6 Закону №1728-VIII передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи,та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю,та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальними органами, Державною службою України з питань праці та її територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України. Отже, позивач мав законні підстави для проведення вказаної перевірки.
Також суд наголошує, що висновки відповідача стосовно розгляду зазначеної справи на підставі винесеної постанови про накладення штрафних санкцій в порядку Кодексу про адміністративні правопорушення є помилковими, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикції адміністратвиних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на момент розгляду справи вказане рішення про накладання штрафу не скасовано у судовому порядку, є чинним та підлягає виконанню, а відтак, враховуючи, що зазначене рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі про задоволення адміністративного позову.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 8500 грн. відповідачем, у встановлені строки не сплачено, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки залучення свідків та проведення експертизи не відбувалося, то стягнення судових витрат з відповідача не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, до державного бюджету штрафні санкції у розмірі 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень) за наступними реквізитами: р/р 31110106700003, код платежу 21081100, МФО 813015, одержувач УДКСУ у Олександрівському районі м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025440.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.
Рішення у повному обсязі виготовлено 09.01.2018.
Суддя О.В.Конишева