27 грудня 2017 року Справа № 808/3107/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі - відповідач), про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
17 жовтня 2017 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 07 листопада 2017 року. Позивача зобов'язано подати протоколи про призначення пенсії стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5; розрахунки стажу стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; довідку про стан заборгованості відповідача станом на час розгляду адміністративної справи у суді; нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог.
07 листопада 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом зупинено провадження в адміністративній справі до 19 грудня 2017 року.
19 грудня 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом поновлено провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія, не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв'язку з цим за підприємством утворилася заборгованість за період з травня по вересень 2017 року в розмірі 128322,32 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 19 грудня 2017 року до суду надійшло клопотання, в якому просить розглянути адміністративну справу у порядку письмового провадження, за відсутністю представника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (код ЄДРПОУ 00194122) відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивачем в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, О.М., ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б”-“з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2.
Однак матеріалами справи, встановлено призначення пенсії на підставі пункту “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадянам (пенсіонерам) ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4 призначена пільгова пенсія.
По іншим зазначеним в позові пенсіонерам неможливо встановити чи призначалась та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б”-“з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2, оскільки позивачем не надано відповідних довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, розпоряджень про призначення пенсії та протоколів.
Згідно із розрахунками боргу відповідачем не відшкодуються управлінню Пенсійного фонду України м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з травня 2017 року по вересень 2017 року. Загальна сума витрат по пенсіонерам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4 становить в розмірі 103269,99 грн.
Згідно абзацу 2 пункту 6.9 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органом Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється”.
Таким чином, повідомлення (розрахунок) для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не направляється підприємству тільки якщо воно ліквідовано.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" зареєстрований, як юридична особа, та не припинене.
Відповідачу надсилались Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначений відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV за травень - серпень 2017 року.
Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв'язку із чим Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулось із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР та статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи зобов'язанні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону.
Виходячи з приписів пункту 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2004 року № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Згідно з підпунктом 4.11 пункту 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.
Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з підпунктами 6.4 - 6.8 пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.
Судом встановлено, що відповідачу своєчасно надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.
Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протоколи, розрахунки стажу пенсіонерам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.
Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.
Позивач не надав до суду витребуваних ухвалою суду доказів.
Відповідач не надав заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за період з травня 2017 року по вересень 2017 року по пенсіонерам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4.
Також слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем не надано протоколів призначення пенсії, розпоряджень, довідок, на підставі яких призначено пільгову пенсію пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є частково доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (код ЄДРПОУ 00194122) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, р/р 25609311001061, МФО 313957, банк: філія ЗОУ АТ «Державний ощадний банк України» ЄДРПОУ 41248629) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно пункту «б» - «з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівникам відповідача за період з травня 2017 року по вересень 2017 року у розмірі 103269,99 (сто три тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень 99 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України рішення складено у повному обсязі 27 грудня 2017 року.
Суддя Д.В.Татаринов