Справа № 815/5619/17
18 січня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов'язання надати інформацію та копії документів на адвокатський запит,-
Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить:
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України надати витребувану інформацію на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 12.07.2017 року за вих. № 0712-01.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 13.07.2017 року був надісланий адвокатський запит № 1712-01 (з додаванням належним чином посвідченої копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру) в якому адвокат ОСОБА_1 просив надати інформацію та копії відповідних документів.
Згідно роздруківки з відстеження поштових відправлень даний адвокатський запит з штрихкодовим ідентифікатором: 6504512501885 було вручено 17.07.2017 року. Останній день, в який мала бути спрямована відповідь є 22 липня 2017 року.
Неотримання відповіді на адвокатський запит від 12.07.2017 стало підставою для наступного адвокатського запиту 10.10.2017 з аналогічними питаннями.
На адвокатський запит від 10.10.2017 отримано повну відповідь із запитуваними копіями документів саме: від Офісу великих платників податків ДФС рекомендованим листом від 20.10.2017 в передбачений законом строк (штрихкодовий ідентифікатор 041192164052).
Як вбачається із змісту відповіді, порушені в запиті від 10.10.2017 питання були розглянуті та наданий вичерпна відповідь.
Крім того, адвокатський запит з тих же питань направлявся 27.04.2017 р., відповідь на який, також не отримано. Адвокатський запит від 27.04.2017 був спрямований поштою 28.04.2017 та отриманий Офісом великих платників ДФС 03.05.2017, відповідно відстеженню штрихкодового ідентифікатора № 6504512175848.
Позивач, вважає що на адвокатський запит від 12.07.2017 р. відповіді у встановленому законом порядку він не отримав, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.
Ухвалою судді від 01.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17.11.2017 року о 12:00 годині.
Розгляд справи за позовом Адвоката ОСОБА_1 про надання інформації та копії документів на адвокатський запи відкладено на 30 листопада 2017 року 11:15 год., у зв'язку із неприбуттям в судове засідання позивача, належним чином повідомленого (п.2 ч.1 ст. 128 КАС України), який повідомив суд про неможливість прибуття до судового засідання через зайнятість у іншій справі (справа №496/1739/17 кримінальне провадження) (а/с. 35-36).
Ухвалою суду від 30.11.2017 року, провадження у справі зупинено, у зв'язку із заявленим представником відповідача клопотанням про зупинення провадження по справі з метою необхідності надання додаткових пояснень, судовий розгляд справи призначений на 18.12.2017 року на 12:00 годину.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України) викладено в новій редакції.
У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, ухвалою суду від 18.12.2017 року визначено, що подальший розгляд даної справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України, а саме, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у запереченнях (відзиві на позовну заяву) від 17.11.2017 р. (вх. № 31535/17) зазначивши, що адвокату ОСОБА_1 вчасно надано відповідь на адвокатський запит, та повідомлено про подальший порядок дій, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню, а також зазначено, що адвокат ОСОБА_1 не скористався своїм законодавчо визначеним правом звернутися безпосередньо до слідчого по кримінальній справі № 32016100110000148.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
13.07.2017 року позивачем надісланий адвокатський запит № 1712-01 (з додаванням належним чином посвідченої копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру) в якому я, адвокат ОСОБА_1 просив надати інформацію та копії відповідних документів, а саме:
1. Повідомити передавав або ні 03.11.2016 слідчий СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_2
С.С., або інший слідчий слідчої групи в кримінальному провадженні №
32016100110000148 від 03.06.2016, «речові докази» у вигляді грошових коштів в
розмірі 1 044 163 гри номіналом:
500 гривень - 1 шт. = 500 грн.;
200 гривень - 2532 шт. = 506 400 грн.;
100 гривень - 4175 шт.= 41Т500 грн.;
50 гривень - 2056 шт.= 102 800 грн.;
20 гривень - 308 шт.= 6 160 грн.;
10 гривень - 666 шт.= 6 660 грн.;
5 гривень - 198 шт.= 990 грн.;
2 гривень - 1091 шт. = 2 182 грн.;
1 гривень - 971 шт.= 971 грн.
До Управління фінансування, економічного обліку та звітності Офісу великих платників ДФС? Подальший рух переданих грошей, мета передачі та руху грошей?
2. Надати документ: акт прийому передачі від представника слідчого органу до уповноваженої особи Управління фінансування, економічного обліку та звітності Офісу великих платників ДФС (або інших осіб) грошових коштів в розмірі 1 044 163 грн.
3. Надати документ підтвердження по внесення грошових коштів в розмірі 1 044 163 грн. (отриманих від слідчого) до уповноваженого банку, що обслуговує орган досудового розслідування (або Офіс великих платників ДФС), відповідно до п. 21 ПКМУ №1104 від 19.11.2012.
Згідно роздруківки з відстеження поштових відправлень даний адвокатський запит з штрихкодовим ідентифікатором: 6504512501885 було вручено 17.07.2017 року. Останній день, в який мала би бути спрямована відповідь є 22 липня 2017 року.
В запереченнях наданих (за вхід. № 31535/17 від 17.11.2017 р.) представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зазначає.
Слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих іатників податків Державної фіскальної служби здійснюється досудове зслідування кримінального провадження від 03.06.2016 3201610010000148, відносно службових осіб ТОВ «ОСОБА_3 компанія», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2016 надано дозвіл на проведення обшуку приміщень за адресою: м. Микалаїв, вул. Пушкінська, 8, з метою відшукання та вилучення речей і документів, у тому числі не облікованих у визначених законом порядку грошових коштів.
Так, в період з 31 жовтня 2016 року по 1 листопада 2016 року, на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді, слідчим СУФР ОВПП ДФС проведено обшук за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8.
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено та грошові кошти на загальну суму 1 044 163 грн, які прямо вказані в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.10.2016 та є майном, яке вважається тимчасово вилученим.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігом, вважаються тимчасово вилученим майном.
В даному випадку слідчим вилучене те майно, яке прямо вказано в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси та не є майном, яке вважається тимчасово вилученим та на яке необхідно накладення арешту.
Крім того, зі змісту адвокатського запиту від 10.10.2017 № 1010-01 вбачається, що адвокат ОСОБА_4 діє на підставі договору про надання правової допомоги від 17.11.2016 № 1711-а являється представником громадянина ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 3201610010000148 від 03.06.2016 на підставі ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В адвокатському запиті (від 10.10.2017 № 1010-01) зазначено про необхідність надання інформації з приводу встановлення факту передачі 03.11.2016 слідчим Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_2, або іншим слідчим слідчої групи речових доказів у вигляді грошових коштів на загальну суму 1 044 163 грн. до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Офісу великих платників податків ДФС, які вилучені в рамках кримінального провадження № 3201610010000148, а також зазначено про необхідність надання акту прийому - передачі від представника слідчого органу до уповноваженої особи управління фінансування, економічного обліку та звітності Офісу великих платників податків ДФС (або інших осіб) грошових коштів в розмірі 1 044 163 грн., а також надати документ який підтверджує внесенння грошових коштів до уповноваженого банку який обслуговує Офіс великих платників податків ДФС.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Адвокатський запит від 10.10.2017 № 1010-01 фактично отриманий Офісом великих платників податків 13.10.2017, тому останнім днем надання відповіді на адвокатський запит є 20.10.2017.
ОСОБА_6 управління фінансових розслідувань від 19.10.2017 № 865/14/28-10-23-01 надано відповідь адвокату ОСОБА_1 в якому зазначено, що 04.11.2016 відповідно до постанови про передачу грошових коштів на відповідальне зберігання від 03.11.2016 по кримінальному провадженні № 3201610010000148, грошові кошти на загальну суму 1 044 163 грн. передано на відповідальне зберігання до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Офісу великих платників податків ДФС та внесено на відповідний депозитний рахунок в АТ «Ощадбанк», що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером.
Згідно вимог ст. 222 Кримінально - процесуального кодексу України, Слідче управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків листом від 19.10.2017 повідомило адвоката ОСОБА_1, що всі підтверджуючі документи щодо передачі вилучених грошових коштів на відповідальне зберігання до управління фінансування, бухгалтерського обліку звітності Офісу великих платників податків ДФС та внесення коштів на відповідний депозитний рахунок Офісу великих платників податків ДФС зберігаються в матеріалах кримінального провадження від 03.06.2016 32016100110000148, в зв'язку з чим для отримання відповідних копій сазаних документів запропоновано звернутись до в.о. начальника п'ятого цлу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань ОСОБА_2 який являється слідчим у кримінальній справі № 32016100110000148.
18.12.2017 р. на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, відповідач надав додаткові письмові пояснення на позовну заяву (а/с. 72 - 74).
Зокрема зазначивши, адвокатом ОСОБА_1 на ім'я начальника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_7 було направлено 2 (два) адвокатські запити за № 0712-01 від 12.07.2017р. та №1010-01 від 10.10.2017р., які за своїм змістом є абсолютно ідентичними.
В адвокатському запиті № 0712-01 від 12.07.2017р., як і в запиті №1010-01 від 10.10.2017р. зазначено про необхідність надання інформації з приводу встановлення факту передачі 03.11.2016 слідчим Слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Слідче управління фінансових розслідувань) ОСОБА_2, або іншим слідчим слідчої групи речових доказів у вигляді грошових коштів на загальну суму 1 044 163 грн. до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Офісу великих платників податків ДФС, які вилучені в рамках кримінального провадження № 3201610010000148, а також зазначено про необхідність надання акту прийому - передачі від представника слідчого органу до уповноваженої особи управління фінансування, економічного обліку та звітності Офісу великих платників податків ДФС (або інших осіб) грошових коштів в розмірі 1 044 163 грн., та надання документу який підтверджує внесення грошових коштів до уповноваженого банку, який обслуговує Офіс великих платників податків ДФС.
Адвокатський запит від 12.07.2017р. №0712-01 фактично був отриманий Слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 18.07.2017 (вхідна дата від 18.07.2017 № 2532), тому останнім днем надання відповіді на адвокатський запит вважається 21.07.2017 року.
ОСОБА_6 управління фінансових розслідувань від 20.07.2017 №645/14/28-10-23-01 надано відповідь адвокату ОСОБА_1 в якому зазначено, що 02.11.2016 постановою слідчого СУ ФР ОВПП ДФС вилучені у ході обшуку грошові кошти визнані речовими доказами та 03.11.2016 зазначені грошові кошти передані до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Офісу великих платників податків ДФС для подальшого внесення на відповідальне зберігання на депозитний рахунок.
Вищезазначений лист від 20.07.2017 №645/14/28-10-23-01 одразу після реєстрації, запаковано у конверт який обклеєно марками та направлено поштою через поштову скриньку в відділенні зв'язку «Укрпошта», у зв'язку з чим будь-які чеки та квитанції про поштове відправлення в Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
В подальшому, 13.10.2017 року на адресу Офісу великих платників податків ДФС надійшов адвокатський запит за №1010-01 від 10.10.2017р., який за своїм змістом повністю дублює запит № 0712-01 від 12.07.2017р. і є йому ідентичним.
ОСОБА_6 управління фінансових розслідувань від 19.10.2017 №865/14/28-10-23-01 надано відповідь, в якому зазначено, що 04.11.2016 відповідно до постанови про передачу грошових коштів на відповідальне зберігання від 03.11.2016 по кримінальному провадженні № 3201610010000148, грошові кошти на загальну суму 1 044 163 грн. передано на відповідальне зберігання до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Офісу великих платників податків ДФС та внесено на відповідний депозитний рахунок в АТ «Ощадбанк», що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером.
Офісом великих платників податків ДФС у законодавчо визначені строки, надано відповіді на 2 ідентичні адвокатські запити від 12.07.2017р. №0712-01 та №1010-01 від 10.10.2017 р. та позивачем запитуєма інформація отримана в повному обсязі.
Позивач надав письмові пояснення (вхід. ЕП/5225/17 від 26.12.2017 р.) в яких зокрема, зазначив.
ОСОБА_6 управляння фінансових розслідувань ОВП від 20.07.2017 - не отримував.
Адвокатський запит від 12.07.2017 спрямований безпосередньо до юридичної особи - Офісу великих платників ДФС, а не до її структурних підрозділів, які не мають статусу юридичної особи.
Неотримання будь-якої відповіді на адвокатський запит від 12.07.2017 стало підставою для наступного адвокатського запиту 10.10.2017 з аналогічними питаннями.
Крім того, до відповідача спрямований адвокатський запит з тих же питань 27.04.2017, на який відповіді не отримано. Вказаний запит спрямований поштою 28.04.2017 та отриманий Офісом великих платників ДФС 03.05.2017, відповідно відстеженню пприхкодового ідентифікатора № 6504512175848.
На адвокатський запит від 10.10.2017 отримано повну відповідь із запитуваними копіями документів від Офісу великих платників податків ДФС рекомендованим листом від 20.10.2017 в передбачений законом строк (штрихкодовий ідентифікатор 041192164052).
На підтвердження чого, позивачем надана відповідь ОВП ДФС від 20.10.2017 та копія адвокатського запиту від 10.10.2017 р. ( на 6 арк.).
Зі змісту наданих 18.12.2017 р. пояснень відповіді Слідчого управління фінансових розслідувань ОВП від 20.07.2017 №645/14/28-10-23-01, як ніби то підтвердження надання відповіді на адвокатський запит від 12.07.2017, не вбачається будь-якої відповіді на адвокатський запит та порушені в ньому питання а також не надані жодні копії витребуваних документів.
Законодавство, що регулює спірні правовідносини.
Приписами ч. 1 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що «Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів» (стаття 10).
Право адвоката на отримання інформації за допомогою адвокатського запиту, регламентується Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про доступ до публічної інформації».
Згідно частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон) адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється (частина перша статті 24 Закону).
Крім того, статтею 26 Закону встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.
Вимоги до подання адвокатського запиту є однаковими для всіх адвокатів, незалежно від організаційних форм, в яких вони здійснюють адвокатську діяльність - індивідуально, або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання.
Адвокатський запит має відповідати вимогам статті 24 Закону, якою зокрема встановлено, що до нього додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, при подачі адвокатського запиту адвокат зобов'язаний надати посвідчені ним копії:
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Вищезазначений перелік документів є вичерпним.
У відповідності до частини другої статті 24 Закону орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом ( частина 3 статті 24 Закону).
Отже, суд приходить до висновку, що адвокат реалізуючи своє професійне право звертатися з адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб з метою надання правової допомоги клієнту, реалізує й норми ст. 10 Конвенції щодо права на отримання інформації. Доходимо висновку, що особи, які не надають відповіді на адвокатський запит, порушують не лише Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», але й ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, суд звертає увагу що згідно Проекту ЄС «ПІДТРИМКА РЕФОРМ У СФЕРІ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ» ЗАХИСТ ПРАВ АДВОКАТІВ ОСОБА_8 АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЗАКЛЮЧЕННЯ ОСОБА_9 (9 червня 2016 р.) вказано, що кожне порушення професійних прав і гарантій адвоката є водночас порушенням прав людини його клієнта.
Зокрема, коли адвокатам не дають можливості готувати правову позицію по захисту.
Очевидно, що не може йтися про жодне дотримання процесуальних норм та забезпечення права на захист, якщо адвокати не можуть належним чином виконувати свої обов'язки або ж бояться за власну безпеку та несправедливого позбавлення права на адвокатську діяльність.
Як наслідок, одним із головних запитів, що лунають від адвокатів по всій країні сьогодні, є посилення системи захисту їхніх прав і гарантій професійної діяльності відповідно до українського законодавства та міжнародних стандартів, які застосовні в Україні.
У цьому розділі представлено дві категорії висновків: 1. Висновки щодо основних, найтиповіших порушень професійних прав і гарантій адвокатів 2. Висновки щодо системи попередження й реагування на такі порушення.
Згідно розділу A. Висновки щодо основних, найтиповіших порушень професійних прав і гарантій адвокатів, зокрема щодо - «Ненадання чи невчасне надання адвокату доступу до інформації, матеріалів справи».
Права сторони захисту захисту істотно порушуються, коли адвокатам відмовляють у доступі до матеріалів справи, доказів, та коли вони не можуть опитати свідків (фактичних і експертів). Без сумніву, рівний доступ до матеріалів справи і свідків має важливе значення для захисту. Крім того, затримки із вчасним наданням такого доступу та створення штучних перепон на цьому шляху можуть завдати тієї самої шкоди, що й відмова в наданні доступу, оскільки як докази, так і спогади свідків можуть бути і часто є чутливими до часу. Несправедливі тимчасові обмеження також ідуть на шкоду стороні захисту. На жаль, на практиці українські адвокати при підготовці справ стикаються з низкою перешкод. Адвокатські запити не завжди сприймаються настільки серйозно, як вони на те заслуговують. Створюються перешкоди до вчасного доступ до доказів. Думкою незалежних експертів-свідків нехтують на користь «офіційно санкціонованих» експертів-свідків. У результаті, адвокати витрачають більшу частину свого часу на боротьбу з бюрократичними перешкодами і тому відчувають брак часу при підготовці до судового розгляду.
По суті досліджених правовідносин, суд зазначає наступне.
Адвокатський запит від 12.07.2017 який спрямований до юридичної особи - Офісу великих платників ДФС залишений без відповіді, що суперечить приписам чинного законодавства.
Вказаний факт не заперечується і письмовими поясненнями відповідача від 18.12.2017 р. (а/с. 72 - 74) де зокрема зазначено, що адвокатом ОСОБА_1 на ім'я начальника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_7 було направлено 2 (два) адвокатські запити за № 0712-01 від 12.07.2017р. та №1010-01 від 10.10.2017р., які за своїм змістом є абсолютно ідентичними.
Відповідач також зазначає, що адвокатський запит від 12.07.2017р. №0712-01 був отриманий Слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 18.07.2017 (вхідна дата від 18.07.2017 № 2532).
ОСОБА_6 управління фінансових розслідувань від 20.07.2017 №645/14/28-10-23-01 надано відповідь адвокату ОСОБА_1
Вищезазначений лист одразу після реєстрації, запаковано у конверт який обклеєно марками та направлено поштою через поштову скриньку в відділенні зв'язку «Укрпошта».
Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 3 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач, повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Відповідач в поданих 18.12.2017 р. поясненнях вказує, що чеки та квитанції про поштове відправлення листа від 20.07.2017 №645/14/28-10-23-01 адвокату ОСОБА_1
у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не зберіглися.
Отже, у відповідача відсутні належні докази направлення на адресу відповідача відповіді на адвокатський запит.
В свою чергу суд звертає увагу, що адвокатський запит від 12.07.2017р. №0712-01 отриманий Слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 18.07.2017 р. та зареєстрований за вхід. № 2532.
Однак доказів, які б підтверджували вказаний факт суду також не надано, як і доказів реєстрації вихідної кореспонденції Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а саме: листа від 20.07.2017 № 645/14/28-10-23-01.
Суд акцентує, увагу суб'єкта спірних правовідносин, що Реєстрація вхідного документа - це запис облікових даних про документ за встановленою формою, що фіксує факт його одержання шляхом зазначення на ньому у відповідному встановленому місці дати і реєстраційного індексу з подальшим записом у реєстраційних формах (журналі, картотеці, електронній базі даних) певних відомостей про цей документ. Основна мета реєстрації - це облік документів, контроль за їх виконанням та довідкова робота за документами.
Згідно Наказу Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 р. № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача повністю.
Разом з цим, суд, розглядаючи заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 246 КАС України в резолютивній частині рішення вказується на розподіл судових витрат.
Статтею 132 КАС України передбачено, що до витрат пов'язаних із розглядом справи, належать витрати професійну правничу допомогу.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено:
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).
Оцінюючи письмові докази, надані представником позивача, на підтвердження обгрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає їх недостовірними, з огляду на наступне.
Представником позивача наданий договір № 19 про надання правової допомоги від 23.02.2017 року. До цього договору надана додаткова угода № 2, яка датована також 23.02.2017 р. Вказана Угода спрямована на визначення розміру гонарару адвоката в питанні щодо витребування з Офісу великих платників податків ДФС за адвокатським запитом клієнта № 0712-01 від 12.07.2017 року.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС).
Суд не вважає додаткову Угоду № 2 від 23.02.2017 р. достовірним доказом, так як в лютому місяці 2017 року, за законами логіки і часу, неможливо укласти угоду щодо послуг адвоката по запиту, який фактично скерований ним тільки у липні 2017 року.
З оглядуна встановлене суд вважає, що представником позивача не надано доказів, які б підтверджували, у встановленому законом порядку витрати на правничу допомогу.
При цьому, розрахунок витрат на правову допомогу та Акт про прийняття - передачу виконаних робіт (а/с. 58-59) базується на Додатковій Угоді № 2 від 23.02.2017 року, а тому не можуть вважатися достовірними доказами.
Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов'язання надати інформацію та копії документів на адвокатський запит задовольнити повністю.
Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України надати витребувану інформацію на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 12.07.2017 року за вих. № 0712-01.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь адвоката ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:
- платіжним дорученням № 77731 від 24.10.2017 р. у сумі 640, 00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Адвокат ОСОБА_1 - адреса: 65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 39, телефон: (+38067) 732-75-55, keskentiy@gmail.com
Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - адреса: 04119, м. Київ, Дегтярівська, 11 г, телефони: (044) 454 09 73 (канцелярія), (044) 454 09 75 (факс),електронна поштова скринька:vpp.infr@sfs.gov.ua
Суддя Потоцька Н.В.
.