Справа № 577/4785/17
Провадження № 2/577/127/18
19 січня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Конотопської міської ради, третя особа Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання права власності на майно,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом і просять визнати за ними право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - прибудову літера "А3-1" площею 8,20 кв.м. по вул. Усп.Троїцькій, 90/4 в м. Конотоп. Вимоги обгрунтовують тим, що на праві спільної часткової власності їм належить кв..№4 по вул. Усп.Троїцькій, 90 м.Конотопа. Протягом 2010 р. була здійснена прибудова літера "А3-1" площею 8,20 кв.м. без отримання відповідного дозволу. При зверненні до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській обл. щодо прийняття в експлуатацію самочинно збудованої прибудови "А3-1" площею 8,20 кв.м. отримали відмову, що і змусило звернутись з позовом до суду.
ОСОБА_1, її представник ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судове засідання не з”явились, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують.
Представник Конотопської міської ради в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській обл. в судове засідання не з'явився,про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст. 263 ч. 1 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить кв..№4 по вул. Усп.Троїцькій, 90 м.Конотопа (а.с.3-6, 11-13), до якої самочинно збудовано прибудову літера "А3-1" площею 8,20 (а.с. 7-10, 14). Звернувшись із заявою до третьої особи про прийняття в експлуатацію спірного об”єкту, позивачи отримали відмову (а.с. 16-18).
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. А згідно ч. 5 ст. 376 цього Кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 30.03.2012 р. “Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)” право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створенно у зв”язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.
Факт того, що спірна прибудова є самочинним будівництвом, тобто побудована без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, є встановленим, про що зазначають і самі позивачі у своїй заяві.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 30.03.2012 р. “Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)” право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинного збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК та з урахуванням роз”ясненнь, наданих у п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. №7 “Про судову практику у справах про спадкування”.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 30.03.2012 р. “Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)” не може бути застосовано правила ст. 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).
З технічного паспорту на кв..№4 по вул. Усп.Троїцькій, 90/4 в м. Конотопа вбачається, що житловий будинок А-1 є основною річчю, в той час як самочинно збудована прибудова "А3-1" площею 8,20 є приналежністю до нього (а.с. 7-10). Позивачі просять визнати право власності на прибудову згідно ст. 376 ЦК України, правила якої у даному випадку не можуть бути застосовані, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 331, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 81,89,141 ЦПК України,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене через Конотопський міськрайонний суд до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гетьман В. В.