КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8049/17
Провадження № 2552/241/18
18.01.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Васильєвої Л.М.
при секретарі Орламенко А.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,-
05 грудня 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до Київського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_3, Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку. Посилалась на те, що 30.09.1994 року вона придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченого 30.09.1994 року Другою полтавською державною нотаріальною конторою за реєстровим записом № 1-3306. Дана квартира була придбана нею під час перебування в шлюбі з ОСОБА_3, тому після купівлі квартири місцем реєстрації місця проживання відповідача стала вищезазначена квартира, дана реєстрація була проведена 17.02.1995 року, як реєстрація члена родини. Даний факт підтверджується оригіналом довідки № 14544, виданої 14.11.2017 року ЖЕО № 2 Полтавської міської ради. Сімейні відносини з відповідачем не склалися. 19.09.1995 року шлюб між нею та відповідачем був розірваний відділом РАГС Київського райвиконкому м. Полтави, на підтвердження чого було видане свідоцтво про розірвання шлюбу.Одразу після розірвання шлюбу відповідач виїхав до Російської Федерації, на даний момент він отримав громадянство Російської Федерації і постійно проживає на її території.Фактично відповідач не проживає за місцем реєстрації понад 20 років. Не зважаючи на це, на її ім'я сплачуються комунальні платежі, що збільшує їхній розмір протягом усього часу його реєстрації. Протягом даного часу вона неодноразова зверталася до ОСОБА_3 із проханням знятися з реєстрації місця проживання самостійно, проте відповідач хоч і не заперечував знятись з реєстрації, але не вчинив жодних дій щодо цього пояснюючи це тим, що в нього не має часу на проходження такої процедури.Просила, позбавити ОСОБА_3 права користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_2.Зобов'язати Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради зняти ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про можливість розгляду справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав до суду нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи у його відсутність та визнання позову в повному обсязі.
Представник відповідача, Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити та розглядати справи у його відсутність.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.09.1994 року ОСОБА_2 придбала квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченого 30.09.1994 року Другою полтавською державною нотаріальною конторою за реєстровим записом № 1-3306 ( а.с.12-13).
Вказана квартира придбана ОСОБА_2 під час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3
Відповідно до довідки № 14544, виданої 14.11.2017 року КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_2 (власник), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (чоловік) ( а.с.15).
19.09.1995 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний відділом РАГС Київського райвиконкому м. Полтави ( а.с.14).
На даний час ОСОБА_3 не проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Спірна квартира придбана сторонами під час шлюбу та відповідно до вимог ст. 22, 28 Крдексу про шлюб та сім"ї, який був чинним на час придбання квартири сторонами у період шлюбу, спірна квартира є спілоьною сумісною власністю позивача та відповідача, розмір часток у праві власності на спірну квартиру у сторін є рівним, тобто по 1/2 частині.
На час звернення позивача до суду із вказаним позовом відповідач не позбавлений права власності на спірну квартиру, а скільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316 - 319 ЦК), то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього,
Власник житла має право вимагати визнання співвласника таким, що втратив право користування житлом та зняття його з реєстрації , тільки у разі припинення права власності співвласника на житлове приміщення
Аналізуючи викладене підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.
Згідно ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У зв'язку з цим, підлягає стягненню з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 680 грн.
Керуючись ст. 12, 141, 259, 253-265 ЦПК України, ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 680 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м.Полтави
Суддя Л.М. Васильєва