19 січня 2018 р. справа 804/551/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця - Клименко Н.М. щодо повернення Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами 15.03.2017 №30/4.5-3/195 без прийняття до виконання;
- визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.12.2017 року;
- зобов'язати Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами 15.03.2017 №30/4.5-3/195 до примусового виконання.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 11 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до пп.8, 9 ч.1 ст.4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Виходячи із суті позовних вимог, позивач - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у даних правовідносинах по відношенню до відповідача - Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не є суб'єктом владних повноважень в розумінні норм КАС України, а тому до позову має бути надано його копія з додатками відповідно до кількості відповідачів.
Так, у поданій Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та не надано копії позовної заяви для відповідача, оскільки в даних правовідносинах позивач не виступає суб'єктом владних повноважень.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, позивачем не надано до матеріалів адміністративного позову документу, який підтверджує сплати судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.
Разом із тим, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач посилається на відсутність фінансування на 2018 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", на підтвердження якого заявником надано Довідку №2 від 09.01.2018р., складеною начальником відділу - головним бухгалтером ОСОБА_1
При вирішенні зазначеного клопотання позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011р. (в редакції закону від 03.10.2017р).
Натомість, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) та її органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, що унеможливлює задоволення клопотання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення до суду із адміністративним позовом немайнового характеру.
Згідно ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до положень ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIІI від 07.12.2017р. визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762, 00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" - 1762, 00 грн.).
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст.5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач не відноситься.
Зі змісту позовної заяви Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області вбачається, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, однак доказів сплати судового збору до суду не надано.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Окрім того, судом встановлено, що позовна заява підписана начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_2В, однак позивачем не надано документів, які підтверджують займану посаду та повноваження особи, яка підписала позовну заяву, в результаті чого неможливо дослідити питання чи повноважною особою її підписано. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про керівника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
При цьому, суд зауважує, що у разі якщо позовна заява подана (підписана) особою, яка не має права її підписувати, то така позовна заява підлягає поверненню у відповідності до положень п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, вищенаведені недоліки позовної заяви Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області можуть бути усунені шляхом надання до суду:
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- копії позовної заяви з додатками для відповідача;
- доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2, як начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, що підписала позовну заяву посаду;
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до Закону України “Про судовий збір” у розмірі 5286,00 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпропетровська, 22030001, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, рахунок отримувача - №31210206784008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення позивачу сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- копії позовної заяви з додатками для відповідача;
- доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2, як начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, що підписала позовну заяву посаду;
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко