Справа № 573/2524/17
Номер провадження 1-кп/573/27/18
19 січня 2018 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Ворожба Білопільського району Сумської області, зі спеціальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючогої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
12 грудня 2017 року близько 14 години ОСОБА_4 , перебуваючи в гостях у ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , у вітальній кімнаті на столі помітив гаманець, з якого виглядали гроші, та кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк». В цей час у нього виник умисел на заволодіння грошима та банківською карткою.
Скориставшись тим, що ОСОБА_6 вийшов з кімнати і за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 таємно викрав з гаманця гроші в сумі 202 грн. та кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належали потерпілому ОСОБА_6 .
Викраденим грошима та карткою ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні інкримінованому йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся і надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що близько 14 год. 12 грудня 2017 року прийшов додому до знайомого ОСОБА_6 . Перебуваючи в квартирі, в одній із кімнат помітив гаманець, з якого виглядали гроші, та банківську картку. Коли ОСОБА_6 відвернувся, він забрав з гаманця гроші в сумі 202 грн. та банківську картку. Через деякий час покинув квартиру ОСОБА_6 разом з викраденими грошима та карткою.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Також судом їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинаху при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Суд вважає, що зазначеними умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, а саме:
-таємне викрадення чужого майна (крадіжку);
-викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується негативно як особа, яка схильна до зловживання спиртними напоями та до скоєння правопорушень, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом легка розумова відсталість, є осудним, не інвалід.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, попросив вибачення у потерпілого; активне сприяння розкриттю злочину, оскільки він правдиво повідомив про обставини вчинення злочину; добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків, оскільки він повернув викрадене майно; відсутність тяжких наслідків, так як вартість викраденого майна не становить великий або особливо великий розмір; вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів буде остаточне покарання у виді громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не застосовувався.
Судові витрати у провадженні відсутні.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази - грошові кошти в сумі 202 грн. та кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , необхідно залишити останньому як власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин;
-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідають 510 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.
Речові докази - грошові кошти в сумі 202 грн. та кредитну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому як власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя