Дата документу Справа № 335/16010/17
Єдиний унікальний №335/16010/17 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/778/63/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
12 січня 2018 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, неодруженого, який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який назвався, як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця АР Крим, /документований паспортом громадянина України, серія НОМЕР_1 , виданий Межівським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровський області від 24 травня 2016 року/, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
слідчого ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 28 грудня 2017 року по 25 лютого 2018 року.
При прийнятті рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України, а також ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_10 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд першої інстанції порушив норми, передбачені ст.193, 194 КПК України, а саме - не роз'яснив підозрюваному його права в повному обсязі, не перевірив обґрунтованість підозри та взагалі не розглядав питання ризиків. Судове засідання переважно було присвячено встановленню особи, доставленої в суд. Незважаючи на тривалий розгляд цього питання, сторона обвинувачення в суді першої інстанції безсумнівно не довела того, що затриманий і доставлений до суду громадянин ОСОБА_7 , який підтвердив свою особу паспортом громадянина України, а також паспортом громадянина України для виїзду за кордон, є громадянином Російської Федерації, уродженцем м.Томськ, ОСОБА_6 . Стороною обвинувачення в судовому засіданні не було надано ніякої об'єктивної інформації щодо громадянина Росії, уродженця м.Томськ ОСОБА_6 - чи перетинав державний кордон України, коли, законно чи незаконно знаходиться на території України, чи знаходиться взагалі в Україні зараз, інші питання. Також не була доказана недостовірність паспорту ОСОБА_7 . Звичайна ксерокопія не є документом. Ніяким чином не було доказано, що дана ксерокопія стосується громадянина, доставленого в суд, а тим паче, що громадянин, який назвався як ОСОБА_7 , і надав відповідний паспорт громадянина України «документований» ксерокопією паспорту ОСОБА_6 .
Згідно з ухвалою, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні зазначив, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, на ґрунті невстановленої конфліктної ситуації, вирішили вчинити умисне вбивство двох осіб, а саме: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із застосуванням вогнепальної зброї, а саме: шляхом здійснення пострілів з вогнепальної зброї по потерпілим.
Із вказаною метою ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи вступили у злочинну змову та досягли домовленостей стосовно усіх обставин запланованого ними умисного вбивства ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Встановивши хронометраж дня потерпілих, транспортні засоби, на яких вони пересувалися, а також маршрути їх пересування, місцем вчинення запланованого умисного вбивства, вищевказані особи, а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, обрали ділянку місцевості біля громадської організації «Спілка вірмен Запорізької області», яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок № 57 і яку відвідують потерпілі, навпроти якої можливо влаштувати засідку для вчинення вбивства, а саме встановити сторонній автомобіль, з якого здійснити постріли по ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та вбити їх.
Умисне вбивство ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зазначені особи та невстановлені досудовим розслідуванням особи, вирішили вчинити із застосуванням вогнепальної зброї, а саме шляхом здійснення пострілів з вогнепальної зброї по потерпілим.
При підготовці до вчинення злочину, у невстановлений досудовим розслідуванням час, задля реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , підозрювані, а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, за невстановлених обставин та у невстановленому місці, діючи умисно придбали вогнепальну зброю та боєприпаси, а саме:
- мисливський карабін моделі «ММR», фірми «Моssberg» заводський номер видалено, калібру 5,56x45 мм (.223 Rеm), який, згідно з висновком судової балістичної експертизи № 2-591 від 04 жовтня 2017 року, є нарізною стрілецькою вогнепальною зброєю промислового виробництва, придатною для стрільби, обладнаний оптичним прицілом з маркуванням «АК/223» фірми «Bushnell AR Орtics» та пристроєм безшумної безполуменевої стрільби;
- не менше 9 (дев'ять) патронів калібру 5,56x45 мм (.223 Remington), згідно з висновком судової балістичної експертизи № 2-591 від 04 жовтня 2017 року є боєприпасами, мисливськими патронами калібру 5,56x45 мм (.223 Remington), призначеними для стрільби з мисливської зброї калібру 5,56x45мм (СZ 527, Моssberg ММR, Zbroуаг Z-15 та ін.).
Для втілення розробленого злочинного плану та досягнутих домовленостей при підготовці до вчинення умисного вбивства ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , 25 травня 2017 року, у денний час, у місті Дніпро ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, придбали автомобіль марки «Citroen Вегlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який фактично належав ОСОБА_16 , який вони планували використати в якості засідки, з якої вчинятимуть постріли у потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та який встановили 28 вересня 2017 року біля будинку АДРЕСА_2 , що навпроти громадської організації «Спілка вірмен Запорізької області», яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок № 57 та яку відвідують потерпілі ОСОБА_13 і ОСОБА_14
02 жовтня 2013 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , діючи умисно, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Citroen Вегlingo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановленому біля будинку № 52 по бульвару Шевченка у місті Запоріжжі, на ґрунті виниклого з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 конфлікту, з метою вбивства останніх, із заздалегідь придбаної вогнепальної зброї - мисливський карабін моделі «ММR», фірми «Моssberg» заводський номер видалено, калібру 5,56x45 мм (.223 Rеm), який, згідно з висновком судової балістичної експертизи № 2-591 від 04 жовтня 2017 року, є нарізною стрілецькою вогнепальною зброєю промислового виробництва, придатною для стрільби, обладнаний оптичним прицілом з маркуванням «АК/223» фірми «Bushnell AR Орtics» та пристроєм безшумної безполуменевої стрільби, здійснив постріл у бік ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які у той час перебували на проїжджій частині бульвару Шевченка, біля громадської організації «Спілка вірмен Запорізької області», яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок № 57, спричинивши ОСОБА_14 наскрізне поранення передньої черевної стінки з розривом правого прямого м'яза живота, проникаюче у черевну порожнину з пораненням стінок сигмовидного кишківника, підвздошного кишківника, контузію стінки тонкого кишківника, внутрішню кровотечу 1 ступеню, дотичне вогнепальне поранення м'яких тканин середньої третини правого передпліччя, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для вбивства двох осіб, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Крім цього, в слідчому управлінні ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального № 1201606000000000167, відносно ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_17 . На теперішній час ОСОБА_6 оголошено в міждержавний розшук.
02 жовтня 2017 року до ЄРДР за №12017080060003577 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
28 грудня 2017 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.191 КПК України на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу.
28 грудня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 на підтримання апеляційної скарги, прокурора та слідчого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і наполягали на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону.
Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , який в судовому засіданні назвався ОСОБА_7 та заперечував проти задоволення клопотання, захисника, який просив застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, вислухана думка прокурора, слідчого та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу в їх сукупності, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному кримінальному правопорушенні, а також конкретні обставини інкримінованого йому правопорушення.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що дані, наведені у клопотанні слідчого та у доданих до нього документах, свідчать про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України, що підтверджується доданими до клопотання доказами: відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, у тому числі автомобілю марки «Citroen Вегlingo», в кузові якого було вилучено гвинтівку «Моssberg», дві тканеві рукавички чорного кольору; показаннями свідків; висновками молекулярно-генетичних експертиз, згідно з якими на гвинтівці, тканевій рукавиці та підлокітнику автомобіля виявлено ДНК профіль, який за своїми генетичними ознаками співпадає між собою.
Крім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v.the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
З урахуванням викладеного, доводи сторони захисту про непричетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому правопорушення, підлягають перевірці в ході досудового розслідування в установленому законом порядку.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, а заявлені у клопотанні ризики на даний час існують.
При прийнятті рішення слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії особливо тяжких, раніше судимий, не одружений, ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків, у іншому кримінальному провадженні підозрюється у особливо тяжкому злочині, передбаченому п.11 ч.2 ст.115 КК України, переховувався від органів досудового розслідування.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що відомості, які містяться в матеріалах провадження, в т.ч. відомості про особу підозрюваного, у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому існує об'єктивна загроза його втечі, незаконно впливати на потерпілих та свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що обумовлює необхідність застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року, зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, коли тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства, які виправдовують попереднє ув'язнення.
Згідно з положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає, що інший більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, та може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у злочині проти життя особи.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, правильність вищевказаних висновків слідчого судді не спростовують.
В тому числі є безпідставними доводи захисника про те, що не встановлено належним чином особу підозрюваного, оскільки навіть при апеляційному розгляді останній на запитання суду назвався саме ОСОБА_6 .
Перевірка документів на ім'я ОСОБА_7 , та ін. проводиться органом досудового розслідування у встановленому законом порядку.
З врахуванням відомостей, що містяться в матеріалах провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що доставлений до суду підозрюваний є саме тією особою, про яку йдеться у клопотанні.
Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про недотримання при розгляді клопотання слідчим суддею процесуальних прав підозрюваного, оскільки згідно з матеріалами провадження, клопотання слідчим суддею розглянуто за участю захисника, сторона захисту мала можливість реалізувати всі свої процесуальні права, передбачені законом.
Доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя не перевірив обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, вказаних у клопотанні, суперечить матеріалам провадження та змісту оскаржуваної ухвали.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 28 грудня 2017 року по 25 лютого 2018 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4