Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Харків
"10" січня 2018 р. № 820/6355/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Попова А.О.
позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Бр. Кучеренко, 11)
до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46)
про скасування рішення ,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати не чинним рішення №0002531306 від 09.08.2017 року відповідача - суб'єкта владних повноважень - Головного Управління ДФС у Харківській області, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, про застосування до ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, мешкаю:64602, м. Лозова, Харківська область, вул. Бр. Кучеренко, 11, штрафної санкції у розмірі 694 грн.73 коп. - 20% від суми несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за 2015 рік, та пені у розмір 577 грн.97 коп., за період з 05.05.2016 року до 18.10.2016 року (0,1% суми недоїмки), на підставі п.2 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування».
2. Стягнути з відповідача судові витрати - судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем - Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено рішення №0002531306 від 09.08.2017 року. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що рішення №0002531306 від 09.08.2017 року є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 04.03.2008 року позивач - ОСОБА_1, перебував на обліку Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та є платником податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП.
13.11.2017 року у зв'язку зі зміною місця проживання позивачу було видано довідку форми " 34-ОПП, як платнику податків (само зайнята особа), відомості про якого підлягають включенню до Єдиного реєстру.
29.04.2016 року позивачем було надано до центру надання адміністративних послуг Лозівської ОДПІ ГУ ДФС Харківській області звітність про суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік.
Також під час розгляду справи судом було встановлено, що фахівцями, які приймали звіт, позивачу було повідомлено реквізити сплати ЄСВ: рахунок отримувача коштів - Лозівська ОДПІ, в установі банку ГУ ДКСУ в Харківській області, р/рахунок №37190206012019, код отримувача 851011, ЄДРПОУ 39900355, на які позивачем було сплачено через Лозівську філію Ощадбанку, Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» кошти у розмірі 3492 грн.16 коп., призначення платежу - ЄСВ за 2015 рік.
На початку травня 2016 року фахівцями ДПІ позивачу було повідомлено, що кошти сплачені на інший рахунок ЄСВ, у той час як необхідно було сплатити ЄСВ на рахунок №37190206012027, та було запропоновано написати заяву про зарахування коштів з рахунку ЄСВ №37190206012019 на рахунок ЄСВ №37190206012027.
05.05.2016 року позивач звернувся до до відповідача з заявою про зарахування коштів у розмірі 3492 грн.16 коп. з рахунку ЄСВ №37190206012019 на рахунок ЄСВ №37190206012027, призначення платежу - ЄСВ за 2015 рік
Також судом встановлено, що у листопаді 2017 року фахівцями Лозівської ОДПІ позивача було повідомлено про складання рішення №0002531306 від 09.08.2017 року, про застосування штрафної санкції у розмірі 694 грн.73 коп. - 20% від суми несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за 2015 рік, та пені у розмір 577 грн.97 коп., за період з 05.05.2016 року до 18.10.2016 року (0,1% суми недоїмки), на підставі п.2 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», оскільки кошти надійшли на інший рахунок ЄСВ, тобто виникла недоїмка, а на відповідний рахунок ЄСВ 37190206012027 були перераховані лише через два місяці після звернення позивача з заявою від 05.05.2016 року.
Також судом встановлено, що 05.12.2017 року позивач отримав від відповідача вимогу № Ф-70470-17 від 20.11.2017 року про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 1254 грн. 22 коп., у зв'язку з несплатою (несвоєчасною сплатою) ЄСВ.
Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі по тексту - Закон України № 2464-VI).
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ).
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Згідно з частини 3 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частинами 7, 8 статті 9 вказаного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для Позивача, який обрали спрощену систему оподаткування є календарний місяць.
Згідно з частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Суд аналізуючи зміст, вище зазначених положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначає, що законодавець чітко визначив обов'язок платників єдиного внеску щодо сплачувати його, який нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, а також містить відповідальність останнього за несвоєчасну сплату єдиного внеску, та не містить відповідальності щодо перерахування єдиного внеску на інший рахунок.
Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами по справі, а також підтверджується платіжними дорученнями, позивач своєчасно сплачував єдині внески за спірні період у розмірі 3492 грн.16 коп. на рахунок отримувача коштів - Лозівська ОДПІ, в установі банку ГУ ДКСУ в Харківській області, р/рахунок №37190206012019, код отримувача 851011, ЄДРПОУ 39900355.
Враховуючи вище викладені висновки суду, а також той факт, що позивач сплачував єдиний внесок у визначені законом термін, а також відсутність відповідальності за перерахування єдиного внеску на інший рахунок, суд приходить до висновку, що рішення Головного Управління ДФС у Харківській області №0002531306 від 09.08.2017 року винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Бр. Кучеренко, 11) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0002531306 від 09.08.2017 року .
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1 сплачений с удовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2018 року.
Суддя Спірідонов М.О.