Рішення від 17.01.2018 по справі П/811/2253/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2253/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Пасічника Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Прокуратури Кіровоградської області про (надалі - відповідач) визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 74) просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі позивачеві довідки про заробітну плату станом на 01.01.2018р.;

- зобов'язати відповідача безвідкладно видати позивачу довідку про заробітну плату необхідну для пред'явлення до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, відповідно до вимог ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII, виходячи з розміру місячного заробітку начальника відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Кіровоградської області (нині начальник відділу ювенальної юстиції) станом на 01.01.2018р. з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, із зазначенням доплати за класний чин (старший радник юстиції), надбавки за вислугу років (понад 30 років 45%), надбавки начальника відділу прокуратури області за особливо вадливі завдання «ОВЗ» на даний час (70%), 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, 1/12 допомоги на соціально-побутові потреби, надбавки за особливі звання «заслужений юрист України» 5%, розмір щомісячної премії згідно наказу та виходячи з вказаних сум, надати остаточний розмір заробітної плати, на яку нараховані страхові внески для перерахунку пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02.03.2002р. їй призначена пенсія за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №1789-ХІІ від 1991 року (а.с. 11).

Наказом відповідача від 28 вересня 2012 року №589ц позивача звільнено з посади начальника відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Кіровоградської області за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 30).

Так, у зв'язку з підвищенням посадових окладів і зміною розміру надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури на підставі внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року, позивач мав намір звернутися до органів Пенсійного фонду України з заявою про здійснення перерахунку пенсії, у зв'язку з чим вона 30.11.2017р. звернулась до відповідача з письмовою заявою про надання довідки про заробітну плату (а.с. 9).

Листом від 06 грудня 2017 року за №18-82вих.-17 відповідач відмовив позивачеві у видачі такої довідки з посиланням на зміни в пенсійному законодавстві, згідно з якими розмір призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру» пенсії не переглядається, право на перерахунок пенсії у прокурорів відсутнє (а.с. 10).

Позивач вважає таку відмову у наданні довідки про розмір заробітної плати не незаконною та такою, що порушує його права, оскільки право на здійснення перерахунку пенсії було передбачене на момент її виходу на пенсію ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №1789-ХІІ від 1991 року так і ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII.

Позивач вважає, що його право на отримання довідки, необхідної для звернення до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії порушене, а будь - які зміни у пенсійному законодавстві не є підставою для відмови у видачі такої довідки.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги позивача не визнаються з тих підстав, що з урахуванням змін в законодавстві, пов'язаних із прийняттям 03 жовтня 2017 року Закону України №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи викладене, суд розгляд справи здійснив за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 02.03.2002р. позивачеві призначена пенсія за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №1789-ХІІ від 1991 року, що підтверджується пенсійним посвідченням №764706 АГ від 06.04.2005р. (а.с. 11).

Наказом відповідача від 28 вересня 2012 року №589ц позивача звільнено з посади начальника відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Кіровоградської області за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 30).

Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», відповідно до яких затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.

У зв'язку з чим, 30.11.2017р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання довідки про заробітну плату з урахуванням окладу, доплати за класний чин (старший радник юстиції), надбавки за вислугу років (понад 30 років 45%), надбавки начальника відділу прокуратури області за особливо вадливі завдання «ОВЗ» на даний час (70%), 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, 1/12 допомоги на соціально-побутові потреби, надбавки за особливі звання «заслужений юрист України» 5%, розмір щомісячної премії згідно наказу (а.с. 9).

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, відповідач листом від 06 грудня 2017 року за №18-82 вих.-17 відмовив позивачеві у видачі такої довідки у зв'язку з відсутністю підстав для видачі довідки про розмір заробітної платі для перерахунку пенсії з огляду на те, що відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», розмір пенсії, встановлений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не переглядається та пенсія не індексується. Також у вказаному листі відповідач послався на те, що з 01 жовтня 2017 року з урахуванням положень пунктів 4-3 та 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» всім пенсіонерам буде здійснено перерахунок за нормами цього Закону (а.с. 10).

Зі змісту наданого суду відзиву на позовну заяву, вбачається, що окрім обставин, викладених у листі - відповіді від 06 грудня 2017 року за №18-82 вих.-17, відповідач обґрунтовує свої заперечення також й тим, що на момент звернення позивача з заявою про надання довідки про розмір заробітної плати, у останнього діючим законодавством не передбачено обов'язку на видачу довідки про розмір заробітної плати особі, яка не перебуває у трудових відносинах, та які наразі є припиненими (а.с. 63-65).

Разом з тим, у відповідності до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Суд звертає увагу, що положеннями вказаної правової норми не встановлено обмежень щодо періоду, за який така довідка може бути видана працівникові, в той же час, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівникові на його вимогу таку довідку.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на неможливість надати довідку про розмір заробітної плати у зв'язку з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», на підставі якого у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» враховуючи наступне.

Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, згідно якого позивачеві у 2002 році було призначено пенсію за вислугою років, втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року, крім окремих статей, зокрема, які регулюють призначення пенсії працівникам прокуратури, а саме: частини 3, 4, 6, 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2 та статті 53 (щодо класних чинів) Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, положення частини 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, яка визначала умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Отже, на момент звернення позивача до відповідача із заявою щодо надання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії у грудні 2017 року, положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ втратили чинність на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року.

При цьому, згідно частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року, в редакції Закону України №76-VIII від 24 грудня 2014 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто вказаний Закон не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. На даний момент нормативно-правових актів, які б регулювали умови та порядок перерахунку пенсій не прийнято. Тобто, дійсно, законодавець встановивши право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, не визначив умови та порядок такого перерахунку.

Але, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, який було передбачено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а в подальшому частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратури» від 14 жовтня 2014 року, та набрання чинності змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких розмір пенсії встановлений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не переглядається та пенсія не індексується, зумовлює неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність відмови відповідача у видачі довідки про заробітну плату, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість відмови у її видачі з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Прокуратури Кіровоградської області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату станом на 01.01.2018р.

Зобов'язати Прокуратуру Кіровоградської області видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату необхідну для пред'явлення до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, відповідно до вимог ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII, виходячи з розміру місячного заробітку начальника відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Кіровоградської області (нині начальник відділу ювенальної юстиції) станом на 01.01.2018р. з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, із зазначенням доплати за класний чин (старший радник юстиції), надбавки за вислугу років (понад 30 років 45%), надбавки начальника відділу прокуратури області за особливо вадливі завдання «ОВЗ» на даний час (70%), 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, 1/12 допомоги на соціально-побутові потреби, надбавки за особливі звання «заслужений юрист України» 5%, розмір щомісячної премії згідно наказу та виходячи з вказаних сум, надати остаточний розмір заробітної плати, на яку нараховані страхові внески для перерахунку пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2

Попередній документ
71627365
Наступний документ
71627367
Інформація про рішення:
№ рішення: 71627366
№ справи: П/811/2253/17
Дата рішення: 17.01.2018
Дата публікації: 19.01.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів