16 січня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2334/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Диківська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26 жовтня 2017 року №Ф-18038/0-1445/0/6-17 щодо ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою про передачу в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1, як учаснику бойових дій;
- зобов'язати управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути його заяву від 26 жовтня 2017 року, яка зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на ім'я ОСОБА_1, як учасника бойових дій про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством (а.с. 20-24).
Представник третьої особи заявлені вимоги визнає в повному обсязі (а.с .18).
Відповідно до ч.1 ст.261 КАС України до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, а тому суд вважає необхідним здійснення розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом від 20.06.2017 № Ф-10447/0-7922/0/6-17 повідомило позивача, що подана заява не відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, а саме масштаб та якість доданих графічних матеріалів, не дозволяють визначити місце розташування земельної ділянки по відношенню до навколишньої території та меж адміністративно-територіальних утворень, що унеможливлює встановлення відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, землевпорядної та містобудівної документації (а.с. 6).
ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом від 07.08.2017 № Ф-14217/0-10625/0/6-17 повідомило позивача, що з метою раціонального використання земельних ділянок, Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області (а.с. 7). Однак у відповіді не зазначено, яким саме вимогам ст. 118 Земельного кодексу України не відповідає подана заява позивача.
13.10.2017 ОСОБА_1 втретє звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області (а.с. 27).
До заяви були долучені документи, згідно додатку (а.с. 27).
Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом від 26.10.2017 Ф-18038/0-14045/0/6-17 повідомило позивача, за результатами розгляду матеріалів встановлено, що щодо вказаної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншій особі.
Враховуючи вищевикладене та для перешкоджання виникнення конфліктних ситуацій рекомендували повторно звернутись із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою шопо відведення земельної ділянки у власність в іншому місці до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а також подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них і нормативно-правових актів.
Також повідомили, що з метою раціонального використання земельних ділянок, Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області (а.с. 4).
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст пп."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п."б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.
Відповідач до справи не надав доказів того, що позивач використав раніше таке право.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року № 14, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
При зверненні до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач подав всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а тому суд дійшов висновку про протиправність такої відмови.
Відповідач повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством, тому суд визнає таку відмову протиправною.
З огляду на викладене, позовна вимога в якій позивач просить визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області викладену в листі від 26 жовтня 2017 року №Ф-18038/0-1445/0/6-17 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Проте, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеної у Листі від 26 жовтня 2017 року №Ф-18038/0-1445/0/6-17, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Відповідно п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З огляду на викладене, лист відповідача від 26 жовтня 2017 року №Ф-18038/0-1445/0/6-17 не є індивідуальними актами та не підлягає скасуванню в порядку визначеному КАС України.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, суд зазначає наступне.
Оскільки є заява позивача від 13.10.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, а тому відповідач зобов'язаний знову розглянути дану заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 13.10.2017, оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнано протиправною та скасовано відмову.
Щодо позиції відповідача про необхідність відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки такий дозвіл вже було надано іншій особі, то суд зазначає наступне.
З огляду на положення ст. 118 Земельного кодексу України можлива ситуація за якої відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування двом різним особам буде видано два дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки.
Положення Земельного кодексу України не встановлюють жодних обмежень щодо надання таких дозволів, крім випадків визначених положенням п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку).
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що наявність інших заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є підставою для відмови іншій особи, яка звертається з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо цієї ж земельної ділянки на підставі того, що подібна заява вже розглядається або розглядалась.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області викладену в листі від 26 жовтня 2017 року №Ф-18038/0-1445/0/6-17 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
ОСОБА_1, вул. Польова, 72, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27406.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 39767636, вул. Академіка Корольова, м. Кропивницький, 25030.
Диківська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області, вул. Спичака, 1, с. Диківка, Знам'янський район, Кіровоградська область, 27428.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2