12 січня 2018 року справа № 204/4196/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю,
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі
на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2017 року (головуючий суддя Тітова І.В., повний текст постанови складено 04.09.2017)
у справі № 204/4196/17
за позовом ОСОБА_1
до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчини певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, в якому просив:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років, з 08.06.2017 на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що робота в зоні відчуження з 14.09.1986 по 09.11.1986 дає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, і вказане право закріплено ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постанова мотивована наявністю у позивача права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач в період з 14.09.1986 по 09.11.1986 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що згідно документів, наданих позивачем для призначення пенсії, неможливо призначити пенсію із зниженням пенсійного віку, зокрема, в довідці дні виїзду в зону не відображено.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач з апеляційною скаргою не погоджується, зазначає, що відповідач проводить власну переоцінку доказів, які судом першої інстанції визнані в повній мірі. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, відповідач не визначає, які саме норми матеріального права були порушені. Довідка, яка надана позивачеві Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, є документом, що видається відповідно до затвердженої Міністерством оборони України форми і містить в собі необхідні відомості для надання її до компетентних органів державної влади. Форма цієї довідки не містить розділів, які б повинні були відображати дні виїзду та в'їзду в зону.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесений до ІІ категорії ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 16.06.1990 (а.с.10).
Довідкою командира військової частини 83212 № 291 та довідкою Амур-Нижньодніпровського районного воєнного комісаріату № 4-1479 (а.с.11) підтверджується, що позивач виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 кілометровій зоні у складі військової частини НОМЕР_2 в період з 14.09.1986 по 09.11.1986, а саме: 57 днів.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_3 позивач проходив учбові збори при військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія у кількості 57 днів у 1986 році (а.с.7-9).
У довідці, яка видана Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України, зазначено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.09.1986 (наказ № 216) по 09.11.1986 (наказ № 273). Дні виїзду в зону не відображено. Місце дислокації військової частини НОМЕР_2 - с. Оране (а.с. 13).
Також згідно архівної довідки № 1290/03/18 від 17.03.2017, виданої Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 14.09.1986 по 09.11.1986 за місцем дислокації « 2 км с. Оране» (а.с.12).
Даний населений пункт згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
08 червня 2017 року позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі і надав документи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням відповідача, що оформлене протоколом № 37 від 20.06.2017, позивачу відмовлено у задоволенні заяви з тих підстав, що згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за документ, що засвідчує особливий статус особи, приймається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі щодо відмови у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 10 років.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) - пп. 5 п. 2.1. Порядку.
Отже, відповідно до положень вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В якості підстави для відмови у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку на 10 років управлінням Пенсійного фонду зазначено, що з поданих документів неможливо призначити пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Апеляційний суд вважає такі доводи відповідача помилковими.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження v 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів.
Відповідно до п.2 ст. 14 вказаного Закону учасниками ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, віднесеними до 2 категорії, є особи, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Згідно ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
У відповідності до п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Таким чином, видане позивачеві посвідчення підтверджує факт визнання державою України позивача учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, категорії 2, як такого, що працював в зоні відчуження у 1986 році.
Будь-яких зауважень до посвідчення, яке було пред'явлено позивачем для призначення пенсії, у відповідача не виникло. Доказів протиправності видачі вказаного посвідчення матеріали справи не містять.
Подані позивачем до органу Пенсійного фонду документи є такими, що в установленому порядку підтверджують статус позивача як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, свідчать, що під час участі у ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач відпрацював у зоні відчуження у складі військової частини НОМЕР_2 у період з 14.09.1986 по 09.11.1986 - 57 календарних днів, що є обставинами, з якими законодавець пов'язує право особи на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено право позивача на належний соціальний захист, безпідставно та необґрунтовано відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального прав.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги відсутні, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2017 року у справі № 204/4196/17 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає (ст.ст.12, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко