ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 грудня 2017 року № 826/7203/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Сидори Ю.Г.,
представника відповідача: Богданевич Ю.В.,
представників третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
до КП "Київжитлоспецексплуатація",
за участю третіх осіб - ОСОБА_5, КП "Київський міський бізнесцентр", ОСОБА_6, ГО Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій, ГО "Центр допомоги і адаптації ветеранів, інвалідів, бійців АТО,
про зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - позивач) з позовом до КП "Київжитлоспецексплуатація" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача знести групи приміщень № 1 номер приміщень 1 загальною площею 41,0 кв.м., група приміщень № 1 номер приміщень 2 загальною площею 17,7 кв.м., група приміщень № 3 номер приміщень 1 загальною площею 15,6 кв.м., група приміщень № 3 номер приміщень 2 загальною площею 12,2 кв.м., приміщення № 4 номер приміщень 1 загальною площею 22,5 кв.м., розташовані у будинку АДРЕСА_1 (згідно технічного паспорту виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 09.04.2015).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що відповідачем виконано будівельні роботи із реконструкції групи приміщень № 1 номер приміщень 1; групи приміщень № 1 номер приміщень 2; групи приміщень № 3 номер приміщень 1; групи приміщень № 3 номер приміщень 2; приміщення № 4 номер приміщень 1, будинку АДРЕСА_1 без документу, який надає право виконувати будівельні роботи та без належно затвердженого проекту, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що позивачем проведена перевірка із порушенням строків, встановлених пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553).
Представники третіх осіб, в судовому засіданні, просили позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Київським міським головою 11.10.2016 року затверджено акт приймання-передавання документів № 38, відповідно до якого відповідачу передано документацію, пов'язану з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, декларацій про готовність до експлуатації об'єктів I, II, III та IV категорій складності, зареєстрованих не раніше ніж за три місяці до дати утворення спільної комісії, що передбачено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю".
Враховуючи викладене, на виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій по об'єктах І - IV категорії складності з 12.10.2016 року.
Вказаним актом приймання-передавання позивачу передано документацію, пов'язану із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема щодо об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2016 року;
припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2016 року, виданий позивачу.
Згідно переданого акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2016 року, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком № 553, на підставі звернення гр. ОСОБА_6 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1.
Проведеною перевіркою встановлено, що в єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - реєстр) відсутня інформація щодо наявності документів, які б дали право на виконання будівельних робіт за вказаною вище адресою.
Під час перевірки, надані наступні документи:
рішення Київської міської ради IX сесії XXIII скликання від 27.12.2001 року №208/1642 (далі - Рішення);
розпорядження Київської міської державної адміністрації 22.02.2002 року № 347 (далі - Розпорядження);
технічний паспорт виготовлений за матеріалами технічної інвентаризації Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності та об'єкти нерухомого майна (далі - Технічний паспорт).
На підставі Рішення та Розпорядження об'єкт будівництва на праві повного господарського відання та оперативного управління передано відповідачу.
У технічному паспорті вказано, що об'єкт будівництва самочинно реконструйований, чим порушено вимоги пункту 2 частини першої статті 34, частини першої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
На підставі усних пояснень інженера відповідача - інспектора І категорії Шелаєвої А.Б. та відповідно до Технічного паспорту об'єкт будівництва самочинно реконструйований до передачі на праві повного господарського відання та оперативного управління КП "Київжитлоексплуатація".
Встановити суб'єкта, який виконав будівельні роботи з самочинної реконструкції об'єкта будівництва не вбачається можливим.
Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.
За результатами проведеної перевірки складено акт, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення, відповідачу видано обов'язковий до виконання припис від 11.08.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою у термін до 11.10.2016 року усунути встановленні під час перевірки порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, під час виїзду посадової особи позивача на об'єкт будівництва та відповідно до наданих уповноваженими особами позивача документів, а саме: технічного паспорту виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 09.04.2015 (Інвентаризаційна справа № 134689 том 3) встановлено, що на плані нежилих приміщень на громадський (виробничий) будинок (приміщення) будинку АДРЕСА_1, розташована група приміщень № 1 номер приміщень 1 загальною площею 41,0 кв.м., група приміщень № 1 номер приміщень 2 загальною площею 17,7 кв.м., група приміщень № 3 номер приміщень 1 загальною площею 15,6 кв.м., група приміщень № 3 номер приміщень 2 загальною площею 12,2 кв.м., приміщення № 4 номер приміщень 1 загальною площею 22,5 кв.м.
На підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" (додаток 1 до цього рішення) до комунальної власності територіальної громади міста Києва були віднесені в тому числі такі об'єкти нерухомого майна як: складські приміщення площею 100,9 кв.м., які розташовані за адресою: вул. АДРЕСА_1.
Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2002 року № 347 "Про закріплення будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" та додатку 1 до нього за відповідачем на праві повного господарського відання були закріплені нежилі приміщення загальною площею 100,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, з передачею такого нерухомого майна по формі 03-1.
Таким чином, за відповідачем на праві повного господарського відання були закріплені нежилі будинки (приміщення) загальною площею 100,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, які віднесені до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Беручи до уваги технічні документи на будівлю літ. В за адресою: АДРЕСА_1, які надійшли до Департаменту у додатку до листа Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 25.11.2016 № 14962 (И-2016) було встановлено, що відповідно до поверхового плану виготовленого 20.03.1967, приміщення літ. В', група приміщень № 1 номер приміщень 2 загальною площею 17,7 кв.м., група приміщень № 3 номер приміщень 1 загальною площею 15,6 кв.м., група приміщень № 3 номер приміщень 2 загальною площею 12,2 кв.м., приміщення № 4 номер приміщень 1 загальною площею 22,5 кв.м., відсутні.
Позивач зазначає, що станом на час проведення перевірки в реєстрі відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за вказаною адресою.
Під час перевірки уповноваженими особами позивача не надано документів, які б підтверджували право власності або засвідчували прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів групи приміщень № 1 номер приміщень 1 загальною площею 41,0 кв.м., групи приміщень № 1 номер приміщень 2 загальною площею 17,7 кв.м., групи приміщень № 3 номер приміщень 1 загальною площею 15,6 кв.м., групи приміщень № 3 номер приміщень 2 загальною площею 12,2 кв.м., приміщення № 4 номер приміщень 1 загальною площею 22,5 кв.м. за вказаною вище адресою.
Одночасно перевіркою було встановлено, що відповідач вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2016 року, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві не виконано, чим порушено підпункт а пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.12.2016 року, в якому зазначено виявлені в ході перевірки порушення, відповідачу видано обов'язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою у термін до 17.01.2017 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення: групи приміщень № 1 номер приміщень 1; групи приміщень № 1 номер приміщень 2; групи приміщень № 3 номер приміщень 1; групи приміщень № 3 номер приміщень 2; приміщення № 4 номер приміщень 1, будинку АДРЕСА_1 (згідно технічного паспорту виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності за об'єкти нерухомого майна від 09.04.2015 (Інвентаризаційна справа № 134689 том 3)).
Крім того, відносно відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 20.12.2016 року у приміщенні Департаменту.
За результатом розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою позивача винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.12.2016 року № 35/16/073-3422, якою постановлено визнати відповідача винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 16 000,00 грн.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком № 553, з метою перевірки виконання вимог припису від 13.12.2016 року посадовою особою Департаменту у присутності інженера інспектора І категорії КП "Київжитлоспецексплуатація" Шелаєвої А.Б. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідача на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки встановлено, що відповідач вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.12.2016, виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києві не виконано, а саме: група приміщень № 1 номер приміщень 1; група приміщень № 1 номер приміщень 2; група приміщень № 3 номер приміщень 1; група приміщень № 3 номер приміщень 2; приміщення № 4 номер приміщень 1, будинку АДРЕСА_1 не знесено.
За результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 07.03.2017 року, у якому зафіксовано суть виявленого правопорушення, примірник якого направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та який отримано відповідачем 09.03.2017 року.
При цьому, позивач вказує на те, що під час проведення перевірок відповідачем не надано документів, що підтверджують передачу виконавчим органом місцевого самоврядування до оперативного відання приміщення за адресою: АДРЕСА_1, та за даними рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року №208/1642 та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.07.2004 року №387/1797 такі об'єкти нерухомого майна до складу комунальної власності не входили, що спростовує факт існування таких приміщень саном на день передачі відповідачу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначні Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI.
Згідно частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (абзац 2 частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Також суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд, за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Як вбачається з наведеної норми знесення об'єкта самовільного будівництва можливе лише тоді, коли мало місце істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотне порушення будівельних норм і правил. При цьому, знесення застосовується тоді, коли є неможливим проведення перебудови, або коли має місце відмова від проведення перебудови.
У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" від 30.03.2012 року № 6 зазначено, що при розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
У пункті 22 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 також вказується, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.
При цьому, суду повинні бути надати докази того, що будівельні роботи, виконані відповідачем, суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб, істотно порушують будівельні норми, а з огляду на приписи Закону №3038-VI надані також докази неможливості перебудови такого об'єкту з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.04.2015 (справа К/800/22069/14).
Згідно з частиною першою статті 367 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, ознаками самочинного будівництва є: відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.
Як вбачається з матеріалів справи, зміст правопорушення, встановленого актом перевірки від 11.08.2016 року, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 34, полягає у відсутності інформації щодо наявності документів, які б давали право на виконання будівельних робіт, за адресою АДРЕСА_1, будинок 33, літера В, В' в єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкту до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі дозволів і сертифікатів.
Водночас, у вказаному акті перевірки зазначено, що встановити суб'єкта який виконував будівельні роботи з самочинної реконструкції об'єкта будівництва не вбачається можливим.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком № 553.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Відповідно до пункту 9 Порядку №533 у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції, документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Згідно пункт 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Проте як вбачається з матеріалів справи, заява гр.ОСОБА_6 надійшла до позивача 21.10.2016 року, лист позивача про проведення позапланової перевірки та витребування документів від відповідача, останнім отримано 14.11.2016 року, тоді як акт перевірки складено лише 13.12.2016 року, що свідчить про порушення встановленого вказаним Порядком строку проведення перевірки відповідача.
Крім того, на вимогу позивача, відповідачем були надані всі витребувані у нього документи, які свідчать про те, що власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, є Київська міська рада, а розпорядником - Департамент комунальної власності міста Києва та те, що відповідачем не вчинялося жодних дій відносно самочинного будівництва за вказаною адресою.
Також слід зазначити, що рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 року №208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" та до рішення від 15.07.2004 року №387/1797 "Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2001 року №208/1642" нежилі приміщення загальною площею 100,9 кв.м на АДРЕСА_1 віднесені до майна комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2002 року "Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" за КП "Київжитлоспецексплуатація" закріплені господарського відання приміщення в будинку АДРЕСА_1.
З вказаного слідує, що до комунального майна територіальної громади Києва віднесено 100,9 кв.м в будинку АДРЕСА_1. Загальна площа спірних приміщень за даними технічного паспорту 2015 року складає 186,1 кв.м.
При цьому, позивач просить прийняти рішення про зобов'язання відповідача знести групи приміщень №1 (номер приміщень 1,2) групи приміщень №3 (номер приміщень 1,2) приміщень №4 (номер приміщення 1), загальна площа яких складає 109 кв.м. Отже, заявляючи свої позовні вимоги, позивач фактично просить суд зобов'язати відповідача знести частину приміщень, що є комунальною власністю, а саме - 23.8 кв.м, однак жодним чином зазначене не обґрунтовує.
Крім того, зазначеним розпорядженням не визначалось, які саме групи приміщень та з якою нумерацією мають буди зараховані на баланс відповідача.
Як свідчать матеріали справи, наказом від 03.04.2002 року №81 до основних засобів підприємства зараховано приміщення будинку №33 літер В, загальною площею 100,9 кв.м. без деталізації груп та номерів приміщень відповідно до розпорядження №347.
Оскільки зазначена у розпорядженні №347 площа не відповідала реальній площі спірних приміщень, відповідач звернувся до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (надалі - КП БТІ).
У зв'язку з отриманням технічної документації КП БТІ, з метою правильного ведення обліку нерухомого майна підприємства наказом № 231 від 29.06.2004 року уточнено облік об'єктів нерухомості (додаток №1 до наказу), а саме: внесено зміни в загальну площу спірних приміщень. З урахуванням інформації наданої КП БТІ спірні нежитлові приміщення з 2004 року обліковувалися у відповідача за адресою: 33 літер Б на АДРЕСА_1 загальною площею 169,8 кв.м.
У зв'язку з отриманням нових поверхових планів КП БТІ та відповідно до наказу від 31.07.2015 року №146 спірні нежитлові приміщення на даний час обліковуються у відповідача за адресою: будинок АДРЕСА_1 загальною площею 186,1 кв.м.
Відповідачем в судовому засіданні вказана на те, що в інвентаризаційній справі на домоволодіння є копія плану земельної ділянки зазначеного домоволодіння, який Бюро виготовило в 1967 році. У подальшому складання схематичного плану зазначеної земельної ділянки в Бюро не замовлялось. Також в 1967 році Бюро провело технічну інвентаризацію і виготовило поверхові плани на будинки літера «А», «Б», «В» та «Г» домоволодіння Ярославів Вал. За даними технічної інвентаризації 1967 року, загальна площа одноповерхового житлового будинку літера «В» на АДРЕСА_1 складала 258,6 кв.м., у т.ч. житловою - 172,9 кв.м.
У 1998, 2000, 2004 та 2015 році Бюро проводило технічну інвентаризацію будівлі літ. «В» з прибудовою літ. «В1» на підставі звернень відповідача. Відмітка про те, що дозвіл на переобладнання будівлі літера «В» в БТІ не поданий, була вперше проставлена під час інвентаризації, проведеної в 1998 році. Літерою «В1» прибудова до будинку літ. «В» була вперше позначена в 2015 році.
Згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої 24.05.2001 року, наказом Держбуду України за № 127 і зареєстрованої 10.07.2001 року в Міністерстві юстиції України № 582/5773 великими літерами з позначкою «А1», «А2» літеруються житлові (основні) прибудови, що підтверджується листом КП БТІ від 16.09.2016 року № 12045.
Літерація КП БТІ спірних приміщень літерами «В,В1» означає, що частина цих приміщень була основним житловим будинком, а частина житловою прибудовою, що були збудовані ще за радянських часів.
Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України, наданих у листі 23.02.2016 року №8.4-35//18/1 "Щодо державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майно, збудованих до 5 серпня 1992 року" індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній "спрощеній" процедурі.
Відтак, спірні будівлі не підлягали проходженню процедури прийняття в експлуатацію та фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування вказаного об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, відповідачем не було допущено порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно самочинного будівництва за адресою АДРЕСА_1, вимоги позивача про зобов'язання відповідача знести вказані групи приміщень є безпідставними.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами статей 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов