ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 січня 2018 року № 826/4293/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ТОВ «Друкарня Вольф» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування наказу
ТОВ «Друкарня Вольф» звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування наказу від 10.03.2017 №1756.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки судове рішення про обґрунтованість рішення про застосування адміністративного арешту оскаржено в апеляційному порядку.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до норм п. 94.14 ст. 94 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії) ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
Наказом начальника Головного управління ДФС у м. Києві від 10.03.2017 №1756 на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17 з метою подальшої реалізації рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24.02.2017 №4045 призначено виконавцем згадуваного рішення головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок у сфері побутових послуг управління аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДФС у м. Києві Чорну О.А. та наказано начальникові управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Кравчук О.В. забезпечити здійснення опису майна ТОВ «Друкарня Вольф».
Відповідно до п. 94.1. ст.. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно п. 94.3 названої статті ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Пунктом 94.4. ст.. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17 задоволено подання Головного управління ДФС у м. Києві та підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Друкарня Вольф» застосованого рішенням начальника Головного управління ДФС у м. Києві про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Друкарня Вольф» від 24.02.2017 №4045. Постанову звернуто до негайного виконання.
Згідно п. 94.14 ст. 94 ПК України функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника контролюючого органу, призначеного його керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. Виконавець рішення про арешт: надсилає рішення про арешт майна відповідно до пункту 94.6 цієї статті; організовує опис майна платника податків.
Враховуючи, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17, якою підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Друкарня Вольф» застосованого рішенням начальника Головного управління ДФС у м. Києві про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Друкарня Вольф» від 24.02.2017 №4045 підлягала негайному виконанню, отже при прийнятті наказу від 10.03.2017 №1756 про призначення виконавця рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Друкарня Вольф» від 24.02.2017 №4045 податковий орган діяв відповідно до норм п. 94.14 ст. 94 ПК України.
Проте, судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17 та закрито провадження у справі.
Тобто, станом на час вирішення даної справи відсутні підстави для призначення виконавця рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Друкарня Вольф» від 24.02.2017 №4045, з метою захисту прав позивача суд вбачає наявними підстави для скасування наказу від 10.03.2017 №1756.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Скасувати наказ від 10.03.2017 №1756 прийнятий Головним управлінням ДФС у м. Києві.
3. Стягнути на користь ТОВ «Друкарня Вольф» сплачений ним судовий збір в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.І. Келеберда