Справа № 815/152/18
15 січня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису, протоколів та постанов, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, складений 21.11.2016 року, протоколи від 21.11.207 року про відповідальність за встановлені правопорушення, передбачені ч. 7 ст. 96, ч. 2 ст. 96, ч. 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олешука Ю.А., постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещука Ю.А. постанови № 558 від 05.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, яким на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в розмірі 51000 грн., постанови № 559 від 05.12.2017 року по справі про адміністративне порушення, яким на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 000 гривень та постанови № 560 від 05.12.207 року по справі про адміністративне порушення, яким на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, позивачем разом з позовною заявою подано заяву в порядку ст. ст. 118-123 КАС України в якій зазначено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області акт перевірки, припис, протоколи та постанови про накладення адміністративного стягнення були направлені ОСОБА_1 не за місце її реєстрації та постійного проживання, а за адресою по якій вона не зареєстрована та не проживає, зазначені документи отримані 04.01.2018 року, тому нею пропущено строк на оскарження в установленому законом порядку цих документів.
Згідно ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що оскаржувані рішення Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області направлено не за місце її реєстрації та постійного проживання, проте, суд не приймає до уваги зазначені обставини, оскільки позивачем при зверненні до суду з даною позовною зазначено, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та на підтвердження вказаних обставин надано витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, відповідно до якого місцем проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, дата реєстрації 03.01.1990. Крім того, позивачем до позовної заяви додано лист Департамену державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 06.12.2017 року № 1015-01/11-11574, яким ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1, направлено оригінали постанов від 05.12.2017 № 558, 559, 560 по справі про адміністративні правопорушення. Таким чином, оскаржувані позивачем постанови про адміністративне правопорушення були направлені ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем її проживання, а тому посилання позивача на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду на зазначені обставини є необґрунтованими.
За таких обставин відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, позовна заява не містить ідентифікаційного коду відповідача, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Згідно п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт складений 21.11.2016 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олешук Ю.А., разом з тим, до суду надано копію припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.11.2017 року.
Також позивач просить суд визнати протиправними та скасувати протоколи від 21.11.207 року про відповідальність за встановлені правопорушення, передбачені ч. 7 ст. 96, ч. 2 ст. 96, ч. 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проте до позовної заяви додано протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 року, відповідно до якого відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 року, відповідно до якого відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 12 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 року, відповідно до якого відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Жодних пояснень щодо вказаних невідповідностей позивач не зазначає та не надає.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано копію квитанції № 14821874 від 09 січня 2018 року про сплату судового збору в розмірі 710,00 грн.
Разом з тим, ч. 3 ст. 161 КАС України не передбачено надання копії документу про сплату судового збору.
Таким чином, позивачем не дотримано вимоги КАС України, оскільки до позовної заяви додано ксерокопію документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову.
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, згідно даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" Одеського окружного адміністративного суду, сума судового збору у розмірі 710,00 грн., згідно наданої до суду копії квитанції № 14821874 від 09 січня 2018 року, не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, позивач зазначає, що відповідно до договору купівлі продажу від 16 лютого 2015 року, посвідченого Сімоновою О.Ю., приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 546, нею куплено нежитлове приміщення № 502 в підвальному приміщені житлового будинку АДРЕСА_2, проте, доказів на підтвердження викладених обставин до суду не надано, враховуючи, що зазначені документи стосуються безпосередньо позивача.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Проте, позивачем не виконано обов'язок щодо надання до позовної заяви належним чином засвідчених копій письмових доказів, не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів. Крім того, позивачем не надано всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, також позивачем письмово не повідомлено про неможливість надання доказів, не зазначено причин, з яких такі докази не можуть бути подані, крім того, позивачем не надано докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. п.2-4 ч. 2 ст. 245 КАС України (у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з тим, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати протоколи від від 21.11.207 року про відповідальність за встановлені правопорушення, передбачені ч. 7 ст. 96, ч. 2 ст. 96, ч. 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проте позивач не вказує, яким чином дані протоколи змінюють його суб'єктивні права чи створюють для нього додаткові обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачам строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, належним чином визначення позовних вимог, з урахуванням вимог ст. ст. 5, 245 КАС України, зазначення ідентифікаційного коду, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, надання оригіналу квитанції № 14821874 від 09 січня 2018 року про сплату судового збору в розмірі 710,00 грн., доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, їх оригіналів або належним чином засвідчених копії, а також шляхом надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису, протоколів та постанов, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук