ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 січня 2018 року № 826/12813/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Власенкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор»
(далі також - позивач)
до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі також - відповідач)
про визнання протиправними та скасування податкових
повідомлень-рішень від 23.06.2017 № 0005301407 та № 0005311407,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати податкові:
- повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області форми «Р» від 23.06.2017 №0005301407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 207073, 20 грн.;
- повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області форми «ПС» №0005311407 від 23.06.2017 про застосування штрафної санкції у сумі 2040 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю законних підстав для нарахування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують юридичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, з огляду на те, що будівлі, які використовуються ТОВ «Рівненський елеватор» в наданні послуг із зберігання зерна, становлять цілісний майновий комплекс та є промисловими будівлями в силу свого функціонального призначення та безпосереднього використання. За таких обставин у відповідача також відсутні підстави для застосування щодо позивача штрафних санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач у письмовому запереченні та його представник в судовому засіданні щодо позову заперечили, зазначивши про його необґрунтованість з огляду на те, що на балансі підприємства обліковуються об'єкти нерухомості, що перебувають у його власності, які не є будівлями промисловості, зокрема: виробничо-торгівельна база, нежитлові будівлі гаражу, зернотік, нежилі будівлі елеватору. Позивач не подав декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016, 2017 рік та не сплатив податок на майно за 2017 рік на загальну суму 230957,40 грн., відтак, оскаржувані рішення правомірно прийняті відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м.Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Рівненський елеватор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 12.06.2017 №273/26-15-14-04-02/33326670.
Згідно з актом перевірки ТОВ «Рівненський елеватор» допустило порушення пп.266.7.5 п.266.7, статті 266 Податкового кодексу України у зв'язку з неподанням річних декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017 роки, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період січень-березень 2017 на загальну суму 230 957,40 грн., в тому числі 138 048,80 грн. по об'єкту нежитлової нерухомості за адресою: Вінницька область, Бершадський район, с.Флорине, вул.Колгоспна.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.06.2017 за №0005301407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 207 073,20 грн., в т.ч.: податкове зобов'язання - 138048,08 грн., штрафні (фінансові) санкції - 69024,40 грн., та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 23.06.2017 №0005311407, яким застосовано штрафні санкції у сумі 2 040,00 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Загальна сума - 209113,20 грн.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.
Частиною першою статті 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 266 Податкового кодексу України визначено суб'єкти, об'єкти та порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За змістом підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.
Згідно з ДК 018-2000 до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) включено такі класи: "Будівлі промислові" (код 1251) та "Резервуари, силоси та склади" (код 1252).
Клас "Будівлі промислові" (код 1251) включає в себе криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо за їх функціональним призначенням.
Клас "Резервуари, силоси та склади" (код 1252) включає в себе резервуари та ємності, резервуари для нафти та газу, силоси для зерна, цементу та інших сипких мас, холодильники та спеціальні склади, а також складські майданчики.
До групи "Будівлі нежитлові інші" (код 127) входить клас "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" (код 1271) та підкласи "Будівлі для зберігання зерна" (код 1271.3) і "Будівлі силосні та сінажні" (код 1271.4).
Відтак, згідно з ДК 018-2000 будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.
Враховуючи вищенаведене, будівлі, функціональним призначенням яких є зберігання зерна згідно з положеннями ДК 018-2000 належать до підкласів 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна" та 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні", класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства", групи 127 "Будівлі нежитлові інші", підрозділу 12 "Будівлі нежитлові", розділу 1 "Будівлі".
Зважаючи на викладене, на переконання суду, з метою застосування норм підпункту 266.2.2 Податкового кодексу України при визначенні промислових підприємств необхідно дотримуватись вимог Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Згідно зі статутом ТОВ «Рівненський елеватор» назване підприємство є підприємством агропромислового комплексу, що здійснює свою діяльність у сільськогосподарській сфері на ринку зерна. Підприємство надає комплекс послуг із зберігання зерна що включає приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
За КВЕД основним видом діяльності ТОВ «Рівненський елеватор» є діяльність у сфері складського господарства, що фактично включає в себе діяльність із зберігання та складування зернових культур.
Таким чином, ТОВ «Рівненський елеватор» є суб'єктом ринку зерна та здійснює свою діяльність у відповідності до положень Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».
Згідно зі статтею 7 указаного Закону суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.
Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад - суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.
Пунктом пункту 10 статті 1 цього Закону передбачено, що процес зберігання зерна являє собою комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ТОВ "Рівненський елеватор" має у власності, поміж іншого, таке нерухоме майно: комплекс будівель та споруд загальною площею 34512,20 кв.м за адресою: вул.Колгоспна, 1, с.Флорине, Бершадський район, реєстраційний номер 15947505204, номер об'єкта в РПВН 10295561, номер запису про право власності 255652, дата державної реєстрації 01.03.2013, індексний номер 657892.
Вказаний майновий комплекс складають такі об'єкти нерухомості як: лабораторія, виробничий корпус насіннєва станції, мехмайстерня, підсобні корпуси, склади, цехи тощо.
Вищевказані нежилі приміщення розташовані на одній земельній ділянці, що відноситься до земель промисловості, мають огороджену територію, забезпечують єдиний технологічний ланцюг в діяльності підприємства, не є окремими об'єктами права власності та входять до складу цілісного майнового комплексу.
Всі будівлі і споруди зазначеного майнового комплексу використовуються у технологічному процесі зберігання зерна, а тому є такими що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а процес зберігання зерна полягає не тільки у знаходженні зерна у місцях його зберігання (токів, зерноскладів, елеваторів, насіннєсховищ силосного типу, одноповерхових складів з горизонтальними або похилими підлогами та допоміжних будівель) а й у проведенні з ним певних технологічних операцій, які є необхідними для доведення якості зерна до необхідних вимог діючих стандартів та надання йому стійкості під час зберігання. На підтвердження цього позивачем надано низку доказів, а саме:
- копію сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого позивачу Державною інспекцією сільського господарства України від 16.09.2013 №6324, згідно з яким послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки, які надає ТОВМ "Рівненський елеватор", відповідають правилам і стандартам, нормативно-правовим актам зберігання зерна і продуктів його переробки на зерновому склад;
- експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 19.08.2013 №24405/20/4, з якого вбачається, що позивач за видом господарської діяльності здійснює зберігання харчових продуктів (склади) , за асортиментом продукції - пшениця фуражна, ячмінь фуражний.
Наведене дає підстави стверджувати, що наявні у позивача нежилі приміщення підпадають під визначення «будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств».
Отже, вищевказаний майновий комплекс, який належить ТОВ "Рівненський елеватор" відносяться до категорії об'єктів нежитлової нерухомості, визначеної підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, який при цьому не містять будь-яких обмежень щодо використання або невикористання таких об'єктів нерухомості за цільовим призначенням.
Таким чином, як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, будівлі, які використовуються ТОВ «Рівненський елеватор» в наданні послуг із зберігання зерна, становлять цілісний майновий комплекс та є промисловими будівлями в силу свого функціонального призначення та безпосереднього використання.
Будь-яких доказів щодо використання позивачем вказаних будівель для цілей, не пов'язаних з роботою підприємства, відповідачем не надано.
За наведених обставин вищевказані будівлі, які на праві власності належать позивачу, є будівлями промисловості та у відповідності до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, тому у відповідача не було правових підстав для визначення позивачеві грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесення податкового повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0005301407 та застосування до позивача штрафних санкцій та винесення податкового повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0005311407. Відтак, ці податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір - відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 7) форми "Р" від 23.06.2017 №0005301407 та податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 23.06.2017 №0005311407.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський елеватор» (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 2А, офіс 510, код ЄДРПОУ 33326670) сплачений ним судовий збір у розмірі 3136,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 7).
Рішення суду набирає законної сили в строки і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 цього Кодексу.
Суддя О.О. Власенкова