ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2017 року № 826/8240/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А. С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особауповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» Шевченка Андрія Миколайовича Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» Шевченка Андрія Миколайовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про нікчемність правочинів щодо набуття зобов'язань АТ «Артем-Банк» перед позивачем в сумі 33040, 00 грн. та застосування наслідків недійсності правочину;
- зобов'язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату грошових коштів в сумі 33040, 00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Артем-Банк» за рахунок Фонду, чим порушено її законні права та інтереси.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що зарахування коштів на рахунок позивача відбулося в порушення обмежень, встановлених Національним банком України.
Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що в ході перевірки спірної операції було встановлено, що кошти від позивача в касу банку не надходили, а виготовлення розрахунково-касових документів відбулося без фактичного внесення готівкових коштів в касу банку.
Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що уповноважена особа Фонду вчинила належних дій щодо недопущення необґрунтованого збільшення розміру витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виявила нікчемний правочин з дотриманням принципу, передбаченого ст. 2 КАС України.
В судове засідання 07.12.2017 сторони не прибули, з огляду на що судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «Артем-Банк» укладено договір № НОМЕР_1 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з видачею платіжної картки від 01.08.2014 (а. с. 9 - 10).
За умовами вказаного договору банк відкриває та здійснює обслуговування поточного рахунку з використанням платіжних карток у національній валюті та видає клієнту платіжні картки, які зазначені в заяві зі строком дії 2 роки.
У відповідності до п. 7.1 договору він набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та дійсний на термін дії основної картки (а. с. 24, зворот).
Умовами вказаного договору можливість його пролонгації не передбачена.
Відповідно до підпункту 4.4.1 договору банк зобов'язується відкрити позивачу поточний рахунок та надати у користування картку протягом 5-ти банківських днів з дати підписання цього договору, надання клієнтом документів, визначених у підпункті 4.2.1 цього договору, та виконання підпункту 1.2 цього договору (сплати винагороди за відкриття поточного рахунку) (а. с. 24).
Згідно підпункту 4.2.15 договору клієнт зобов'язується повернути банку основну та додаткові картки протягом 30-ти днів після закінчення терміну її (їх) дії (а. с. 24).
Як свідчать квитанції № 4 та № 5 від 27.10.2016 на вказаний поточний рахунок позивача через касу банку (рахунок № 1001 «Банкноти та монети в касі банку») із попереднім зарахуванням на рахунок № 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток» зараховано кошти в сумі 13000, 00 грн. та 20040, 00 грн. відповідно (а. с. 27 - 28).
На підставі рішення Правління Національного банку України від 15 листопада 2016 року № 416-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 листопада 2016 року № 2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», відповідно якого розпочато процедуру виведення ПАТ «Артем-Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16 листопада 2016 року до 15 грудня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Артем-Банк», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, (далі - Закон № 4452), провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Луньо Іллі Вікторовичу на один місяць з 16 листопада 2016 року до 15 грудня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 15 грудня 2016 року № 492-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 грудня 2016 року № 2857 «Про початок процедури ліквідації АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Артем-Банк» з 16 грудня 2016 до 15 грудня 2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Артем-Банк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону № 4452, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Луньо Іллі Вікторовичу строком на два роки з 16 грудня 2016 до 15 грудня 2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31 травня 2017 № 2229 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Артем-Банк» з 7 червня 2017 призначено уповноваженою особою Фонду Шевченка А. М.
Позивач звернулася до відповідача з заявою, зареєстрованою 14.12.2016 за вх. №3927, з проханням вирішити питання її реєстрації на отримання коштів (а. с. 13).
Листом від 28.02.2017 відповідач повідомив позивача що оскільки операція з розміщення її вкладу підпадала під критерії обов'язкової перевірки, стосовно даної операції було прийнято рішення щодо тимчасового обмеження здійснення виплат за рахунок коштів Фонду до моменту закінчення перевірки. Про результати перевірки буде письмово повідомлено (а. с. 14).
Листом від 14.03.2017 № 710 позивача повідомлено, що в результаті перевірки виявлено обставини, які вказують на те, що внесення записів до АБС банку про банківські операції щодо внесення ОСОБА_1 готівкових коштів у сумі 13000, 00 грн. та 20040, 00 грн. через касу банку на поточний рахунок № НОМЕР_2, а також виготовлення розрахунково-касових документів щодо такого внесення, здійснено без фактичного внесення готівкових коштів в касу банку, а також в період дії обмежень, встановлених для банку рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 09.08.2016 № 834 «Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ «Артем-Банк» операцій».
Крім того, відповідач у даному листі зазначив, що операцію здійснено в період чинності рішення від 27.10.2016 № 385-рш/БТ, з метою надання переваг одних кредиторів над іншими, з одночасним внесенням до АБС інформації про зняття ТОВ «Народний реєстр» готівкових коштів в касі банку.
Також відповідачем було встановлено, що між вказаними операціями незначний проміжок часу.
Зважаючи на викладене, відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину щодо набуття банком зобов'язань перед позивачем в силу вимог пунктів 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 (а. с. 15).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452.
Відповідно до статті 3 Закону № 4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону № 4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону № 4452. Серед таких функцій є здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів.
Згідно ч. 3 ст. 37 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Тобто, функції Фонду та Уповноваженої особи пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій. Отже, Фонд та уповноважена особа є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
За п. 1 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Частина 1 ст. 26 Закону № 4452 визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, ОСОБА_1 зазначає, що її необгрунтовано не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, з підстав визнання договору банківського вкладу нікчемним.
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Як свідчать матеріали справи, спірний правочин визнано нікчемним на підставі пунктів 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452.
Так у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
У відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
До адміністративного позову позивачем було надано, власне, договір з банком, додатки №№ 2, 3 до договору та квитанції.
Як вбачається з п. 8.2 договору, зміни та доповнення до нього оформлюються додатковими угодами в письмовому вигляді і повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін (а. с. 24, зворот).
В той же час, позивачем не було надано до суду заяви на отримання платіжної картки, будь яких додатків до договору чи відомостей про дату отримання основної картки та продовження її дії.
Між тим, судом встановлено, що дія договору, укладеного 01.08.2014, закінчується разом із закінчення терміну дії основної карти (платіжної картки, виготовленої на ім'я клієнта), яку позивач повинна була отримати протягом п'яти банківських днів з дати підписання договору, та дія якої становила 2 роки.
Приписи ст. 319 Цивільного кодексу України визначають, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 5 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
Станом на 27.10.2016, виходячи з вищевказаних обставин, термін дії договору закінчився, що унеможливило для банку здійснити обслуговування поточного рахунку позивача з використанням платіжних карток.
Протилежних доказів позивач до суду не надала.
Таким чином, з припиненням зобов'язань позивача перед банком, банк безпідставно надав позивачу перевагу, прямо не встановлену для неї законодавством.
З огляду на це, висновок відповідача про нікчемність операцій з зарахування коштів на спірний рахунок, на думку суду, є правильним.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладене, суд вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур