27 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2115/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
представника відповідача - Пухлікова К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови,
28 листопада 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови від 09.10.2017 № 16-05-203/733-401 про накладення штрафу в розмірі 192000 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що не погоджується із висновками уповноваженої посадової особи про встановлення факту використання найманої праці двох працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин та, як наслідок, застосування штрафу оскаржуваною постановою, оскільки такі висновки базуються на припущеннях інспектора та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач в судове засідання не з"явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях зазначив про отриману під час підготовки до інспекційного відвідування інформацію, що свідчить про порушення об"єктом відвідування вимог законодавства про працю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 28.09.2017 по 29.09.2017 головним державним інспектором Гармаш С.М. проведено перевірку додержання ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки № 16-05-203/773 /а.с. 19-21/.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки використання ФОП ОСОБА_2 праці найманих працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням частин 1, 3 статті 24 КЗпП.
Головним державним інспектором Гармаш С.М. складено протокол № 16-05-020/401 про вчинення ФОП ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в частині порушення вимог частини 1, 3 статті 24 КЗпП України /а.с. 23-24/.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_2 Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16-05-203/733-401 від 09.10.2017, якою за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на ФОП ОСОБА_2 штраф у розмірі 192000 грн /а.с. 17-18/.
Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку постанові Управління Держпраці у Полтавській області № 16-05-203/733-401 від 09.10.2017, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі - КзпП України) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини 3 статті 24 КзпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
За змістом пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Таким чином, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку.
Судом встановлено, що 27.09.2017 Управлінням Держпраці у Полтавській області видано наказ № 23/09 "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано зокрема, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Гармаш С.М. провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв"язку із надходженням листа виконавчого комітету Миргородської міської ради /а.с. 106/.
На підставі наказу від 27.09.2017 № 23/09 Управлінням Держпраці у Полтавській області головному державному інспектору Гармаш С.М. видано направлення на проведення заходу державного контролю від 27.09.2017 № 1456 на здійснення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оплати праці та порядку оформлення трудових відносин у діяльності ФОП ОСОБА_2, дата початку та закінчення заходу з 28.09.2017 по 29.09.2017 /а.с. 66/.
Відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Частина 3 статті 6 Закону передбачає, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно частини 4 статті 7 Закону посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Відповідно до пункту 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право:1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інспектор має право на проведення інспекційного відвідування за наявності у нього службового посвідчення і направлення та в строки, зазначені в направленні.
Однак, зі змісту детального опису виявленого порушення акту перевірки вбачається, що вихід за фактичною адресою здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) головним державним інспектором Гармаш С.М. здійснено 27.09.2017.
У направленні на проведення заходу державного контролю від 27.09.2017 № 1456 вказана дата початку заходу з 28.09.2017, однак інспектор здійснив вихід за фактичною адресою здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 27.09.2017, тобто за відсутності направлення на перевірку в порушення вимог частин 4, 5 статті 2, частини 3 статті 6, частини 4 статті 7 Закону.
Таким чином, головний державний інспектор Гармаш С.М. не мав права проводити інспекційне відвідування діяльності ФОП ОСОБА_2 27.09.2017 року за відсутності направлення на перевірку.
Посилання відповідача на положення пункту 6 Порядку № 295 як на законну підставу для виходу головного державного інспектора Гармаш С.М. на перевірку 27.09.2017 року та встановлення факту порушення трудового законодавства суд вважає необґрунтованими, оскільки під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю, що не є тотожним тим повноваженням, якими наділений інспектор під час проведення інспекційного відвідування згідно пункту 11 Порядку № 295.
Відповідно до частини 1 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, оскільки інспектор не мав права здійснювати інспекційне відвідування позивача 27.09.2017 року, тому акт перевірки № 16-05-203/773 не є допустимим доказом виявлених порушень законодавства про працю.
Як зазначено у акті перевірки № 16-05-203/773 07.09.2017 робочою групою з легалізації зайнятості проведено рейд-обстеження діяльності ФОП ОСОБА_2 про що складено довідку обстеження від 07.09.2017. В п. 1.5 якої зазначено, що ОСОБА_3 працює у ФОП без договору (наказу). В довідці наявне пояснення наступного змісту: "Я, ОСОБА_2, приватний підприємець, уклала цивільно-правову угоду з гр. ОСОБА_3 07.09.2017, до цього часу діяльність здійснювала самостійно, найману працю не використовувала". За результатами обстеження виконавчим комітетом Миргородської міської ради скеровано до управління Держпраці в Полтавській області від 11.09.2017 № 957/01-35 щодо проведення обстеження діяльності ФОП ОСОБА_2
Також, у акті зазначено, що 27.09.2017 при виході за місцем фактичного здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) головним державним інспектором Гармаш С.М. встановлено, що на той час в приміщенні павільйону знаходились два працівники один із яких займався продажем виробів із тіста (ОСОБА_3.), а інший формував та смажив вироби (ОСОБА_4.).
Акт перевірки містить посилання на пояснення ОСОБА_2 від 27.09.2017. У вказаних поясненнях ОСОБА_2 пояснила наступне: ОСОБА_3 працює на цивільно-правовій угоді від 07.09.2017, режим роботи з 8.00 до 14.00, вихідний - понеділок. ОСОБА_4 допущений на роботу повара у зв"язку із тим, що він оформлений ФОП з 26.09.2017 /а.с. 67/.
При цьому, у акті перевірки не зазначено про відібрання пояснень у вказаних осіб, також до матеріалів справи пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надано.
Суд зазначає, що питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб"єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об"єктивного дослідження відповідачем.
При цьому, довідка спостереження від 07.09.2017, складена спеціалістами Миргородського ОУПФ України, УПСЗН Миргородської міської ради, Управління Держпродслужби у Полтавській області, Миргородського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України та депутатом міської ради, містить недоліки, а саме: не заповнений пункт 1.5 "Спостереженням встановлені наступні порушення (вказати ПІБ працівників, які працюють без договору (наказу), з якого часу та розмір заробітної плати)" /а.с. 44-45/.
З урахуванням наведеного відповідачем під час перевірки не було всебічно та повно досліджено обставини працевлаштування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у ФОП ОСОБА_2
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.06.2017 у справі № К/800/16974/17.
Акт № 1 виконаних робіт згідно цивільно-правової угоди від 300.9.2017, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не приймається судом як доказ, оскільки під час перевірки інспектором не досліджувався /а.с. 32/.
Крім того, суд зазначає, що акт перевірки не містить підпису про ознайомлення та отримання його копії чи будь-яких зауважень ОСОБА_2
Стосовно посилань у акті перевірки на пояснення ОСОБА_2 від 27.09.2017 суд враховує, що позивач в судовому засіданні 21.12.2017 року відмовилася від вказаних пояснень та зазначила, що мала на увазі режим роботи свого торгового кіоску "Пиріжки-чебуреки", а не режим роботи ОСОБА_3 Пояснила, що ОСОБА_4 допущений до роботи в її кіоск, але не як її найманий працівник /а.с. 86-93/.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Проте, відповідачем не надано суду доказів фіксування проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки та інших доказів, які у своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність факту порушення позивачем трудового законодавства.
Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, для прийняття оскаржуваної постанови від 09.10.2017 № 16-05-203/733-401 про накладення штрафу в розмірі 192000 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1920 грн, про що свідчить квитанція № 5Р19351 від 19.10.2017.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1920,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень).
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 37602, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119,м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 09.10.2017 № 16-05-203/733-401.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1920,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 09 січня 2018 року
Суддя А.Б. Головко