Справа № 815/117/18
15 січня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, в якій позивачі просять суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області по матеріалам перевірки заяви арбітражного керуючого ОСОБА_3, затверджений начальником Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області 18 вересня 2017 року,
- визнати протиправними дії (рішення) Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради викладені у Повідомленні про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування від 25.11.2017 року про скасування у Реєстрі запису про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4,
- зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради скасувати запис у Реєстрі про зняття з реєстрації позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, будинок 4.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Пунктом 1 статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Положення вищезазначених норм свідчить про те, що кожен позивач у разі прийняття відносно нього акту індивідуальної дії повинен звернутись до суду з окремим позовом на захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3, 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з даної позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено 3 вимоги немайнового характеру, а тому кожним позивачем окремим платіжним документом за подання даної позовної заяви слід сплатити 2 114, 40 грн., з розрахунку - (1762, 00 грн. * 0,4 ) * 3 .
Разом з тим, до позовної заяви додано квитанцію № 14816397 від 09 січня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 1360,00 грн.
Таким чином, з урахуванням заявлених вимог, ОСОБА_1 слід доплатити 754, 40 грн. недоплаченого судового збору, а ОСОБА_2 сплатити 2114,40 грн. судового збору та надати до суду окремі платіжні доручення.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивачі зазначають, що за клопотанням керівництва Південного оперативного командування з дозволу директора Заводу на підставі Директиви Міністерства оборони України № Д-14 від 11.06.2001 р. «Про переобладнання вивільненого фонду МОУ під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей» позивачі вселились та зареєструвались у приміщення медичного пункту Закону (в/ч А3926), проте копії вказаних документів до суду надано не було, враховуючи, що зазначені документи стосуються безпосередньо позивачів.
Також, позивачі вказують, що будівлі та споруди Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський автомобільний ремонтний завод» перебувають у державній власності органом управління якого є Міністерство оборони України, про що свідчить свідоцтво на право власності на будівлі заводу, видане Міноборони України. Разом з тим, письмових доказів, що підтверджують зазначені обставини позивачами до позовної заяви не додано.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Проте, позивачами не в повній мірі надані докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги, письмово не повідомлено суд про неможливість виконати свій обов'язок та не надано письмового підтвердження, що ними здійснено всі дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Пунктом 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, всупереч зазначеним приписам КАС України, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такого письмового підтвердження не містить.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачам строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом сплати судового збору в повному обсязі, надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, письмового підтвердження про те, що позивачами не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також шляхом надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук