20 грудня 2017 року Справа № 808/2553/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.,
за участю секретаря Батигіна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до Запорізької філії держаного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Приморської районної державної адміністрації Запорізької області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. , -
за участю позивача: ОСОБА_1,
відповідача не прибув,
третьої особи: ОСОБА_2
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької філії держаного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача по внесенню у Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під №10965748 від 21.03.2011 відомостей про об'єкт обтяження: квартира, адреса: Запорізька область, Приморський р., АДРЕСА_1;
- зобов'язати відповідача внести у Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про скасування запису обтяження від 21.03.2011 під №10965748.
В обґрунтування позову зазначено, що під час розслідування кримінальної справи №1001006пр слідчим прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя 16.03.201 було винесено постанову про накладення арешту на 1/5 частину квартири №46, розташованої у будинку №56 по вул. Морській у м. Приморську Запорізької області, яка належить позивачу на праві власності. Вироком Приморського районного суду Запорізької області від 24.10.2012 (справа №1-54/2012) відмінено арешт 1/5 частини квартири на суму 48 000 грн., який накладено постановою прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя 16.03.2011. Станом на 01.06.2017 вищевказаний вирок відносно позивача набрав чинності та повністю виконаний, з позивача знято судимість. Враховуючи, що у вироку не зазначено обов'язкоих реквізитів майна, з якого знімається арешт, а саме: номеру будинку, в якому така квартира розташована, вулиці та населеного пункту, тощо, позивач звернувся до Приморського районного суду Запорізької області з відповідним клопотанням та постановою суду від 11.11.2016 у справі №5/326/5/2016 у абзаці 6 резолютивної частини вищевказаного вироку виправлено описку суду й зазначено всі необхідні обов'язкові реквізити майна. Однак, це не дає можливості провести процедуру державної реєстрації зняття арешту з вказаного майна, оскільки відповідачем протиправно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 10965748 від 21.03.2011) зазначено об'єкт обтяження: квартира, адреса: Запорізька область, Приморський р., АДРЕСА_1. Тобто, замість обтяження 1/5 частини вищевказаної квартири, відповідачем внесено до реєстру відомості про обтяження квартири у цілому. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та у зв'язку із цим просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити виходячи із викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з неповажної причини. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Державний реєстратор Приморської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала наявність в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилки в частині визначення об'єкта обтяження вищевказаною постановою слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя, проте вказала, що провести реєстраційні дії щодо припинення державної реєстрації обтяження на підставі вищевказаних судових рішень не видалося можливим, оскільки при наявності суперечностей між заявленими правами та наявними в реєстрі даними державний реєстр виносить рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою старшого слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від 16.03.2011 в межах досудового слідства по кримінальній справі №1001006пр за звинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України накладено арешт на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_1,, а саме: на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.
24.10.2012 Приморським районним судом Запорізької області було постановлено вирок у кримінальній справі №1-54/2012 за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, яким:
- ОСОБА_1 в висунутому йому звинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину;
- визнано винним підсудного ОСОБА_1 в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначено йому покарання за санкцією статті у вигляді 1 року обмеження волі с позбавленням права обіймати посади, пов'язані з державною службою строком на 2 роки;
- в силу ст. 1 п. «в», ст. 14 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 звільнено від основного покарання підсудного ОСОБА_1 по амністії;
- запобіжний захід підсудному у вигляді підписки про невиїзд скасовано;
- речові докази повернуто власнику;
- арешт, накладений на майно підсудного ОСОБА_1 - 1/5 частину квартири на суму 48 000 грн., за постановою слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від 16.03.2011, скасовано.
Вирок набрав законної сили 09.11.2012.
Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 11.11.2016 у справі №0822/737/2012, провадження №5/326/5/2016, задоволено клопотання ОСОБА_1 про виправлення описки у вироку Приморського районного суду Запорізької області від 24.10.2012 та виправлено в його абзаці 6 резолютивної частини описку, а саме: після слів «1/5 частини квартири» зазначено «№46 по вул. Морській, б. 56 в м. Приморську Запорізької області, на суму 48 000 грн., за постановою слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від 16.03.2011 року - скасувати».
Постанова набрала законної сили 21.11.2016.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 (номер інформаційної довідки 80304416 від 14.02.2017), 21.03.2011 Запорізькою філією держаного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію обтяження (реєстраційний номер обтяження 10965748) квартири АДРЕСА_1 на підставі постанови слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя про накладення арешту на майно від 16.03.2011.
Вважаючи дії відповідача щодо проведення державної реєстрації обтяження нерухомого майна - вищевказаної квартири в цілому, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Також під час розгляду справи судом встановлено, що 27.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Приморської районної державної адміністрації Запорізької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації припинення обтяження (арешту) нерухомого майна - 1/5 частини квартири АДРЕСА_1.
06.12.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно Приморської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у державній реєстрації припинення обтяження (арешту) нерухомого майна - 1/5 частини квартири АДРЕСА_1.
Рішення мотивоване тим, що проведення державної реєстрації припинення обтяження речового права (арешту нерухомого майна) на 1/5 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є неможливим у зв'язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження речового права (арешт нерухомого майна) (реєстраційний номер обтяження 10965748), яким обтяження накладено на цілу частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-IV) (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто 21.03.2011 - дату внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про державну реєстрацію обтяження вищевказаної квартири).
Абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
За визначенням абзацу п'ятого частини першої статті 2 Закону №1952-IV обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Частиною першою статті 4 Закону №1952-IV встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
За змістом статті 6 Закону №1952-IV систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України.
Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.
Згідно з ст. 8 Закону №1952-IV орган державної реєстрації прав:
1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;
2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;
3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;
4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;
5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, і картографічні (графічні) дані. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.
Пунктом 3 частини 2 статті 19 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що постановою старшого слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від 16.03.2011 накладено арешт на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_1,, а саме: на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1. Разом з тим, 21.03.2011 Запорізькою філією держаного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію обтяження (реєстраційний номер обтяження 10965748) квартири АДРЕСА_1 на підставі постанови слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя про накладення арешту на майно від 16.03.2011.
Тобто всупереч змісту постанови органу досудового слідства про накладення арешту на частину нерухомого майна, що належить позивачу, відповідачем до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження об'єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_1 в цілому.
Виходячи із вищевикладених фактичних обставин справи та наведених норм законодавства суд вважає дії відповідача щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за №10965748 від 21.03.2011 про арешт нерухомого майна в частині зазначення об'єкта обтяження - квартири № 46, яка знаходиться у будинку 56 по вул. Морській в м. Приморську Запорізької області, замість зазначення як об'єкта обтяження 1/5 частини вказаної квартири, протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Водночас щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести у Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про скасування запису обтяження від 21.03.2011 під №10965748 суд зазначає таке.
За змістом частини першої статті 6 Закону №1952-IV в редакції чинній на час розгляду даної справи, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб'єкти державної реєстрації прав:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
акредитовані суб'єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Як встановлено судом із пояснень державного реєстратора Приморської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2, наданих у судовому засіданні, на даний час Запорізька філія держаного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України не має ані технічних можливостей, ані правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів, а тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що при проведенні державної реєстрації обтяження вищевказаного нерухомого майна відповідач діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Законом №1952-IV.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за №10965748 від 21 березня 2011 року про арешт нерухомого майна в частині зазначення об'єкта обтяження квартири № 46, яка знаходиться у будинку 56, вулиця Морська, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область замість зазначення як об'єкта обтяження 1/5 частини вказаної квартири.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова