Справа № 158/855/17 Провадження №22-ц/773/27/18 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В.В.
Категорія:34 Доповідач: Осіпук В. В.
11 січня 2018 року місто Луцьк
судді Апеляційного суду Волинської області Осіпука В. В.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2017 року.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8 в користь ОСОБА_2 в рівних частках 1769 грн. 98 коп. відшкодування матеріальної шкоди та по 500 грн. з кожного за завдану моральну шкоду. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення в частині відшкодування моральної шкоди учасниками справи не оскаржувалось і в апеляційному провадженні не переглядалось.
Розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області постановою від 11 січня 2018 року відмовила у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишила рішення суду першої інстанції без змін.
Такого висновку колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області дійшла, виходячи з того, що оскаржуване рішення суд першої інстанції ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З таким висновком колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області погодитись не можу, та вважаю його помилковим з таких підстав.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Судом першої інстанції вирішено спір про відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами, у яких відсутнє будь-яке майно. У такому випадку, відповідно до вимог ст. ст. 1179, 1182 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі батьками неповнолітніх осіб, у частка, які визначаються за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Під час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом було встановлено, що один із батьків неповнолітньої особи, діями якої разом із іншими неповнолітніми була заподіяна шкода, ОСОБА_1 не був залучений судом першої інстанції до участі у справі, хоча в силу вимог, зазначених норм матеріального права, до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану неповнолітнім, повинні бути притягнуті обидва батьки, незалежно від того, чи проживають вони разом з неповнолітнім, чи ні.
Аналіз зазначених обставин та наведених норм матеріального і процесуального права в їх поєднанні дають підстави вважати, що суд першої інстанції, вирішивши спір про відшкодування шкоди в частках батьками неповнолітніх осіб, що заподіяли шкоду, без залучення одного з батьків, тим самим прийняв рішення про права та обов'язки особи, не залученої до участі у справі, що є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення.
Крім того у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції після слів: «на підставі ст. ст. 1166» безпідставно вказав ст. ст. 1187, 1188, 1194 ЦК України, які не регулюють спірні правовідносини між сторонами даної справи щодо відшкодування шкоди, що вважається неправильним застосуванням норм матеріального права і підлягає зміні.
Суддя апеляційного суду В. В. Осіпук