28 листопада 2017 рокусправа № 804/4650/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронової С.В.
судді: Мельника В.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціорненого товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі № 804/4650/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціорненого товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визнання протиправною бездіяльність посадової особи та зобов'язання вчинити певні дії, -
Громадянка ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 щодо невключення позивача, ОСОБА_2, до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 включити позивача із сумою 27 000,00 гривень до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 щодо невключення позивача, ОСОБА_2, до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 включити позивача із сумою 27 000,00 гривень до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач вказує, що суд першої інстанції, всупереч вимоги Закону України №4452-VI, неправомірно прирівняв до вкладу кошти, які залучені від Позивача, як позика до небанківської фінансової установи (ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр»), де банк (ПАТ «Банк Михайлівський») не виступає повіреним за відповідним договором.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.03.2016р. ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладено договір №980-027-000003252 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ошадний». Відповідно до п. 1 Договору банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім'я поточний рахунок №26207529980102 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснює розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.
16.05.2016 року між гр. ОСОБА_2 (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (Сторона 2) був укладений договір «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) №980-027-000240101 (надалі - Договір) відповідно до пункту 1.1 якого Сторона 1 передає Стороні 2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона 2 зобов'язується повернути кошти Стороні 1 та виплати проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що на рахунок №26207529980102 у ПАТ «Банк Михайлівський», відкритий на ім'я гр. ОСОБА_2 було внесено грошові кошти в розмірі 27000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №3242352 від 16.05.2016 року.
19.05.2016 року з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) було здійснено переказ грошових коштів на поточний рахунок позивачки №26207529980102 в загальній суми 27 035,40 грн., з яких 35,40 грн. - проценти по договору №980-027-000240101 від 16.05.2016р. та 27 000,00 грн. «Повернення коштів згідно з договором №980-027-000240101 від 16.05.2016 року».
07.02.2017 року позивачка - ОСОБА_2 звернулась із заявою до ПАТ «Банк Михайлівський», у якій просила включити інформацію про неї до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду та провести їй виплату відшкодування коштів в розмірі 27 000,00 гривень.
Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» надано позивачу довідку про стан рахунку №26207529980102 від 28.02.2017 р. №ЗГ1(К)/15502 та повідомлення про нікчемність правочину від 23.01.2017р. №ЗГ1/1245, в якому повідомлено вкладника, що переказ коштів здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016р. в сумі 35,40 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-027-000240101 від 16.05.2016р.» на рахунок №26207529980102, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та зарахування коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016р. в сумі 27000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-027-000240101 від 16.05.2016 року» на рахунок 26207529980102, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) є нікчемним.
Колегія суддів приходить до висновку, що, позивач є вкладником ПАТ «Михайлівський» в розумінні ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452 від 23.02.2012 (далі - Закон № 4452).
22.12.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 217/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», якою встановлено факт здійснення Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності.
Постановою Правління Національного банку України від 27.04.2016 р. № 295/БТ «Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 р.», введено певні обмеження діяльності Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський».
18.05.2016 р. між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір відступлення права вимоги № 1805 (а.с. 117).
19.05.2016 р. між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір відступлення права вимоги № 1. До договорів складені реєстри кредиторів та акти приймання-передачі кредитних справ (а.с. 11-120).
На підставі рішення Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» № 14/БТ від 23.05.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» № 812 від 23.05.2016 р.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» № 124-рш від 12.07.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12.07.2016 р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».
01.06.2016 р. тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» складено акт № 2 «Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності», в якому зазначено про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, а саме виконання 19.05.2016 р. ПАТ «Банк Михайлівський» платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн.
Позивач внесений до переліку вкладників, платіжні документи яких від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 р. виконані ПАТ «Банк Михайлівський», сума коштів складає 27035,40.грн.
Наказом № 42/2 від 01.06.2016 р. затверджено результати перевірки правочинів, викладені в акті № 2 від 01.06.2016 р., відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів та застосовано наслідки нікчемності правочинів з подальшим виданням відповідного розпорядження.
Позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою щодо включення її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Позивача не включено до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідачем позивачу направлено повідомлення про нікчемність правочину .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності визнання відповідачем нікчемними правочинів, недоведеності наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
У відповідності до п. п. 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Згідно з п. п. 2, 4 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із тим, що правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне володіння майном держави та є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті
За приписами ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
В силу п. 1 ч. 4 ст. 38 вищезазначеного Закону уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Отже, уповноважена особа Фонду може повідомляти про нікчемність правочину сторони за правочинами (договорами), вчиненими (укладеними) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, виключно з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
Згідно з п. 4 розділу 2 Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26.05.2016 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за № 863/28993, до прийняття рішення про виявлення факту нікчемності правочину (договору) Уповноважена особа Фонду може приймати рішення щодо тимчасового обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій, що можуть призвести до зменшення активів банку, втрати майна, збільшення збитків банку, збільшення витрат Фонду тощо, обов'язково повідомивши про таке рішення Фонд. Зазначене рішення може прийматися в межах здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації в банку.
Оскільки відповідачем неправомірно визнано нікчемними вищевказані правочини, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для тимчасового обмеження операцій за рахунками позивача.
Таким чином, уповноваженою особою не доведено наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
За таких обставин є правильним висновок суду про бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.
Судова колегія також вважає обґрунтованим задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та надати до Фонду додаткову інформацію про позивача для внесення даних про неї до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Тому колегія суддів вважає, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розд. ІІІ Положення № 14 є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі № 804/4650/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов