15 січня 2018 року справа № 310/7653/17(2-а/310/241/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2017 року в адміністративній справі №310/7653/17(2-а/310/241/17) за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання поновити нарахування і виплату пенсії,-
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 20 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання поновити нарахування і виплату пенсії задоволено частково.
Позивач, не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить змінити її.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн.
В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подачі позовної заяви - 31.10.2017 року) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн., судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становив 640 грн. (1600 х 0,4) та в свою чергу судовий збір при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на оскаржуване рішення суду становить 704 грн. (640 грн. х 110%).
Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; КБКД 22030101; рахунок отримувача: 31217206781004; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО: 805012, призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини в залежності від їх оцінки є підставою для відстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що підтвердженням неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що сплата судового збору може позбавити особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб є документи які містять відомості про доходи такої особи на час подання апеляційної скарги.
Проте, позивачем не надану суду доказів того, що сплата судового збору може позбавити його фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що вимоги статтей 9, 77 КАС України, передбачають, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється з урахуванням доведеності та переконливості перед судом тих обставин на які посилаються сторона у справі.
Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги та/або доказів того, що сплата судового збору може позбавити його на отримання життєво необхідних потреб, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо необґрунтованості клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.
Слід зазначити й про необгрунтованість посилань позивача, як на підставу для звільнення його від сплати судового збору, на наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, оскільки позивач таких доказів суду не надав.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України України, тобто надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2017 року в адміністративній справі №310/7653/17(2-а/310/241/17) - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначеного недоліку.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя В.Є. Чередниченко