15 січня 2018 р.
м. Дніпро
справа № 804/1661/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Богданенко І.Ю., ознайомившись із матеріалами справи, апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Екосфера Дніпро” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю “Екосфера Дніпро” звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2017 року №0000021400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5377767,74 гривень, у тому числі за основним платежем на 3585178,49 гривень, штрафними санкціями на 1792589,25 гривень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 06 липня 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та запропоновано усунути недолік шляхом подання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року задоволено клопотання відповідача та продовжено строк усунення недоліку апеляційної скарги на 15 днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліку, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з неусуненням недоліку скарги.
14 грудня 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року.
Повторна апеляційна скарга повинна відповідати вимогам статей 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги).
Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як підтверджується матеріалами справи, оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції у письмовому провадженні.
Копію оскаржуваної постанови отримано відповідачем 27 червня 2017 року (т. 3 а.с. 76,105).
Отже, строк подання відповідачем апеляційної скарги розпочався 28 червня 2017 року та закінчився 07 липня 2017 року.
Разом з цим, апеляційна скарга повторно подана відповідачем 14 грудня 2017 року, тобто з пропуском десятиденного строку з дня отримання копії постанови.
Відповідач, порушуючи питання поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що забезпечення апеляційного оскарження рішення суду є основною засадою судочинства.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги), особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Вирішення судом питання дотримання строку на апеляційне оскарження, визнання поважними причин його пропуску і можливість поновлення залежить від конкретних обставин у кожній справі, наведених у клопотанні доводів, підтверджених відповідними засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з цим відповідачем не наведені обставини, які зумовили пропуск строку апеляційного оскарження, не вказано на наявність поважних причин для поновлення цього строку і не подано жодних доказів, отже відсутні підстави вважати, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних підстав.
Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та запропонувати Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області упродовж десяти днів з дня отримання ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, в частині апеляційної скарги, поданої повторно.
Крім того, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Обов'язок подати документ про сплату судового збору передбачався вимогами частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) визначена ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) ставки судового збору за подання юридичною особою позову майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600 гривень.
Таким чином, враховуючи розмір позовних вимог майнового характеру (5377767,74 гривень), розмір судового збору за подання адміністративного позову становить 80666,51 гривень, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 88733,16 гривень.
Аналогічні вимоги щодо подання документа про сплату судового збору встановлені пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодекс адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, у випадку невиконання ухвали суду щодо усунення недоліку апеляційної скарги у вказаний строк апеляційна скарга вважатиметься неподаною та підлягає поверненню заявнику.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, в частині апеляційної скарги, поданої повторно та усунення вказаного недоліку: надання документа про сплату судового збору в розмірі 88733,16 гривень за реквізитами розрахункового документа та суду:
Дата документа;
Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра;
Код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;
Код банку отримувача (МФО): 805012;
Рахунок отримувача: 31217206781004;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи);
Призначення платежу: “*;101; (код клієнта); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд”.
Поле “Призначення платежу” розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): “*” (зірочка); розділовий знак “;” (крапка з комою); код ознаки судового збору “ 101”; розділовий знак “;” (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак “;” (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: “Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Використання символу “;” не допускається.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року - залишити без руху та запропонувати у 10 денний строк з моменту отримання ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, в частині апеляційної скарги, поданої повторно та усунути недолік шляхом надання документа про сплату судового збору.
Копію ухвали направити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Богданенко