10 січня 2018 рокусправа № 201/11850/17(2-а/201/338/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
суддя -доповідач: Олефіренко Н.А.
судді: Шальєвої В.А. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
За участю:
Позивач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2017 р. (ОСОБА_2П.) у справі № 201/11850/17(2-а/201/338/2017) за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі щодо відмови у нарахуванні пенсії за віком із врахуванням заробітної плати у сумі 702,92 руб., а також зобов'язати Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі нарахувати пенсію за віком із врахуванням заробітної плати у сумі 702, 92 руб., починаючи з 01 січня 2004 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважаючи необґрунтованою постанову суду першої інстанції просить її скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що позивачу з 26 грудня 1958 року була призначена пенсія по 3 групі інвалідності, яку було обчислено з урахуванням трудового стажу 5 місяців 4 дні з урахуванням заробітку за 5 місяців. У подальшому пенсія була перерахована із заробітку за 20 місяців роботи. У травні 1990 року позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та при обрахунку пенсії було взято заробітну плату за останні 12 місяців відповідно до ст. 53 Закону СРСР «Про державні пенсії». З 01 січня 2004 року позивачу було проведено перерахунок пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсію обчислено з урахуванням загального стажу.
Отже позивач, перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Дніпрі та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04 липня 2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі із заявою про перерахунок пенсії за віком виходячи із заробітку 702,92 руб. відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2004 року.
Листом відповідача від 14 липня 2017 року № П-95 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для застосування довідки комбіната «Сталінуголь» Шахта № 2 Ново-Гродовка від 05 березня 1959 з місячним заробітком за серпень 1958 року у сумі 702,92 руб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивач задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» який набрав чинності 01.01.2004 року, встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Згідно з ч. 2 ст. 43 цього закону, для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача стосовно здійснення перерахунку пенсії із заробітку за один місяць - серпень 1958 року в розмірі 702,92 руб. є необґрунтованими, оскільки діючими нормами законодавства не передбачено призначення і перерахунку пенсії з урахуванням заробітку за один місяць.
Доводи апелянта стосовно того, що перерахунок пенсії здійснюється з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами наявними в пенсійній справі, а тому пенсію необхідно перерахувати з того заробітку, з якого була розрахована пенсія по 3 групі інвалідності, є безпідставними, оскільки на даний час позивач отримує за віком на пільгових умовах за списком № 1, яка не має відношення до пенсії по інвалідності.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2017 р. у справі № 201/11850/17(2-а/201/338/2017) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 10.01.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний тест судового рішення виготовлено 12.01.2018 року.
Суддя -доповідач: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак