79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" січня 2018 р. Справа № 926/2733/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В. Хабіб М.І.,
за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.
та представників:
позивача: ОСОБА_1 - адвокат;
відповідача: ОСОБА_2 - адвокат;
третьої особи - 1, 2, 3: не з'явились;
третьої особи - 4: ОСОБА_3 - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", № 05/449 від 31.10.2017 та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", № 1001вих-17-4958 від 09.10.2017
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.09.2017 (суддя Ковальчук Т.І., повний текст складено 28.09.2017)
у справі № 926/2733/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м. Чернівці
за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ”
за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, м. Чернівці
за участю третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту фінансів Чернівецької облдержадміністрації, м. Чернівці
за участю третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
про стягнення 116 034 528, 94 грн
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000721 на суму 30 534 306, 47 грн, що складається з: основного боргу на суму 25 513 959, 07 грн, пені на суму 2 732 190, 57 грн, 3% річних на суму 234 253, 05 грн, інфляційних на суму 413 374, 68 грн, а також штрафу на суму 1 640 529, 10 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2016 по справі № 926/2733/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що відповідачем належно виконані зобов'язання за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 17.12.2015 №1512000721, зважаючи на підписання сторонами спільних протокольних рішень, щодо отримання з державного бюджету субвенцій на погашення вказаного боргу, на підставі Постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій на підставі спільних протокольних рішень".
Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 частково задоволено касаційну скаргу ПАТ “Укртрансгаз”, рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.
При скасуванні судових рішень Вищий господарський суд зазначив, що судами не досліджено у повній мірі, як змінилися строки виконання всіх грошових зобов'язань, що виникли на підставі договору, і як це впливає на розрахунки за надані послуги балансування обсягів природного газу, не наведено вказаного розрахунку не встановлено чи погашена заборгованість за договором шляхом підписання таких спільних протокольних рішень саме за спірними періодами та не враховано правових наслідків сплати основного боргу вже після порушення провадження у справі у разі встановлення такої обставини, а відтак і правомірності та періодів щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат та штрафу.
Під час нового розгляду даної справи місцевим господарським судом заяву ПАТ «Укртрансгаз» від 15.12.2016 про збільшення позовних вимог до загальної суми 106 354 648, 15 грн прийнято до розгляду.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 27.09.2017 позов задоволено частково.
Припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення:
- 29 724 921, 55 грн заборгованості по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за лютий-березень, травень-серпень 2016 року;
- 99 353 968, 86 грн заборгованості, у тому числі 76 629 726, 60 грн основного боргу по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року, 1 814 537, 60 грн пені та 194 414, 74 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2016 по 29.12.2016, а також 45 290, 52 грн інфляційних втрат за листопад 2016 року.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 491 588, 73 грн 3% річних, 2 140 091, 31 грн пені, 2 178 967, 14 грн інфляційних втрат, 40 858, 39 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд припинив провадження в частині стягнення 99 353 968, 86 грн заборгованості, у тому числі 76 629 726, 60 грн основного боргу по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року, 1 814 537, 60 грн пені та 194 414, 74 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2016 по 29.12.2016, а також 45 290, 52 грн інфляційних втрат за листопад 2016 року, з огляду на те, що вказані вимоги були предметом розгляду у справі № 926/33/17. За результатами розгляду справи № 926/33/17 винесено судові рішення, що набрали законної сили.
Оскільки після порушення провадження у даній справі й станом на день вирішення справи судом відповідач сплатив позивачеві основний борг у розмірі 29 724 921, 55 грн, судом першої інстанції припинено провадження у справі в цій частині вимог, з огляду на відсутність предмета спору відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи період їх нарахування позивачем, а саме до укладення спільних протокольних рішень та сплати тіла заборгованості за рахунок державних субвенцій, дійшов висновку про підставність заявлення до стягнення позивачем 4 280 182, 62 грн пені, 491 588, 73 грн 3% річних, 2 178 967, 14 грн інфляційних втрат. Поряд з цим, суд враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, зменшив розмір неустойки на 50% , присудивши до стягнення 2 140 091, 31 грн пені.
В задоволенні вимог про стягнення 7% штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України суд відмовив, оскільки даний вид відповідальності не застосовується до грошового зобов'язання.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз” звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.09.2017 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 4 280 182, 62 грн, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ст. 83 ГПК Україн, ст.ст. 549 та 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягала до стягнення з відповідача.
Зазначає, що суд має право зменшити розмір штрафних санкцій у виняткових випадках, а даний випадок, на думку скаржника, не є винятковим. Вказує, що судом не встановлено виняткової сукупності обставин, які б свідчили про настільки тяжкий фінансово-економічний стан відповідача, необхідний для зменшення пені на 50%. Також, посилаючись на ст. 617 ЦК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, якими встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, вказує, що відсутність грошових коштів у зв'язку їз неоплатою природного газу населенням та не підписання ПАТ «НАК «Нафтогазм України» спільних протокольних рішень, не може бути підставою для звільнення від відповідальності або для зменшення розміру нарахованої неустойки.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз", розгляд справи призначено на 28.11.2017.
13.11.2016 до суду надійшла також апеляційна скарга ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", в якій останній просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.09.2017 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає, що уклавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків, що у свою чергу потягло відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої договором, та застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Вказує, що для нарахування вказаних санкцій, необхідно щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, які діяли на момент розгляду справи.
Отже, з урахуванням того, що сума заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу була погашена відповідно до спільних протокольних рішень, пеня, 3 % річних та інфляційні втрати не нараховуються.
Ухвалою суду від 13.11.2017 прийнято апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" до спільного розгляду з апеляційною скаргою ПАТ "Укртрансгаз". Розгляд призначено на 28.11.2017.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 28.11.2017.
В дане судове засідання з'явився представник позивача, яка підтримала доводи, викладені у власній апеляційній скарзі, просила її задоволити. Проти доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача заперечила, просила залишити її без задоволення.
Відповідач підтримав доводи, викладені у власній апеляційній скарзі, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі позивача, вказуючи, що пеня взагалі не підлягає до задоволення.
Представник третьої особи-4 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, просив її задоволити, проти апеляційної скарги відповідача заперечив.
Треті особи 1, 2, 3 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши доводи представників сторін та ПАТ “НАК “Нафтогаз України” , перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.09.2017 у справі № 926/2733/16 залишити без змін, з урахуванням наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17 грудня 2015 року позивачем і відповідачем було укладено договір № НОМЕР_1 транспортування природного газу, предметом якого згідно з п. 2.1 є надання Оператором (ПАТ “Укртрансгаз”) Замовнику (ПАТ по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз”) послуг транспортування природного газу на визначених договором умовах та за встановлену в договорі плату (далі - Договір № НОМЕР_1 транспортування природного газу).
Пунктом 2.2 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, далі - Кодекс ГТС).
Згідно умов Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу, зокрема:
- послуги, які надаються замовнику, включають в тому числі послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужностей), послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування), послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3);
- замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, визначених у договорі (п. 2.6);
- оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості, приймати номінації та реномінації, заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до встановлених Кодексом ГТС умов, виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України (п. 3.1);
- замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, вчасно врегульовувати небаланси (п. 4.1);
- вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС (п. 7.1);
- у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний баланс замовника за приведеною формулою, базова ціна газу визначається відповідно до Кодексу ГТС (п.п. 9.1-9.3);
- оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4);
- послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, не врегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього договору (п. 11.4);
- договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року (п. 17.1).
На виконання умов Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу ним надані відповідачеві послуги балансування обсягів природного газу загальною вартістю 25 513 959, 07 грн з урахуванням того, що встановлено негативний місячний небаланс відповідача у лютому 2016 року в обсязі 1500,000 тис. м3, у березні 2016 року в обсязі 1199,953 тис. м3, у травні 2016 року в обсязі 465,051 тис. м3 та червні 2016 року в обсязі 305,923 тис. м3. За прострочення оплати вартості зазначених послуг балансування за вказаний період позивач первісно просив стягнути 234 253, 05 грн процентів річних і 2 732 190, 57 грн пені за період з 31.03.2016 по 25.08.2016, 1 640 529, 10 грн 7% штрафу за прострочення зобов'язань щодо оплати послуг понад 30 днів та 413 374, 68 грн інфляційних втрат за період з квітня по липень 2016 року.
У заяві про збільшення позовних вимог від 05.10.2016, позивач збільшив позовні вимоги в частині основного боргу на вартість неоплачених відповідачем послуг балансування обсягів природного газу на загальну суму 4 210 962, 48 грн за липень і серпень 2016 року у зв'язку з негативним місячним небалансом в обсязі 296,200 тис. м3 у липні 2016 року та 303,800 тис. м3 у серпні 2016 року.
У заяві про збільшення позовних вимог від 15.12.2016, позивач збільшив позовні вимоги в частині основного боргу на вартість неоплачених відповідачем послуг балансування обсягів природного газу на загальну суму 76 629 726, 00 грн у зв'язку з негативним місячним небалансом в обсязі 372,100 тис. м3 у вересні 2016 року та 8699,758 тис. м3 у жовтні 2016 року.
У цій же заяві позивач збільшив позовні вимоги:
1) в частині пені - до розміру 5138499,32 грн, у тому числі 4320566,91 грн за період з 31.03.2016 по 12.12.2016 за прострочення оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року та 817932,41 грн. за період з 01.11.2016 по 12.12.2016 за прострочення оплати послуг балансування за вересень-жовтень 2016 року;
2) в частині 3% річних - до суми 579735,56 грн, у тому числі 492099,95 грн. за період з 31.03.2016 по 12.12.2016 за прострочення оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року та 87635,61 грн. за період з 01.11.2016 по 12.12.2016 за прострочення оплати послуг балансування за вересень-жовтень 2016 року;
3) в частині інфляційних втрат - до розміру 2321116,80 грн., у тому числі 2275826,28 грн. за період з квітня по листопад 2016 року за прострочення оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року та 45290,52 грн. за листопад 2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за вересень 2016 року.
Заявлений первісно розмір штрафу в сумі 1640529,10 грн (7% від суми боргу за прострочення понад тридцять днів зобов'язань щодо оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року) позивач не змінював.
Таким чином, загальна ціна позову з урахуванням прийнятих місцевим господарським судом заяв позивача про збільшення позовних вимог становить 116 034 528, 93 грн.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року в сумі 99353968,86 грн., у тому числі 76629726,60 грн. основного боргу, 1814537,60 грн. пені та 194414,74 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2016 по 29.12.2016, а також 45290,52 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 року, були предметом спору у справі № 926/33/17 за позовом публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” про стягнення 99353968,86 грн. За результатами розгляду справи № 926/33/17 винесено судові рішення, що набрали законної сили.
Отже, суд правомірно припинив провадження в цій частині позовних вимог.
Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, у тому числі послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї (п. 9 глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС).
За визначенням, наданим в абзаці 11 пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС, балансування системи - це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Комерційне балансування - це діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (абз. 36 пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС). Небаланс визначається як різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації - процедури віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (абз.абз. 4, 44 пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).
Кодексом ГТС врегульовано порядок фізичного і комерційного балансування, передбачено зобов'язання замовника послуг транспортування подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій, а також своєчасно врегульовувати свої небаланси та здійснювати оплату послуг оператора газотранспортної системи з балансування в установлені порядку та строки (Розділи XIII і ХIV).
З матеріалів справи вбачається та підтверджується учасниками справи, що під час виконання сторонами Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу в зв'язку з не врегулюванням ПАТ “Чернівцігаз” негативного місячного небалансу у лютому-березні та травні-серпні 2016 року позивач надав відповідачеві послуги балансування обсягів природного газу на загальну суму 29724921,55 грн., у тому числі:
11 230 200, 00 грн у лютому 2016 року (негативний місячний небаланс 1500,000 тис. м3),
9 087 484, 00 грн у березні 2016 року (негативний місячний небаланс 1199,953 тис. м3),
3 118 445, 99 грн у травні 2016 року (негативний місячний небаланс 465,051 тис. м3),
2 077 829, 02 грн у червні 2016 року (негативний місячний небаланс 305,923 тис. м3),
1 991 885, 76 грн у липні 2016 року (негативний місячний небаланс 296,200 тис. м3),
2 219 076, 72 грн у серпні 2016 року (негативний місячний небаланс 303,800 тис. м3).
Обсяги неврегульованого місячного небалансу і вартості наданих відповідачеві послуг позивача балансування обсягів природного газу підтверджуються:
- місячними номінаціями і реномінаціями ПАТ “Чернівцігаз” постачання обсягів природного газу на лютий і березень 2016 року;
- звітами ПАТ “Чернівцігаз” про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий-березень, травень-серпень 2016 року;
- актами надання послуг балансування обсягів природного газу від 29.02.2016, від 31.03.2016, від 31.05.2016, від 30.06.2016, від 31.07.2016 та від 31.08.2016, складеними позивачем в порядку, передбаченому п. 11.4 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу;
- розрахунками вартості послуг балансування та рахунками на їх оплату, які позивач щомісяця надсилав відповідачеві.
Проти розміру небалансу та вартості послуг балансування, як в місячному розрізі, так і в цілому за період лютий-березень, травень-серпень 2016 року відповідач ПАТ “Чернівцігаз” не заперечує, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості, пені, штрафу та компенсаційних платежів у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання у разі, якщо розрахунки за надані послуги балансування проводилися не в порядку і строки, визначені Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу позивачем, а за кошти субвенцій з державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” (далі - Порядок) на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.
За механізмом взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеним названим Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних із газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
Незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору у частині, яку держава компенсує за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови.
Оформлення та підписання у конкретному випадку спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків слід вважати елементами оформлення розрахунків за державні кошти, шляхом субвенцій останньої.
Місцевим господарським судом встановлено, що після звернення позивача з позовом до господарського суду та після прийняття ухвалою від 26.10.2016 заяви ПАТ “Укртрансгаз” від 05.10.2016 про збільшення розміру позовних вимог між сторонами спору та іншими учасниками взаємних розрахунків (треті особи, залучені до участі у даній справі) було оформлено і підписано низку спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, а саме: № 3625/у від 27.1.2016, № 730/у від 06.02.2017, № 3624/у від 27.12.2016, № 731/у від 06.02.2017, № 3699/у від 28.12.2016, № 3678/у від 28.12.2016.
Цими спільними протокольними рішеннями погоджено перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку: Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (Сторона 1), департамент фінансів в Чернівецькій області (Сторона 2), ТОВ “Чернівцігаз Збут” (Сторона 3), ПАТ “Чернівцігаз” (Сторона 4), ПАТ “Укртрансгаз” (Сторона 5) та НАК “Нафтогаз України” (Сторона остання), а також встановлено послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення.
Так, згідно з пунктами 2.1-2.8 названих вище спільних протокольних рішень у ході проведення взаєморозрахунків за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України відповідач ПАТ “Чернівцігаз” сплатив позивачеві кошти для погашення заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу за 2016 рік згідно з договором від 17.12.2015 № НОМЕР_1 на загальну суму 32238830,05 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, в тому числі:
1) 445445,99 грн. за червень 2016 року (спільне протокольне рішення № 3625/у від 27.12.2016 р., платіжне доручення 12 від 28.12.2016);
2) 4733000,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 730/у від 06.2016, платіжне доручення 3 від 10.02.2017);
3) 2700000,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 3624/у від 27.12.2016,, платіжне доручення № 11 від 28.12.2016);
4) 9087484,06 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 731/у від 06.02.2017, платіжне доручення № 2 від 10.02.2017);
5) 4069700,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 3699/у від 28.12.2016, платіжне доручення № 7 від 13.02.2017;
6) 11203200,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 3678/у від 28.12.2016, платіжне доручення № 5 від 13.02.2017.
Таким чином, документально підтверджується і визнається сторонами спору, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати послуг балансування обсягів природного газу в сумі 29 724 921, 55 грн. за лютий-березень, травень-серпень 2016 року, стягнення якої є складовою позовних вимог у даній справі, була погашена в ході взаєморозрахунків відповідно до спільних протокольних рішень за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005.
При цьому, борг у сумі 3145445,99 грн. сплачено 28.12.2016, у сумі 13820484,06 грн. - 10.02.2017, а решта 12758991,50 грн. - 13.02.2017.
Отже, станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача в сумі 29724921,55 грн. за лютий-березень, травень-серпень 2016 року існувала й була ним сплачена вже після порушення провадження у справі № 926/2733/16.
Відтак, місцевим господарським судом правомірно припинено провадження в частині заявленої до стягнення суми в розмірі 29 724 921, 55 грн.
Порядок і строки виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг балансування обсягів природного газу визначені пунктами 4.1, 7.1, 9.1-9.3, 9.4, 11.4 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу, зокрема Замовник (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату вартості послуг з балансування у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання на електронну адресу розрахунку вартості послуг з балансування та рахунку-фактури від оператора.
У матеріалах справи наявні акти надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунки вартості послуг балансування та рахунки на їх оплату за період лютий-березень, травень-серпень 2016 року, а також докази надсилання позивачем цих документів відповідачеві.
Проаналізувавши дані документи, суд дійшов висновку, що згідно з Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу та з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 “Нормативах і нормативних строках пересилання поштових відправлень”, а також положень ст.ст. 251-254 ЦК України, якими врегульовано порядок визначення та обчислення строків, строки виконання грошових зобов'язань з оплати послуг балансування за вказані періоди настали:
1) 11230200,00 грн. за лютий 2016 року - 30.03.2016 ;
2) 9087484,00 грн. за березень 2016 року - 05.05.2016;
3) 3118445,99 грн. за травень 2016 року - 06.07.2016;
4) 2077829,02 грн. за червень 2016 року - 29.07.2016;
5) 1991885,76 грн. за липень 2016 року - 31.08.2016;
6) 2219076,72 грн. за серпень 2016 року - 01.10.2016.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що оплата послуг балансування обсягів природного газу за спірні періоди відбулася 28.12.2016, 10.02.2017 і 13.02.2017, суд дійшов правомірного висновку, що відповідач допустив порушення п. 9.4 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу, яким передбачено, що Замовник (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату вартості послуг балансування у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання на електронну адресу розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури від оператора.
Також колегія суддів погоджується з законністю відмови в задоволенні вимоги про стягнення 7% штрафу, оскільки даний вид відповідальності не застосовується до грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено штрафні санкції за порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а частиною 6 цієї статі Кодексу передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заперечуючи проти позовних вимог про стягнення штрафних санкцій і компенсаційних платежів за прострочення оплати послуг балансування обсягів природного газу, відповідач доводить, що розрахунок за вказані послуги відбувся на умовах та в строки, що визначені учасниками взаєморозрахунків (у тому числі за участю позивача і відповідача) у спільних протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України згідно з постановою КМУ № 20 від 11.01.2005. Відтак вважає, що оскільки сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків, підстав для нарахування штрафних санкцій і компенсаційних платежів у позивача немає.
Аналогічні твердження відповідачем викладено і в апеляційній скарзі.
Колегія суддів погоджується з спростуванням вказаних доводів місцевим господарським судом, оскільки спільні протокольні рішення підписано їх учасниками 27.12.2016, 28.12.2016 та 06.02.2017. В той час, як нарахування здійснено по 12.12.2016.
Отже їх дія не може поширюватись на період, що передував їх укладенню.
Відтак, до 27.12.2016 відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату послуг балансування обсягів природного газу на умовах, визначених Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в ньому неточностей та правомірності заявлення до стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 4 280 182, 62 грн за період з 31.03.2016 по 12.12.2016; 3% річних - у сумі 491 588, 73 грн за період з 31.03.2016 по 12.12.2016; інфляційних втрат - в сумі 2 178 967, 14 грн за період з квітня по листопад 2016 року.
Поряд з цим, колегія суддів не заперечує, що після укладення спільних протокольних рішень, за умови їх належного виконання, відповідач звільняється від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, місцевим господарським судом зменшено розмір пені на 50% та присуджено її до стягнення в розмірі 2 140 091, 31 грн.
Суд виходив з того, що відповідач, надсилаючи проекти спільних протокольних рішень позивачу та ПАТ “НАК “Нафтогаз України” добросовісно вживав заходів до погашення заборгованості; також суд врахував сплату заборгованості в повному обсязі та скрутний фінансовий стан - за 2016 рік має, зокрема збитки в розмірі 23475 тис. грн.
Згідно з ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір до сплати штрафних санкцій.
Отже, з врахуванням приписів ст. 233 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо зменшення пені на 50%, враховуючи виконання боржником основного зобов'язання, фінансовий стан відповідача.
Крім того, позивач застосував до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства.
Заявляючи додаткові вимоги, позивач використав передбачені законодавством і Договором засоби компенсації матеріальних втрат та забезпечення виконання зобов'язання боржником, яке відноситься до об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення та є збитковим підприємством.
Стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, проте не є і не може бути джерелом збагачення кредитора. А сплата надмірно великих штрафних санкцій зачіпатиме не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість вчасного та якісного надання населенню послуг з газопостачання.
Відтак, доводи позивача, викладені у власній апеляційній скарзі суд вважає безпідставними.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі спростовується вищевикладеним та не підлягає подвійному спростуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу вимог ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржниками не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.09.2017 у справі № 926/2733/16 залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржників.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку впродовж 20 днів з дня її проголошення.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 15.01.2018
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Хабіб М.І.