10.01.2018 року м. Дніпро Справа № 904/8560/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Чимбар Л.О.
секретар: Логвіненко І.Г.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 622/5 від 18.12.2017 р., адвокат;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпровської міської ради
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року
у справі № 904/8560/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпровської міської ради,
м. Дніпро
про стягнення 65 414,71 грн. боргу за недовраховану електричну енергію
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпропетровської міської ради про стягнення 65 414,71 грн., що складають заборгованість за недовраховану активну електроенергію.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року у справі № 904/8560/17 здійснено заміну відповідача - Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпропетровської міської ради на його правонаступника - Комунальне підприємство "Жилсервіс-9" Дніпровської міської ради. Стягнуто з відповідача на користь позивача 65 414,71 грн., що складають суму недоврахованої електроенергії, 1 600,00 грн. судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:
- позивач здійснив нарахування збитків за період, більший ніж 6 місяців, у зв'язку із тим, що споживач встановив пристрій, занижуючий покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. На думку відповідача, слід критично ставитись до того, що представниками позивача в акті про порушення № 102964 зазначено, що самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, а порушення виявлено шляхом використання кліщів РК-120 № 4013 д/п в березні 2016 року без зазначення яким саме чином використовувався зазначений пристрій, оскільки з тексту акту вбачається, що виявлення порушення відбулось шляхом ввімкнення навантаження тобто без фактичного використання будь-яких спеціальних технічних засобів або демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій (аналогічна правова позиція міститься в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у справі № 904/6660/17);
- позивачем не доведено того, що виявлення порушення під час контрольного огляду було неможливим. Оскільки порушення виявлене 18.08.2016 року, то загальна кількість робочих днів від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення повинна складати 6 календарних місяців. Тобто розрахунок позивачем мав здійснюватися за період з 18.02.2016 року по 18.08.2016 року. Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача складає 39 370,52 грн. Відповідач неодноразово звертався до позивача з приводу проведення перерахунку, зокрема, листом від 18.11.2016 року № 2420, але його вимоги не були задоволені;
- акт про порушення споживачем Правил користування електроенергією від 18.08.2016 року, складений позивачем щодо відповідача, не містить усіх необхідних даних. Так, в порушення вимог пункту 6.41 ПКЕЕ, в акті не зазначено, яким приладом зроблено вимір потужності самовільно підключених струмоприймачів до електричної мережі. Представник відповідача ОСОБА_2 не був присутній при складенні акту. В матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував повноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 10.01.2018 року.
Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги. Посилались на те, що в акті про порушення № 102964 зазначено, що самовільне підключення при контрольному огляді виявити не можливо. При ввімкненні навантаження лічильний механізм не враховує електричну енергію, показники не змінюються, електрична енергія, що споживається, не враховується. Споживачу продемонстровано порушення. Порушення виявлено шляхом ввімкнення навантаження. Відключення напруги можливо здійснити тільки після роспломбування шафи обліку, що вже виключає можливість виявити порушення при візуальному огляді. Порушення виявлено шляхом використання РК-120 № 15089514 (державна повірка 3 квартал 2016 року). Кліщі електровимірювальні РК-120 призначені для вимірювання сили та напруги змінного струму, в той же час контрольний огляд провадиться без використання спеціальних технічних засобів. Представник відповідача не скористався наданим йому правом на внесення зауважень до складеного акту. Таким чином, сторонами на місці виявлення порушення було підтверджено, що при контрольному огляді факт порушення виявити не можливо, що і зафіксовано актом. Відповідно до переліку складеного 26.12.2014 року ОСОБА_2 як головний інженер відповідача має право підпису актів контрольного огляду розрахункових засобів обліку споживання електричної енергії, актів про приведення розрахункових засобів обліку у відповідність з нормативними вимогами, актів про порушення споживачем ПКЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії, інші нормативні акти згідно діючого законодавства в електроенергетиці. Таким чином, ОСОБА_2 був повноважним представником відповідача під час складення акту про порушення від 18.08.2016 року № 102964.
Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин справи, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Розглядаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції встановив наступне.
22.09.2017 року до господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" надійшла позовна заява до Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпропетровської міської ради про стягнення 65 414,71 грн., що складають заборгованість за недовраховану активну електроенергію (а. с. 3-43).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 23.10.2017 року (а. с. 1).
23.10.2017 року до господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 47-50).
В судовому засіданні 23.10.2017 року оголошено перерву до 31.10.2017 року.
24.10.2017 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання позивача про заміну відповідача на його правонаступника (а. с. 58-61).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року здійснено заміну відповідача - Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпропетровської міської ради на його правонаступника - Комунальне підприємство "Жилсервіс-9" Дніпровської міської ради. Стягнуто з відповідача на користь позивача 65 414,71 грн., що складають суму недоврахованої електроенергії, 1 600,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що:
- матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем рішення комісії, оформленого протоколом № 08-38 від 30.08.2016 року;
- доказів оплати недоврахованої електроенергії на суму 65 414,71 грн. відповідач суду не надав.
При з'ясуванні законності та обґрунтованості прийнятого місцевим господарським судом рішення апеляційний господарський суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 063866 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 52,4 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами даного Договору (пункт 1 Договору).
Згідно із пунктом 2.1 Договору під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ).
Відповідно до пункту 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (надалі - Методика) за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку; інших умов, визначених Методикою.
За змістом пункту 4.2.4 Договору споживач несе відповідальність за збереження і цілісність встановлених на його території (приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування.
Згідно статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Відповідно до статті 26 Закону та пункту 1.3 ПКЕЕ, дія яких поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб - підприємців, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
18.08.2016 року за участю представника споживача ОСОБА_2 представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" складено акт про порушення ПКЕЕ № 102964, за змістом якого на об'єкті споживача, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 114 виявлено порушення споживачем статті 27 Закону України "Про електроенергетику", пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку. При ввімкненні навантаження лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, покази не змінюються, споживана потужність не враховується. Споживачу порушення продемонстровано (а. с. 23-26).
На підставі зазначеного акту 18.08.2016 року представниками позивача було складено акт про усунення порушення ПКЕЕ, відповідно до якого було здійснено демонтаж проводу безоблікового підключення силами споживача (а. с. 26).
Надалі, енергопостачальною організацією проведено засідання комісії, на якому прийнято рішення про нарахування відповідачу вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 65 414,71 грн., яке оформлено протоколом за № 08-38 (а. с. 27).
На підставі вищевикладеного, позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 111/63-866/11/8/102964 від 30.08.2016 року (а. с. 28).
Відповідно до статті 26 Закону споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.
Згідно із пунктом 6.40 ПКЕЕ нарахування обсягу та вартості недооблікованої активної електричної енергії здійснюється енергопостачальником згідно з пунктом 2.9 за формулою 2.7 Методики.
Періодом для нарахування загального обсягу позаобліково спожитої активної електричної енергії взято сумарну кількість календарних днів з 29.09.2015 року (дата останньої технічної перевірки) по 18.08.2016 (дата усунення порушення ПКЕЕ).
Таким чином, позивачем здійснено розрахунок недоврахованої електричної енергії та проведено нарахування відповідної плати на суму 65 414,71 грн., про що останньому виставлено рахунок № 111/63-866/11/8/102964 від 30.08.2016 року.
Згідно із пунктом 6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Пунктом 2.9 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт*год), розраховується за формулою 2.7 Методики.
Wдоб.с.п. = Pс.п. * tвик.с.п.,
де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами: у разі підключення до однієї фази за формулою 2.8: Pс.п. = I*Uном.фаз.*cos ц; у разі підключення до трьох фаз за формулою 2.9: Pс.п. = 3*I*Uном.фаз.*cos ц,
де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.
Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.
Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою 2.6 Методики.
Дпер. = Дпор. + Дусун.,
де: Дпор. - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор. визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;
Дусун. - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун. має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун. визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.
В акті про порушення № 102964 позивачем зазначено наступне: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку. При ввімкненні навантаження лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, покази не змінюються, споживана потужність не враховується. Споживачу порушення продемонстровано. Порушення виявлено шляхом використання кліщів РК-120 № 15089514 (державна повірка 3 квартал 2016 року), які призначені для вимірювання сили та напруги змінного струму, в той же час контрольний огляд провадиться без використання спеціальних технічних засобів.
Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ контрольний огляд вузла обліку - це візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій.
Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку нормативно-технічним документам.
Посилання відповідача на те, що представниками позивача в акті про порушення № 102964 зазначено що самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, а порушення виявлено шляхом використання кліщів РК-120 № 15089514 без зазначення яким саме чином використовувався зазначений пристрій не може бути взято до уваги колегією суддів апеляційного господарського суду оскільки з тексту зазначеного акту вбачається, що виявлення порушення відбулось шляхом ввімкнення навантаження, тобто без фактичного використання будь-яких спеціальних технічних засобів або демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі в обґрунтування своїх доводів посилається на те, що аналогічна правова позиція міститься в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у справі № 904/6660/17. Разом з тим, Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у справі № 904/6660/17 скасовано, задоволено в повному обсязі позовні вимоги ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" про стягнення вартості недоврахованої активної електричної енергії у розмірі 202 471, 12 грн.
Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведено того, що виявлення порушення під час контрольного огляду є неможливим та в зв'язку з чим загальна кількість робочих днів від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення повинна складати 6 календарних місяців колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Статтею 26 Закону встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Отже, споживання електричної енергії без договору є правопорушенням в електроенергетиці.
Правопорушенням в електроенергетиці є також крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
За змістом статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави зобов'язана його повернути. У разі неможливості повернення майна в натурі відшкодовується його вартість.
В силу положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до відшкодування завданих збитків.
Приписами підпункту 5 пункту 2.1 Методики передбачено застосування Методики на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.
Актом від 18.08.2016 року позивачем в присутності представника споживача зафіксовано, що порушення виявлено шляхом ввімкнення навантаження. Відключення напруги можливо здійснити лише після роспломбування шафи обліку, що виключає можливість виявити порушення при візуальному огляді.
Отже, вирішальним в цьому випадку є зміст акту про порушення, в якому зазначено про те, що самовільне підключення при контрольному огляді виявити не можливо.
Доводи відповідача про те, що акт про порушення споживачем ПКЕЕ від 18.08.2016 року не містить усіх необхідних даних не можуть бути взяті до уваги колегією суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Згідно із статтею 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем) безпосередньо третій особі.
Матеріали справи містять копію Переліку повноважних представників, які мають право від імені директора відповідача підписувати, зокрема, акти про порушення споживачем ПКЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії, виданого 26.12.2014 року (а. с. 62). У вказаному Переліку зазначено прізвище, ім'я та по батькові головного інженера відповідача - ОСОБА_2.
Отже, ОСОБА_2 є повноважним представником відповідача під час складення акту про порушення від 18.08.2016 року № 102964.
Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт про порушення.
У вказаному акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт, в ньому робиться запис про таку відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Матеріали справи свідчать про те, що в акті про порушення від 18.08.2016 року № 102964 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 30.08.2016 року за адресою: АДРЕСА_1. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки його з 13:00 год. по 15:00 год. на засідання комісії, цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи. В графі "З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена особа" зазначено ОСОБА_2, проте від підписання акту останній відмовився. При цьому, вказаний акт про порушення містить відмітку про те, що 2-й примірник акту вручений споживачу нарочно.
Таким чином, представник відповідача був належним чином повідомлений про час та місце засідання комісії по розгляду акту.
Згідно із пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до підпункту 5 пункту 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що відповідач скористався своїм правом на оскарження в суді рішення комісії, оформленого протоколом № 08-38 від 30.08.2016 року.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року необхідно залишити без змін.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись статтями 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-9" Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року у справі № 904/8560/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.01.2018 року.
Головуючий суддя ___________________ І.О. Вечірко
Суддя ___________________ О.В. Березкіна
Суддя ___________________ Л.О. Чимбар