11 січня 2018 року справа № 823/2074/17
15 годин 00 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Трегулова Б.Л., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 823/2074/17
за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39392109) [представник позивача - не прибув]
до ФОП ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) [представник відповідача - не прибув]
про стягнення податкового боргу, прийняв ухвалу.
Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути кошти ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 1132 грн. 75 коп.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує податковий обов'язок зі сплати податків, тому обліковано податковий борг у сумі 1132 грн. 75 коп.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с.2).
Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні (а.с.23).
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно ч.3 ст.205 КАС України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.205 КАС України, а всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
ФОП ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності 23.09.2011 (а.с.4), узято на облік в Корсунь-Шевченківській ОДПІ як платника податків 23.09.2011 (а.с.4).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI).
Згідно ч.1 ст.6 Кодексу №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.291.4 ст. 291 Кодексу №2755-VI суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи. До другої групи належать - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Кодексом №2755-VI (п.293.1 ст.293) визначено, що ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата). Згідно п.293.2 ст.293 Кодексу №2755-VI фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що згідно заяви про застосування спрощенної системи оподаткування від 26.09.2011 № 2056/1 (а.с.8) відповідача узято на облік як платника єдиного податку 2 групи (КВЕД 47.75 роздрібна торгівля косметичними товарами в спеціалізованих магазинах).
Рішенням Канівської міської ради від 06.06.2013 № 12-29 затверджено ставку єдиного податку для платників 2 групи за вказаним видом діяльності 18.6 % від мінімальної заробітної плати (а.с.9). Відповідно до п.295.1 ст.295 Кодексу № 2755-VI платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Заборгованість відповідача виникла за період січень-травень 2015 року. Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 становила 1218 грн.
Належна до сплати щомісячна сума платежу становила 226 грн. 55 коп.
Згідно відомостей облікової картки платника податків, відповідач має податковий борг із сплати єдиного податку за період січень-травень 2015 року у сумі (226,55х5) 1132 грн. 75 коп.
Відповідно до п.14.1.137 ст.14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755-VI податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Кодексу №2755-VI у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, п. 29 від 09.12.1994).
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» від 14.07.2017 №331-17 (а.с.11). Вказана вимога направлена за адресою реєстрації відповідача, проте повернута за закінченням зберігання (а.с.12).
Згідно п.87.11 ст.87 Кодексу №2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 87.2 ст.87 Кодексу №2755-VI визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Кодексу №2755-VI контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Пунктом 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача податкового боргу у сумі 1132 грн. 75 коп. та знаходить позов таким, що належить задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 39392109) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 1132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 75 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції апеляційної скарги до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.В. Трофімова