11 січня 2018 року справа № 823/2084/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Гришаєвича про стягнення податкового боргу в сумі 39 150 грн., -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Гришаєвича про стягнення податкового боргу в сумі 39 150 грн.
В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на ту обставину, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 35 516 грн. 81 коп. та з військового збору у сумі 3 633 грн. 19 коп., усього на суму 39 150 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2017 було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
З 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Заявлений позов є справою незначної складності, тому підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 20.12.2017, при цьому клопотання про розгляд справи за його участю не заявив.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Згідно з частиною 1 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач не подав відзив на позов, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 Гришаєвич (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), 08.02.2017 подав до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області податкову декларацію про майновий стан і доходи №1700039165 за 2016 рік, якою самостійно визначив податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 43 598 грн. 25 коп. та з військового збору у сумі 3 633 грн. 19 коп.
Зі зворотнього боку облікової картки відповідача вбачається, що за відповідачем рахувалась переплата з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8 081 грн. 44 коп.
Сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, яку відповідач повинен був сплатити до 19.02.2017, становить 35 516 грн. 81 коп. (Розрахунок: 43 598 грн. 25 коп. - 8 081 грн. 44 коп. = 35 516 грн. 81 коп.).
Крім того, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати військового збору у сумі 3 633 грн. 19 коп., яку відповідач повинен був сплатити до 19.02.2017.
Таким чином, загальна сума податкових зобов'язань, яка підлягала сплаті відповідачем, становить 39 150 грн. (Розрахунок: 35 516 грн. 81 коп. + 3 633 грн. 19 коп.).
24.02.2017 позивачем сформована податкова вимога форми «Ф» №2950-17 про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 39 150 грн., яка була отримана відповідачем 28.03.2017.
На час звернення до суду з позовною заявою податковий борг відповідачем не сплачений.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями податкової вимоги №2950-17 від 24.02.2017; рекомендованого повідомлення про вручення податкової вимоги відповідачу; податкової декларації про майновий стан і доходи №1700039165 від 08.02.2017; зворотнього боку облікової картки відповідача.
Оцінюючи встановлені обставини справи, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 177.1 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 177.11 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу.
Підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов?язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов?язаний самостійно сплатити суму податкового зобов?язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов?язання.
Також пунктом 16-1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 16-1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платники збору зобов?язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов?язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Судом встановлено, що податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір визначені відповідачем самостійно у податковій декларації за 2016 рік, тому є узгодженими, і підлягають сплаті у строк до 19.02.2017.
Оскільки у вказаний строк податкові зобов'язання не сплачені, у відповідача виник податковий борг.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Беручи до уваги, що відповідачем податковий борг у сумі 39 150 грн. не сплачений, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб?єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб?єкта владних повноважень, пов?язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Гришаєвича (АДРЕСА_1, 18022, РНОКПП НОМЕР_1) на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, 18000, код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг в сумі 39 150 грн. (тридцять дев?ять тисяч сто п?ятдесят) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд.
Суддя А.В. Руденко