04 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/780/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Антонюк О.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гоголовного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції № 416 від 30.08.2017 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказу № 128 від 31.08.2017 р. про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (далі-відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Національної поліції № 416 від 30.08.2017 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 128 від 31.08.2017 р. про звільнення;
- поновити на роботі;
- стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області №128 о/с від 31.08.2017р. його звільнено з посади старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”. Підставою звільнення є грубе порушення службової дисципліни, а саме відсутність 29.08.2017 р. з 09 год. по 17 год. на заняттях з короткострокового підвищення кваліфікації, а також відсутність з 09 год.00хв. по 13год.00хв. 30.08.2017р. без поважних причин на службі, що згідно п.4 с.40 КЗпП України кваліфіковано як прогул без поважних причин. З даним звільненням не погоджується, оскільки зі слів позивача його незаконно утримували з 13 год. 30 хв. 28.08.2017 року по 18год. 00хв. 29.08.2017 року в приміщенні військової прокуратури, що підтверджується ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15 вересня 2017 року, яка була ухвалена при обранні запобіжного заходу.
Вказані події зумовили психо-емоційне навантаження на організм, внаслідок чого, як вказує позивач, у нього в ніч з 28 на 29 серпня 2017 року погіршився стан здоров'я, тому 30 серпня 2017 року по місцю його проживання викликано карету швидкої допомоги, надано медичну допомогу, та рекомендовано пройти лікування.
Позивач посилається також на те, що під час проведення службового розслідування було складено акт про відмову від дачі пояснень, що не відповідає дійсності, не враховано ставлення його до виконання службових обов'язків, рівня кваліфікації, сімейного стану, участь в антитерористичній операції та стану здоров'я.
Враховуючи зазначене, просив визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Національної поліції № 416 від 30.08.2017 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ № 128 від 31.08.2017 р. про звільнення.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що підставою для винесення спірних наказів була відсутність позивача 29.08.2017 р. з 09 год. по 17 год. на заняттях з короткострокового підвищення кваліфікації та з 09 год.00 хв. по 13 год. 00 хв. 30.08.2017 р. без поважних причин не вийшов на службу, що підтверджується проведеним службовим розслідуванням, актами про відсутність позивача на роботі, рапортами та поясненнями посадових осіб тренінгового центру та Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області. При цьому, будь-яких документів медичної установи щодо поважності причин відсутності на заняттях з короткострокового підвищення кваліфікації 29.08.2017 р. та на роботі 30.08.2017 р. позивач не надав, про погіршення стану здоров'я керівництво не повідомив. За таких обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що наказ про звільнення позивача з підстав п.4 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин) є обґрунтованим.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши при цьому, що відсутність на роботі 29 серпня 2017 року позивача була зумовлена поважними причинами, а саме перебування в приміщені військової прокуратури Чернівецького гарнізону та за її межами, оскільки з участю позивача проводились слідчо - оперативні заходи, що підтверджується даними роздруківки вхідних та вихідних телефонних розмов позивача з номеру 380501884228 із прив'язкою до базових станцій операторів мобільного зв'язку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення в повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що має вищу освіту за спеціальністю «фармація» і кваліфікацією провізора. 30.08.2017 р. прийшовши в офіс до ОСОБА_2 приблизно після 12:00 год., вона там зустріла гр.-на ОСОБА_1, який перебував у хворобливому стані, та якому вона порадила викликати швидку допомогу.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6, яка являється дружиною позивача, пояснила, що 29.08.2017 р., ОСОБА_7 повернувся додому після 20:00 год., так як перебував в військовій прокуратурі. При цьому він себе погано почував, оскільки в нього є проблеми зі здоров'ям. Ввечері ОСОБА_1 відключив свій телефон, та з її телефону передзвонив співробітнику з роботи, повідомити, що він себе погано почував. На наступний день, а саме 30.08.2017 р. приблизно о 10:00 год. чоловік зустрівся з адвокатом ОСОБА_2, оскільки пізніше він мав допитуватися в якості підозрюваного.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що будучи на посаді інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області проводив службове розслідування по факту відсутності на навчанні та на робочому місці ОСОБА_1 В ході службового розслідування було встановлено, що 29.08.2017 р. ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на навчанні в тренінговому центрі, а 30.08.2017 р. не з'явився на роботі. При цьому, працівникам з якими ОСОБА_1 перебуває на службі не було відомо, де він знаходиться, та причини його неявки. Під час службового розслідування, у телефонній розмові він намагався викликати ОСОБА_1 для дачі пояснень, однак останній відмовився надати будь які пояснення та відповів, що не має часу розмовляти, в зв'язку з чим було складено акт про відмову від дачі пояснень.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що працює в Кіцманському відділі поліції ГУНП в Чернівецькій області. 28.08.2017 р. він знаходився з ОСОБА_1 в тренінговому центрі на навчанні, а в обідню перерву вони прибули в кафе “Світанок”, де поблизу кафе були затримані працівниками СБУ разом з ОСОБА_1 та доставлені до військової прокуратури. Приблизно о 21:00 год. 28.08.2017 р. коли ОСОБА_1 вручали підозру, ОСОБА_9 бачив його у військовій прокуратурі, а пізніше пішов додому. На наступний день приблизно в період з 08.30 год. до 09.00 год. 29.08.2017 року він зустрічав в приміщені військової прокуратури Чернівецького гарнізону ОСОБА_1, однак йому невідомо скільки часу останній там перебував, та чи проводились із ним слідчі дії.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 26.06.2006р. по 31.08.2017р. перебував на службі в органах внутрішніх справ УМВС України в Чернівецькій області. З 07.11.2015 р. його прийнято на службу в Національну поліцію України. На час звільнення перебував на посаді старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області у званні старшого лейтенанта (відомості трудової книжки АВ №098745) (а.с. 23).
23.08.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017260220000110 внесено відомості відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України (а.с.71).
28.08.2017 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України, а саме отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди в сумі 10000 грн., яка виявлена та вилучена 28.08.2017 р. під час огляду місця події та допитано в якості підозрюваного (а.с.61-70).
Наказом Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 30.08.2017 р. № 814 призначено службове розслідування по факту не прибуття 29.08.2017 р. до Тренінгового центру ГУНП в Чернівецькій області старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на семінар-тренінг з підвищення кваліфікації.
Проведення службового розслідування доручено комісії у складі:
голова комісії-полковник поліції ОСОБА_11, заступник начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області - начальник відділу ІОС.
Члени комісії:
- підполковник поліції ОСОБА_12, старший оперуповноважений Чернівецького управління ДВБ НП України;
- майор поліції ОСОБА_8, інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області.
За наслідками проведеного службового розслідування складено висновок від 30.08.2017р., згідно якого встановлено, що інспектор з дорожнього нагляду сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1В 29.09.2017 р. з 09год. 00хв. по 17год. 00хв. був відсутній на заняттях з короткострокового підвищення кваліфікації, а 30.08.2017р. в період з 09год.00хв. по 13год. 00хв. без поважних причин не вийшов на службу (а.с.29-33)
На підставі висновку службового розслідування начальником ГУНП в Чернівецькій області винесено наказ №416 від 30.08.2017 року “Про покарання”, яким за грубе порушення службової дисципліни старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. Наказом також констатовано те, що в ході службового розслідування знійшла об'єктивне підтвердження інформація про відсутність позивача 29.08.2017р. на навчанні, та невихід на службу 30.08.2017р. з 09.00год. по 13.00год. без поважних причин , що згідно п.4. ст..40 КЗпП України кваліфіковано як прогул без поважних причин (а.с.34).
31.08.2017 р. начальником ГУНП в Чернівецькій області винесено Наказ №128 о/с, згідно якого звільнено зі служби в поліції на п.6 ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.22).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року № 580-VIII, який набув чинності 07.11.2015. (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до положень ст.1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з положеннями ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII).
Згідно зі ст.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію від 23.12.2015 №901-VIII, до набрання чинності Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України від 22.02.2006р. №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут №3460-IV), яким визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
На момент прийняття оскаржуваних наказів, Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено. Разом з тим, відповідно до п.4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, як таких, що не суперечать Закону України "Про Національну поліцію".
Так, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту №3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту №3460-IV передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.5 Дисциплінарного статуту).
Вимогами ст.7 Дисциплінарного статуту №3460-IV встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту №3460-IV є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до п.6 ст.12 Дисциплінарного статуту №3460-IV, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту №3460-IV, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту №3460-IV).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1.1. Інструкції службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до п.2.6 Інструкції , підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Так, на підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 30.08.2017 р. № 814 проведено службове розслідування по факту не прибуття 29.08.2017 р. до тренінгового центру ГУНП в Чернівецькій області старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на семінар-тренінг з підвищення кваліфікації. (а. с.28).
Згідно з пунктом 8.3 Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
У ході проведеного службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 11.07.2017 р. № 693 “ Про організацію та проведення навчальних зборів на ІІІ квартал 2017 року із працівниками ГУНП в Чернівецькій області” та на підставі службової телеграми ГУНП в Чернівецькій області від 22.08.2017 р. № 3721/123/05/12-2017, у період з 28.08.2017 р. по 29.08.2017 р. включно на базі тренінгового центру ГУНП в Чернівецькій області проводились заняття короткострокового підвищення кваліфікації (а.с. 37).
Згідно додатку до службової телеграми ГУНП від 22.08.2017 р №3721/123/05/12-2017, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зобов'язаний був пройти навчання з 28.08.2017 р. по 29.08.2017 р. включно. Однак з 09 год.00 хв. по 17 год.00 хв. на заняттях був відсутній (а.с. 38 зворот.бік).
З матеріалів справи вбачається, що до УКЗ ГУНП в Чернівецькій області 30.08.2017 року надійшла доповідна записка т.в.о. начальника тренінгового центру ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_13, про те, що 29.08.2017 р. з 09 год.00 хв. по 17 год.00 хв. на заняттях з короткострокового підвищення кваліфікації був відсутній інспектор з дорожнього нагляду сектору превенції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (а.с. 35-36).
Вказаний вище факт невиходу на навчання 29.08.2017р., а також відсутність на службі 30.08.2017 р. сторонами не заперечувався, однак як зазначалось вище позивач наголошував на тому, що його відсутність пов'язана з поважними причинами, а саме перебування у військовій прокуратурі Чернівецького гарнізону та за її межами в зв'язку з проведенням з його участю слідчо-оперативних заходів.
На думку суду, вирішуючи даний спір, перш за все слід дати правову оцінку обставинам, що сприяли відсутності на навчанні і невиходу на службу та їх поважність; наявність причинного зв'язку між діями позивача та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку.
У ході судового розгляду справи достовірно встановлено, що позивач 28.08.2017 р. був доставлений до військової прокуратури в зв'язку з підозрою у вчиненні злочину, та з яким протягом дня проводились слідчі дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача наголошував на тому, що службове розслідування проведено протягом короткого проміжку часу (протягом дня), при цьому позивач був позбавлений можливості дати свої пояснення.
На думку суду, вказані обґрунтування є безпідставними, оскільки в період 30.08.2017 року позивач в першій половині дня (зі слів останнього, та його представника) прибув в офіс адвоката, де останнім було укладено договір про надання правової допомоги (а.с.117, 118), при цьому останній не був позбавлений можливості прибути по місцю служби та дати відповідні пояснення, як самостійно, так і з участю адвоката.
Натомість з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач 30.08.2017р. мав телефонні розмови з старшим керівництвом по службі, однак на службу не з'явився, і тим самим проігнорував факт проведення службового розслідування та дачу пояснень.
Згідно ч. 3 п. 6.2.2 розділу VI Інструкції, у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчується така відмова складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.
Відповідно до акту про відмову від дачі пояснень, який зареєстрований в Кіцманському ВП ГУНП за № 7998/123/46/04-2017 від 30.08.2017 р. - зафіксовано факт відмови від дачі пояснень позивача. Акт підписано начальником сектору СКЗ Кіцманського ВП ОСОБА_14, заступником начальника Кіцманського ВП ОСОБА_15 та інспектором ВІОС УКЗ, ОСОБА_8, який склав акт (а.с. 51).
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході проведення службового розслідування дотримано вимоги нормативно-правових актів, які регулюють цей порядок розслідування, в тому числі і щодо тривалості службового розслідування, оскільки короткий проміжок проведення такого розслідування не спростовує факту дисциплінарного проступку, або ж порушення прав позивача на дачу своїх пояснень.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Аналогічна правова позиція висловлена в рішенні Верховного суду України від 05.03.2012 р. у справі №21-42а12.
Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як зазначалось вище, позивачем та його представником наголошувалось окрім іншого те, що останній в період з 09 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. 29.09.2017 р. утримувався у військовій прокуратурі, що також підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці, та роздруківкою вхідних та вихідних телефонних розмов позивача з номеру 380501884228 із прив'язкою до базових станцій операторів мобільного зв'язку, з якої вбачається, що в період часу 29.08.2017 року та 30.08.2017 року вказаний номер зареєстрований базовими станціями за адресами м.Чернівці вул.Фрунзе,2 та м.Чернівці вул. Героїв Майдану, 56, які зі слів представника позивача є найближчими станціями до приміщення військової прокуратури (а.с.204-234).
30.11.2017р. ухвалою суду, яку направлену до національного антикорупційного бюро України та військової прокуратури Чернівецького гарнізону було витребувано докази (інформацію), щодо виклику, перебування, або ж проведення процесуальних заходів з участю позивача 28-30 серпня 2017 року (а.с. 236-239)
На виконання ухвали суду, листом національного антикорупційного бюро України від 08.12.2017 р. № 014-180/45654 повідомлено, що слідчі та процесуальні дії із участю ОСОБА_1 не проводилися, зазначена особа до приміщень цих органів не викликалась (а.с. 243).
Листом військової прокуратури Чернівецького гарнізону від 08.12.2017 р. №02-3175 вих.17 повідомлено, що 28.08.2017 року з участю ОСОБА_1 проведено ряд слідчих дій, і цього ж дня кримінальне провадження скеровано до НАБУ. За наявною інформацією 30.08.2017 року детективом НАБУ ОСОБА_1 було допитано в якості підозрюваного (а.с.245).
Даючи оцінку вказаним обставинам суд приходить до висновку, що факт відвідування і перебування 29.08.2017 року позивача в приміщенні військової прокуратури знайшов своє часткове підтвердження, виходячи із показів свідка ОСОБА_9, який підтвердив перебування ОСОБА_1 в період з 08.30 год. до 09.00 год. 29.08.2017р. в приміщенні прокуратури. Однак вказана обставина не спростовує заперечень відповідача, про те, що ОСОБА_1 був відсутній протягом всього робочого дня на навчанні, або ж був позбавлений можливості прибути в тренінговий центр.
Доводи представника позивача з посиланням на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15.09.2017р., так само, як відомості роздруківки телефонних розмов не доводять поважність причин відсутності позивача на службі 29.08.2017р., оскільки в згаданому рішенні суду тільки констатовано заяви ОСОБА_1 про його утримання в приміщенні військової прокуратури, однак висновки суду з даного приводу не наведено і відповідно таких обставин не встановлено (а.с.72).
Суд вважає за необхідне також зазначити, що в ході судового розгляду справи знайшов часткове підтвердження факт про те, що з участю ОСОБА_1 30.08.2017 р. в приміщенні військової прокуратури було проведено слідчі дії, а саме допит останнього, однак вказані дії проводились в період з 15.00 год. до 15.40 год., що по своїй суті не є доказом поважної причини щодо невиходу на службу в період з 09.00 год. до 13.00 год. 30.08.2017р.
В ході судового розгляду справи, позивачем та його представником неодноразово також наводились однією із підстав відсутності на навчанні та роботі перебування в хворобливому стані позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно звертався по медичну допомогу, і перебував на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні обласної лікарні, однак звернення по медичну допомогу відбулось 30.08.2017 року у вечірній час, а на стаціонарному лікуванні останній перебував 31.08.2017 року, що по своїй суті не спростовує дисциплінарного проступку. На думку суду, хворобливий стан позивача у причинному зв'язку з вчиненим проступком міг бути б вагомою і поважною причиною не виходу на навчання і службу в тому випадку, якби позивач звернувся по медичну допомогу в період 29.08.2017 року, або ж робочий час 30.08.2017 року.
Твердження про порушення відповідачем ст.14 Дисциплінарного статуту в частині того, що начальник не зажадав отримання від позивача письмових пояснень окрім іншого також спростовуються матеріалами справи, оскільки у телефонній розмові позивач відмовився від надання пояснень, що також підтверджено поясненнями відповідних посадових осіб та акту про відмову, які на думку суду є належними і допустимими доказами у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що розглядом справи встановлено, та матеріалами справи підтверджено наявність дисциплінарного проступку, скоєного позивачем, який полягав у вчиненні ним прогулу, а відтак спірні накази відповідача є такими, що прийняті в межах повноважень, і в спосіб визначений нормативно-правовими актами.
Як зазначалось вище, розглядом справи встановлено та матеріалами справи підтверджено порушення позивачем трудового законодавства, вчинення прогулу всупереч приписам Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту, які визначають обов'язок поліцейського з дотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, у чому полягає сутність службової дисципліни.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у ході розгляду справи належними та допустимими доказами доведено правомірність прийнятих рішень, а позивачем не наведених достатніх аргументів, які б давали підстави вважати спірні накази неправомірними, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями КАС України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Боднарюк О.В.
Рішення в повному обсязі складено 12 січня 2018 р.