12 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/2090/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною постанови ВП № 55386759 від 14.12.2017 р. та її скасування,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 55386759 від 14.12.2017 р.
Свої вимоги мотивує незаконністю оскаржуваної постанови, оскільки державним виконавцем прийнято до виконання постанову про стягнення виконавчого збору від 20.05.2016 р., по якій закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, державним виконавцем порушено вимоги ч.1 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, враховуючи те, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, то виконавчі дії щодо стягнення виконавчого збору, в томі числі і відкриття виконавчого провадження, повинні проводитися Суворовським районним відділом державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Ухвалою від 02.01.2018 р. відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 12.01.2018 р. на 10:00 год.
За заявою представника позивача ухвалою від 12.01.2018 р. замінено первинного відповідача - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного відповідача - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач).
09.01.2018 р. до суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказує на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 48969491 по примусовому виконанню виконавчого листа № 668/14287/14-ц, виданого 14.04.2015 р. Суворовським районним судом м.Херсона про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором в розмірі 11616853,53 грн. 12.10.2015 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику строк для самостійного виконання - сім днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження. Копія постанови відповідно до вимог ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" направлена боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Враховуючи те, що в матеріалах виконавчого провадження не містяться документи, що підтверджують виконання виконавчого документа боржником в самостійному порядку, то позивач є таким, що не виконав рішення у строк, встановлений ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", що є безумовною підставою для вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, встановлених цим Законом. Стаття 28 Закону України "Про виконавче провадження" не встановлює граничного строку для стягнення з боржника виконавчого збору у разі невиконання рішення у добровільному порядку. 20.05.2016 р., керуючись ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 14.12.2017 р. на підставі заяви стягувача, керуючись п.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану. Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Так, враховуючи, що постанова про стягнення виконавчого збору від 20.05.2016 р. відповідає вимогам, встановленим ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" та за відсутністю підстав, встановлених цією статтею Закону щодо повернення стягувану органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання, відповідно до ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55386759. Просить відмовити в задоволенні позову.
12.01.2018 р. від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.
Положеннями ч.3 ст.194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.04.2015 р. Суворовським районним судом м.Херсона на рішення Апеляційного суду Херсонської області видано виконавчий лист по справі № 668/14287/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 (Боржник) на користь ПАТ "Банк Форум" (Стягувач) заборгованості за кредитним договором у розмірі 11616853,53 грн.
12.10.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 за заявою представника ПАТ "Банк Форум" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48969491 про примусове виконання виконавчого листа № 668/14287/14-ц, виданого Суворовським районним судом м.Херсона 14.04.2015 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором у розмірі 11616853,53 грн. Боржнику надано строк на самостійне виконання - до семи днів з моменту винесення постанови.
20.05.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постанову ВП № 48969491 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 1161685,35 грн. Строк пред'явлення до виконання один рік.
14.12.2017 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП № 48969491 про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з подачею стягувачем заяви про повернення виконавчого документу.
14.12.2017 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови № 48969491 від 20.05.2016 р. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1161685,35 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
05.10.2016 р. набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до п.п.5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Стаття 1 Закону № 1404-VIII визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
Отже, постанова про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.
За правилами ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч.2 ст.12 Закону № 1404-VIII).
З матеріалів справи слідує, що постанова про стягнення виконавчого збору, яка є виконавчим документом, прийнята відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 20.05.2016 р., тобто до набрання чинності Законом № 1404-VIII. Дана постанова визначає строк пред'явлення до її виконання один рік, тобто до 20.05.2017 р.
Починаючи з 05.10.2016 р. Закон № 1404-VIII встановлює інші строки, зокрема, виконавчі документи, за якими стягувачем є держава, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У свою чергу, виконавчі документи, які видані до набрання чинності Законом № 1404-VIII, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Отже, із наведеного слідує, що Стягувач-Держава, звернувшись до відповідача із заявою про відкриття провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 20.05.2016 р. ВП № 55386759, пропустив строк пред'явлення до виконання даного виконавчого документа.
Натомість відповідач, не надавши оцінки строкам пред'явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 20.05.2016 р., прийняв даний виконавчий документ та 14.12.2017 р. відкрив виконавче провадження, чим порушив вимоги ст.4 Закону № 1404-VIII.
Доводи відповідача про дотримання строків пред'явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 20.05.2016 р. з посиланням на ч.3 ст.40 Закону № 1404-VIII є безпідставними, виходячи з наступного.
Частиною 3 статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Зі змісту даних приписів законодавства слідує, що нею передбачено умови, за наявності яких державний виконавець зобов'язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору: 1) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п.1, 3 4, 6 ч.1 ст.37 Закону № 1404-VIII, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п.1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч.9 ст.27 Закону), 11, 14, 15 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII, та 2) якщо виконавчий збір не стягнуто.
В даному ж випадку постанову про стягнення виконавчого збору державним виконавцем вже було винесено 20.05.2016 р., а тому норми ч.3 ст.40 Закону № 1404-VIII жодним чином не продовжують строки пред'явлення цієї постанови до виконання. При цьому, суд акцентує увагу на тому, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання передбачено у самій постанові про стягнення виконавчого збору від 20.05.2016 р. - один рік.
Окремо суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.24 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Згідно п.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону) (далі - виконавці).
Відповідно до п.3 Інструкції № 512/5 органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Приписами п.4 Інструкції № 512/5 визначено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:
боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими:
боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
сума зобов'язання становить від десяти до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Тобто, даним пунктом Інструкції № 512/5 визначено вичерпний перелік рішень, виконання яких відноситься до підвідомчості відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зокрема, якщо сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
В даному випадку державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства України прийнято до виконання постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1161685,35 грн., тобто виконавчий документ, сума стягнення за яким є меншою, ніж двадцять мільйонів гривень.
З огляду на викладене, підстав для відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі непідвідомчого поданого виконавчого документа не було.
В силу п.10 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Зважаючи на порушення відповідачем положень Закону № 1404-VIII та Інструкції № 512/5 при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження, що призвело до порушення прав позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (73013, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнати протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 55386759 від 14.12.2017 р. задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 55386759 від 14.12.2017 р.
Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (73013, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з його проголошення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 11.5