Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
15 січня 2018 р. № 820/6348/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 38662931 від 06.11.2017, що виніс ст. державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України ОСОБА_2, як незаконну.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що державний виконавець не мав передбачених законом підстав для прийняття спірного постанови про закінчення виконавчого провадження № 38662931 від 06.11.2017, а тому вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У відзиві на позов зазначив, що оскаржувана постанова є такою, що відповідає вимогам законодавства України, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 06.11.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постанову ВП №38662931 «Про закінчення виконавчого провадження» при примусовому виконанні рішення № 11770/03, виданого 06.06.2013 року Європейським судом з прав людини про те, що держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити протягом трьох місяців 3000 (три тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 1 (за винятком заяв № 28061/08 та 28071/08) та 1500 (одну тисячу п'ятсот) ОСОБА_1 (і) кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 2 та (і) заявникам за заявами № 28061/08 та 28971/08, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових та інших витрат, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple іnterest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти, на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ст. 8 Закону України «Про виконання рішень застосування практики Європейського суду з прав людини».
Підставою для винесення вказаної постанови послугувало те, що в ході виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 платіжним дорученням Міністерства юстиції України №2757 від 06.09.2013 перераховані кошти у розмірі 31657,08 грн. (еквівалент 3000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 538 від 20.06.2014 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 110,72 грн. Відповідно до інформації Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області рішення національного суду винесеного на користь стягувана виконано фактично у повному обсязі. 27.06.2014 державним виконавцем відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014 у справі № 820/13356/14, постанову про закінчення виконавчого провадження № 38662931, яку винесено 27.06.2014 - скасовано. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 у справі № 820/13356/14 постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014 по справі № 820/13356/14 залишена без змін. Ураховуючи викладене, постанова головного державного виконавця відділу № 38662931 від 27.06.2014, винесена на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону була скасована 23.03.2015 та відновлено виконавче провадження. У відділі на виконані перебувало виконавче провадження № 48529648 по виконанню виконавчого листа від 22.05.2015 № 820/14579/14, яким зобов'язано ДВС України здійснити повне виконання рішення суду Європейського суду з прав людини, а саме перерахувати різницю яка виникла при конвертації 3000 ОСОБА_1 в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини. В рамках виконавчого провадження №48529648 грошові кошти перераховані стягувану платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 4780 від 20.10.2017 у розмірі 887,22 грн. (різниця яка виникла при конвертації 3000 ОСОБА_1 в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини).
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Спосіб дій державного виконавця визначений, зокрема, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», де вказано, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Так, предметом виконавчого провадження за рішенням Європейського суду від 06.06.2013 р. №11770/03 є: 1) виконання ухвалених на користь заявника рішень національних судів, 2) сплата заявникові 3.000,00 євро, 3) сплата заявникові 1.500,00 євро, 4) сплата заявникові простого відсотка.
Суд зазначає, що у спірній постанові не наведено достатніх підстав, котрі б підтверджували проведення у повному обсязі виконання виконавчого документу, не викладено посилань на документи, котрі підтверджують повне виконання.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження № 38662931 від 06.11.2017 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження № 38662931 від 06.11.2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.