10 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1426/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.08.2017 р.,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 29 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 за формою "ВЗ", яким ТОВ "Акцент Логістик" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2017 року у сумі 5500770,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту ГУ ДФС у м. Києві від 18.08.2017р. № 586/26-15-14-04-01/40883731 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Акцент Логістик" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2017 року.
Згідно висновку вказаного акту документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ "Акцент Логістик" вимог Кодексу в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2017 року; на порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ "Акцент Логістик" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2017 року на 5500770 гривень.
При цьому, з висновками акту перевірки щодо завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 5500000 грн. та прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач не погоджується зважаючи на наступне.
Перевіркою встановлено, що на порушення п. 200.4 ст.200 Кодексу ТОВ "Акцент Логістик" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2017 року на 5500770 грн., так як за результатами перевірки неможливо встановити фактичного власника тютюнових виробів, що зберігалися на складі за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 29.
В ТОВ "Акцент Логістик" наявна ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 13.02.2017р. № 140531, термін дії ліцензії по 12.02.2018 року.
15.05.2017 р. між ТОВ "Волиньтабак" (Постачальник) та ТОВ "Акцент Логістик" (Покупець) було укладено договір поставки № 1/05-17Т.
За даним договором у травні 2017 року ТОВ "Акцент Логістик" було придбано в ТОВ "Волиньтабак" тютюнові вироби на суму 33000000,00грн., в т.ч. ПДВ 5500000,00грн.
Розрахунки за придбаний товар відбувались у безготівковій формі та здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.
На суму поставок ТОВ "Волиньтабак" були виписані видаткові накладні, а також податкові накладні, які своєчасно були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказані накладні описані на 7-8 сторінках акту перевірки, зауваження до них відсутні.
В користуванні ТОВ "Екстра ОСОБА_3" знаходяться складські приміщення за адресою м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 29, відомості про які внесено до Єдиного держаного реєстру місць зберігання.
17.05.2017 року між ТОВ "Акцент Логістик" (Замовник) та ТОВ "Екстра ОСОБА_3" (Зберігач) було укладено договір відповідального зберігання № 19/05, на підставі якого ТОВ "Акцент Логістик" було передано ТОВ "Екстра ОСОБА_3" на зберігання тютюнові вироби на суму 33000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5500000,00 грн., які були придбані в ТОВ "Волиньтабак".
Декларація з податку на додану вартість була подана ТОВ "Акцент Логістик" до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 20 червня 2017 року. Вказана декларація була прийнята та зареєстрована під № НОМЕР_2.
17.08.2017 року інвентаризаційною комісією в присутності представників ГУ ДФС у м. Києві, які здійснюють перевірку, було проведено інвентаризацію фактично наявних товарно-матеріальних цінностей.
За результатами інвентаризації залишків та нестач товарів, що були передані на відповідальне зберігання ТОВ "Екстра ОСОБА_3", не виявлено.
18.08.2017 року ТОВ "Акцент Логістик" було надано до ГУ ДФС у м. Києві лист від 18.08.2017р. вих. № 29/2017, в якому повідомило про результати інвентаризації та до якого було додано акт інвентаризації.
Позивач вважає, що висновок акту перевірки про порушення вимог ТОВ "Акцент Логістик" п.200.4 ст. 200 ПКУ та завищення заявленої суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2017 року на 5500000,00 гривень є неправомірним, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.08.2017р. № НОМЕР_1 за формою "ВЗ", в частині відмови ТОВ "Акцент Логістик" у бюджетному відшкодуванні ПДВ за травень 2017 року у сумі 5500000,00 гривень; стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Акцент Логістик" судовий збір.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 06.11.2017 року.
Ухвалою суду від 02.11.2017 року призначено розгляд справи у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.11.2017 року зупинено провадження у справі до 11.12.017 року.
11.12.2017 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.120.17 року зупинено провадження у справі до 10.01.2018 року.
10.01.2018 року поновлено провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та згідно наказу від 17.07.2017 № 6600, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик", (код за ЄДРПО 40883731) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2017 року (податкова декларація з податку на додану вартість вх. № НОМЕР_2 від 20.06.2017).
Згідно наказу ТОВ "АКЦЕНТ ЛОГІСТИК" від 11.08.2017 р. № 8 про проведення інвентаризації було створено інвентаризаційну комісію у складі: голова комісії - директор ТОВ "АКЦЕНТ ЛОГІСТИК" ОСОБА_4; члени комісії - бухгалтер ОСОБА_5; провідний спеціаліст - ОСОБА_6
11.08.2017 р. комісією позивача в присутності представників ГУ ДФС у м. Києві, що здійснювали перевірку, було проведено інвентаризацію фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ "ЕКСТРА РЕД ГРУП" згідно договору відповідального зберігання від 17.05.2017 № 19/05 за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 29.
За результатами інвентаризації залишків та нестач товарів, що були передані на відповідальне зберігання ТОВ "Екстра ОСОБА_3", не виявлено.
За результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ ЛОГІСТИК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку травень 2017 року складено акт від 18.08.2017 року № 586/26-15-14-04-01/40883731.
В акті документальної позапланової перевірки зазначено, як порушення ТОВ "Акцент Логістик" вимог Кодексу в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2017 року. На порушення вимог п.200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ "АКЦЕНТ ЛОГІСТИК" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2017 року на 5500770 грн.
На підставі акту перевірки від 18.08.2017 року № 586/26-15-14-04-01/40883731 винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2017 року № НОМЕР_1.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Згідно ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
П. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України передбачено ст. 200 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України).
Згідно з п.200.4 ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Тому при вирішенні даної справи, суд звертає увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ “Акцент Логістик”, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.
Судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Волиньтабак", ТОВ "Екстра ОСОБА_3", та встановлено, що наданими на перевірку документами (договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, відомості бухгалтерського обліку) підтверджено придбання товарів, їх перевезення та зберігання.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, обумовлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Позивач у адміністративному позові звертає увагу, що незважаючи на те, що в акті перевірки від 18.08.2017р. № 586/26-15-14-04-01/40883731 зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ та порушення ТОВ "Акцент Логістик" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, але у підприємства наявні всі необхідні документи, що підтверджують придбання та зберігання товару (тютюнових виробів), ці документи були надані на перевірку, і до порядку їх складання у відповідача не було ніяких зауважень.
Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
15 травня 2017 року між ТОВ "Волиньтабак" (Постачальник) та ТОВ "Акцент Логістик" (Покупець) було укладено договір поставки №1/05-17Т, п. 1.2-1.3 якого передбачено, що предметом поставки є тютюнові вироби. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом цього договору, визначається в накладних, що оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару. У травні 2017 року ТОВ "Акцент Логістик" було придбано у ТОВ "Волиньтабак" тютюнові вироби на загальну суму 33000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5500000,00 грн.
Суд приймає до уваги, що відомості про складські приміщення, які перебувають у користуванні ТОВ "Екстра ОСОБА_3" за адресою м. Херсон, Бериславське шосе, 29, внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання тютюнових виробів.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Частиною 1 ст. 19 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Згідно ч.1, 2 ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають господарській меті та підтверджуються необхідними первинними та іншими документами, а також іншими доказами, наявними в матеріалах справи. З урахуванням положень законодавства суд вважає, що позивач правомірно сформував податковий кредит за рахунок сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, та заявив суму ПДВ до бюджетного відшкодування.
Відповідно, суд за ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає підтвердженими, допустимими та належними доказами реальність руху товарі та грошових коштів за спірною господарською операцією. Позивачем також підтверджено наявність товару на складі.
Доводи відповідача стосуються можливих порушень з боку іншого господарюючого суб'єкта - ТОВ "Екстра ОСОБА_3". При цьому суд зазначає, що доказів порушень з боку ТОВ "Екстра ОСОБА_3" також не надано.
Відповідач не навів будь-яких переконливих доводів та не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність ТОВ "Акцент Логістик" в питанні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2017 року. При цьому такі висновки фіскальної служби не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.
Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 242-246, 250, 255 КАС України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.08.2017 р. № НОМЕР_1 за формою "ВЗ", в частині відмови ТОВ "Акцент Логістик" у бюджетному відшкодуванні ПДВ за травень 2017 року у сумі 5500000,00 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Акцент Логістик" судовий збір у розмірі 82500 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 січня 2018 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 8.3.4