ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань залишення позовної заяви без розгляду
11 січня 2018 року № 813/4423/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача не прибув,
третя особа не прибула
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, в якому згідно заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати неправомірною лист-відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 07.11.2017 № 9851/06.1-34;
- зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова сформувати та подати до управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 9751,58 грн сплаченого відповідно до квитанції від 09.12.2015 № 10.
Представник відповідача подала клопотання, у якому просить позовну заяву залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Зазначає, що позивач звернулася з позовом до суду лише в 04.12.2017, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду, відлік якого почався з дня оформлення позивачем договору купівлі-продажу квартири та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , а саме 09.12.2015.
У судове засідання представник засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні позивач щодо заявленого клопотання заперечила з підстав зазначених у запереченні на клопотання про залишення позовної зави без руху. Вважає, що нею не пропущено строку звернення до адміністративного суду, оскільки предметом позову є оскарження відмови Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова у поверненні безпідставно сплачених коштів від 07.11.2017 № 9851/06.1-34.
Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються оскарження відмови Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 07.11.2017 № 9851/06.1-34 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02.11.2017 про повернення безпідставно сплачених коштів. Відтак позивач звернувся з даним адміністративним позовом в межах строку звернення до суду встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Суд при вирішенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, згідно якої право на судовий захист, є важливішим, ніж встановлені державою процесуальні особливості реалізації ним цього права.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Також, інша практика Європейського суду з прав людини, (справа «Мельник проти України» рішення від 28.03.2006) свідчить про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.
Окрім цього, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 . Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про те, що в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись ст. 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Повий текст ухвали виготовлено 15.01.2018.
Суддя Костецький Н.В.