79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
09 січня 2018 року справа № 813/4014/17
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1,
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Західний Буг" до старшого державного інспектора-начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м. Червонограді управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування розрахунку розміру шкоди та припису, -
встановив:
приватне підприємство "Західний Буг" (далі - позивач, ПП "Західний Буг") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до старшого державного інспектора-начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м. Червонограді управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії старшого державного інспектора-начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м. Червонограді управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2 щодо складання розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки приватного підприємства "Західний Буг" (за межами населеного пункту) на розрахункову суму 25967,91 грн, акту обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 № 357-ДК/163/АО/10/01/-17 з план схемою земельної ділянки, припису від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17;
- визнати протиправними і скасувати розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки приватного підприємства "Західний Буг" (за межами населеного пункту) на розрахункову суму 25967,91 грн та припис від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що жодного наказу (рішення, розпорядження), посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду ПП "Західний Буг" не надсилалось, не пред'являлось та не вказано в отриманих ПП "Західний Буг" розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки, акті обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 № 357-ДК/163/АО/10/01/-17 з план схемою земельної ділянки, протоколі про адміністративне правопорушення від 08.08.2017 № 357-ДК/0178П/07/01/-17, постанові про накладення адміністративного стягнення від 25.09.2017 № 357-ДК/0204По/ 08/01/-17, приписі від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17. Зважаючи на це, факт вчинення посадовими особами дій та оформлення вище вказаних документів не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому не може породжувати юридичні наслідки для інших осіб, в тому числі бути підставою для накладення адміністративного стягнення на посадову особу підприємства. Стверджує, що під час оформлення акта обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 та зазначення в ньому даних, ПП “Західний Буг” не залучався та участі не брав. Обміру земельної ділянки не здійснювалось ні відповідачами, ні залученою землевпорядною організацією. Жодної технічної документації не оформлялося, не погоджувалося та не встановлювались (відновлювались) межові знаки. Точний розмір ділянки має дуже важливе значення, оскільки здійснення відповідачами розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП “Західний Буг” та встановлення розміру шкоду основними вихідними даними є площа самовільно зайнятої земельної ділянки. У даному випадку, площу земельної ділянки відповідачами для розрахунку було вказано в односторонньому порядку (40,00 га) без посилання на будь-які дані, обміри та правовстановлюючі документи, тощо. Вважає, що оскільки припис від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17 оформлений на підставі неправомірних дій та рішень відповідачів, тобто є похідним від неправомірних рішень та дій, тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідач, старший державний інспектор-начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м. Червонограді управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача - 2 у судове засідання не прибув, подав до суду заперечення, в яких зазначає, що документом, який свідчить про фактичне використання земельної ділянки щодо якої здійснювалась перевірка ПП “Західний Буг” є лист Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 08.08.2017 № 126, згідно якого Головне управління Держгеокадастру у Львівській області поінформовано про використання земельної ділянки ПП “Західний Буг”. Стверджує, що земельна ділянка щодо якої здійснювалась перевірка сформована в порядку визначеному ст. 79-1 Земельного кодексу України, про що свідчать відомості з публічної кадастрової карти, відповідно до якої земельна ділянка є державної власності з цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відтак, зважаючи на законодавчо встановлені норми, проведення додаткових обмірів земельної ділянки для здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка законодавчо не передбачено. Також зазначає, що згідно акту обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 № 357-ДК/163/АО/10/01/-17 відповідачем - 1 проведено обстеження земельної ділянки, в результаті якого встановлено, що земельна ділянка самовільно зайнята ПП “Західний Буг” і використовується без зареєстрованого права власності чи користування землею чим порушено вимоги ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України. Вважає, що відповідачем не порушено законодавчо встановлену процедуру проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства, з прийняттям відповідних документів перевірки, у тому числі припису та розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки ПП “Західний Буг”.
У судовому засіданні 18.12.2017 представник відповідача письмові заперечення підтримав, вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у присутності секретаря Барилівської сільської ради ОСОБА_3 та спеціаліста ІІ категорії - землевпорядника сільської ради ОСОБА_4 проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства шляхом проведення обстеження земельної ділянки державної власності, що знаходиться на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 № 357-ДК/163/АО/10/01/-17.
У результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 22,4597 га, кадастровий номер № 4623980400:03:000:0565 на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області самовільно зайнята ПП “Західний Буг”, використовується без зареєстрованого права власності чи користування земельною ділянкою, чим порушено ст.125, 126, 211 Земельного кодексу України.
На підставі наведеного акта перевірки відповідачем було прийнято протокол про адміністративне правопорушення від 08.08.2017 № 357-ДК/0178П/07/01/-17, постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.09.2017 № 357-ДК/0204По/08/01/-17 та припис від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17, яким ПП “Західний Буг” приписано усунути порушення земельного законодавства.
Також, позивачу надіслано лист від 10.10.2017 № 32-13-0.4.-1692/90-17 “Про відшкодування шкоди” з Розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки на суму 25967,91 грн.
Не погодившись із такими діями та рішеннями відповідачів, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначаються Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 за № 963-IV (далі - Закон № 963-IV).
Згідно з ст. 4 Закону № 963-IV об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Відповідно до ст. 5 Закону № 963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з ст. 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Відповідно до статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема, процедуру проведення перевірок суб'єктів господарювання органами державного нагляду (контролю), повноваження цих органів під час здійснення перевірок, види розпорядчих документів, що складаються перед початком, під час та за наслідками проведення перевірок є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до положень ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно з ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, імя та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
У ході розгляду справи встановлено та представником відповідача не спростовано відсутність належним чином оформлених посвідчень на обстеження земельної ділянки.
За таких обставин, проведений відповідачем захід контролю був вчинений з порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за відсутності встановлених даним законом підстав та за відсутності належним чином оформлених посвідчень на обстеження земельної ділянки.
Відповідно до ст. 10 Закону № 963-IV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Статтею 1 цього ж Закону визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як встановлено судом, при проведенні обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, посадовою особою відповідача встановлені порушення вимог земельного законодавства, що полягають в самовільному зайнятті та використанні ПП “Західний Буг” земельної ділянки площею 22,4597 га , що є порушенням статей 125,126, 211 Земельного кодексу України.
Як передбачено п. 4 ОСОБА_1 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за № 963, з наступними змінами та доповненнями, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),
де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;
Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;
Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;
Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 за № 783.
Згідно наведеної формули визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, вбачається, що визначальною величиною для визначення розміру такої шкоди являється площа самовільно зайнятої ділянки.
Однак, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 № 357-ДК/163/АО/10/01/-17, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель під час перевірки не вказали та не долучили жодних правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, а також не зазначили яким саме способом здійснювалось визначення площі земельної ділянки; її точні координати місця знаходження та точні розміри земельної ділянки.
В акті перевірки зазначено лише її площа 22,4597 га, без уточнення яким чином розраховувалась дана величина.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також не могли чітко вказати в який спосіб була визначена площа земельної ділянки та яку саме земельну ділянку було перевірено. Крім цього, свідок ОСОБА_3 зазначила, що лист Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 08.08.2017 № 125, який слугував підставою здійснення перевірки було написано в день перевірки та під час її здійснення. Також свідки не змогли пояснити на підставі чого було встановлено, що саме ПП "Західний Буг" використовує земельну ділянку, яка перевірялася.
Також у матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на згадану земельну ділянку із зазначенням її розмірів.
До матеріалів справи представником відповідача не надано належних та допустимих доказів того, що саме ПП “Західний Буг” використовує зазначену земельну ділянку, а посилання відповідача на лист Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 08.08.2017 № 125, згідно якого повідомлено, що земельна ділянка площею 22,4597 га, кадастровий номер № 4623980400:03:000:0565 використовується ПП “Західний Буг”, не може свідчити про її фактичне самовільне зайняття.
Так, відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно пункту 1.2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.6.2010 за № 391/17686, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.
Суд наголошує, що відповідачем не надано до матеріалів адміністративної справи доказів встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (конкретного місцезнаходження земельних ділянок), що унеможливлює фактичне встановлення самовільного зайняття ПП “Західний Буг” земельної ділянки площею 22,4597 га, кадастровий номер № 4623980400:03:000:0565.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивач не користується вказаною земельною ділянкою.
Представник відповідача не надав інших доказів, які б свідчили про самовільне зайняття ПП “Західний Буг” вказаної земельної ділянки.
Таким чином, відповідачами не підтверджено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 22,4597 га, кадастровий номер № 4623980400:03:000:0565.
Враховуючи зазначене, суд вважає неправомірним припис від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17, оскільки такий порушує необхідний баланс між інтересами Держави та охоронюваними законом правами особи.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії старшого державного інспектора-начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м. Червонограді управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2 щодо складання розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки приватного підприємства "Західний Буг" (за межами населеного пункту) на розрахункову суму 25967,91 грн, акту обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 № 357-ДК/163/АО/10/01/-17 з план схемою земельної ділянки, припису від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17 та визнання протиправним і скасування розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки приватного підприємства "Західний Буг" (за межами населеного пункту) на розрахункову суму 25967,91 грн суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, судовій перевірці підлягають не всі рішення, дії (або) бездіяльність державних органів. Вирішення цього питання знаходиться у площині поняття "право на звернення до адміністративного суду з позовом". Таке право є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У загальному вигляді право на адміністративний позов можна визначити як наявність передбачених нормами процесуального та матеріального закону фактів. Особа, яка має на це право, може вимагати від конкретного суду винесення рішення про захист порушеного права, а суд зобов'язаний винести відповідне рішення.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. 8 ст. 4 вказаного кодексу позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З аналізу ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 5 вказаного кодексу вбачається, що викладений у них принцип адміністративного судочинства полягає у захисті права, свободи або інтересу від порушення, що відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача щодо оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Справа в адміністративному суді може бути порушена лише за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Отже, позивач, звертаючись з адміністративним позовом, на власний розсуд, тобто суб'єктивно, визначає, що його права порушені рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, проте такі рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист, адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій, цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушені або порушуються права чи свободи позивача.
У даній справі судом встановлено, що позивач оскаржує, зокрема, дії старшого державного інспектора-начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м. Червонограді управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2 щодо складання розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки приватного підприємства "Західний Буг" (за межами населеного пункту) на розрахункову суму 25967,91 грн, акту обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 № 357-ДК/163/АО/10/01/-17 з план схемою земельної ділянки, припису від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17 та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки приватного підприємства "Західний Буг" (за межами населеного пункту) на розрахункову суму 25967,91 грн, однак такі не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки в даному випадку результатом вчинених дій та розрахунку став припис, оскаржуючи який в повній мірі позивачем реалізовується право на судовий захист та виявляється можливість у відновленні порушених прав та інтересів в даних правовідносинах.
Тому, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним на скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 06.10.2017 № 357- ДК/0215Пр/03/01/-17.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Судовий збір в розмірі 1600 грн 00 коп. присудити на користь приватного підприємства "Західний Буг" (проспект Юності, 39, с. Павлів, Радехівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 32478033) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (проспект Чорновола, 4, м. Львів, 79019, ЄДРПРОУ 39769942).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повне судове рішення складено 15.01.2018.
Суддя Костецький Н.В.