79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
11 січня 2018 року справа № 813/4162/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1І.) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати незаконною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова у поверненні безпідставно сплачених коштів викладену у листі від 23.05.2017 № 2234/10-23;
- зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова повернути сплачені кошти у розмірі 3845,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.01.2017 придбала квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При укладенні договору ОСОБА_1 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3845,27 грн. Позивач придбавала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно. ОСОБА_1 звернулась до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова з проханням повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте листом від 23.05.2017 отримала відмову у поверненні таких коштів. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача подав до суду заперечення, в яких зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, тому питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Крім того, вказав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності на нерухоме майно.
Представник відповідача у судове засідання 11.01.2018 не прибув, у судовому засіданні 20.12.2017 представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, 10.01.2018 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні. Зважаючи на те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень та може забезпечити явку в судове засідання іншого представника, в судовому засіданні 20.12.2017 представником відповідача надано усні пояснення з приводу заявленого позову, а також те, що заявлене клопотання не підтверджене жодними доказами, суд визнав безпідставним заявлене клопотання та його відхилив.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25.01.2017 між ТОВ “Компанія з управління активами “Активні Інвестиції” (продавець) та ОСОБА_2, ОСОБА_1 (покупці) було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого продавець передає у власність покупців квартиру № 3 в будинку 226В, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, а покупці приймають у власність згадану квартиру по ? частці кожний і сплачують за неї обговорену суму відповідно до п. 2.1 договору.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 договору купівлі-продажу квартири ціна квартири встановлена в розмірі 769054,00 грн.
Договір купівлі-продажу квартири від 25.01.2017 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 386. (а. с. 15-16).
ОСОБА_1 під час укладання договору сплачено 3845,27 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією від 25.01.2017 № НОМЕР_1.
ОСОБА_1 звернулась до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою, в якій просила повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири в розмірі 3845,27 грн, сплаченого відповідно до квитанції від 25.01.2017 № НОМЕР_1, оскільки вона придбавала квартиру вперше.
За результатами розгляду даної заяви, 23.05.2017 Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова надало відповідь за № 2234/10-23 про те, що вимоги заяви задоволенню не підлягають. Зазначили, що об'єднане управління не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт придбання житла вперше. Крім того, зазначили, що з заяви та додатків до неї не вбачається, що сплачені кошти надійшли на рахунки об'єднаного управління.
Вважаючи відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.
Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Як видно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 90196845, сформованого 21.06.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226В/3 придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2017, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_3 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 386.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що будь-якого нерухомого майна за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбала житло (за договором купівлі-продажу квартири від 25.01.2017 за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226В/3) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Відмова Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова у поверненні безпідставно сплачених коштів викладена у листі від 23.05.2017 № 2234/10-23, є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Водночас, ч. 2 ст. 9 КАС України надано право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. На думку суду, вихід за межі позовних вимог повинен безумовно узгоджуватися й бути спрямованим на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що є завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, та відповідно, на ефективне відновлення порушених прав таких осіб і усунення їх порушень.
Позивач просить зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова повернути сплачені кошти у розмірі 3845,27 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та для реалізації завдань адміністративного судочинства, слід вийти за межі позовних вимог і прийняти рішення, яким зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова сформувати та подати до управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 3845,27 грн сплаченого відповідно до квитанції від 25.01.2017 № НОМЕР_1.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова у поверненні безпідставно сплачених коштів викладену у листі від 23.05.2017 № 2234/10-23.
3. Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова сформувати та подати до управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 3845,27 грн сплаченого відповідно до квитанції від 25.01.2017 № НОМЕР_1.
4. Судовий збір в розмірі 640 грн 00 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (вул. Червоної Калини, 35, м. Львів, ЄДРПОУ 41249931).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 295 КАС України, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повне судове рішення складено 15.01.2018.
Суддя Костецький Н.В.