з
12 січня 2018 року № 810/4217/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., при секретарі судового засідання Волошко О.Л., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 до Управління Державної міграційної служби у Київській області в особі Бородянського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії
До суду звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби у Київській області в особі Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області про визнання протиправними дії Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби щодо не оформлення паспортів громадянина України у формі паспортної книжечки, зобов'язання Бородянський районний сектор управління державної міграційної служби оформити та видати бланк паспорту і у формі паспортної книжечки неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_9. Крім того просять зобов'язати відповідача вести облік щодо неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_9 без використання любого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про них до Єдиного Демографічного реєстру чи будь - яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
У відповідності до п. 10 Розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, а тому подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст. 12 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Пояснили, що по досягненню неповнолітніми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 16-річного віку, вони та їх батьки звернулися до Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області із заявами про видачу паспортів без безконтактного електронного носія - в формі паспортної книжечки, однак їм відмовлено в видачі паспорту у формі книжечки з тих підстав, що паспорт видається тільки в формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Позивачі зазначають, що віра забороняє отримувати ідентифікацію - номер, електронну цифрову ідентифікацію, тощо, а тому у відповідача були всі підстави та можливість видати дітям паспорти у формі книжечки. Крім того, позивачі наголошували, що відмова відповідача у наданні паспорту у формі книжечки порушує її права, гарантовані Конституцією України, Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, оскільки такі дії відповідача змушують їх діяти всупереч волі та релігійним переконанням.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити з підстав, викладених у відзиві. Пояснив, що відповідно до норм законодавства паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. У позивачів є можливість відмови від внесення відбитків пальців. На день звернення позивачів до міграційних органів із заявою про надання паспорту у формі книжечки, правові підстави для надання паспорту в такій формі були відсутні, оскільки така можливість передбачалася до забезпечення матеріально-технічними ресурсами органів міграційної служби для видання паспортів у формі картки, однак таке забезпечення відбулося та всі паспорта у формі книжечки передані до ДМС України.
Заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, які є її законними представниками, по досягненню нею 16-річного віку, 12.10.2017 року звернулися до Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області із заявою про видачу їй бланку паспорту громадянина України виключно у формі паспортної книжечки, а не в формі картки. До заяви додали дві фотокартки та копію свідоцтва про народження.
Однак, на зазначену заяву, Бородянським районним сектором управління державної міграційної служби в Київській області в той же день надана відповідь ОСОБА_3 про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій та роз'яснено які документи необхідно надати для оформлення паспорта громадянина України.
25 жовтня 2017 року батьки ОСОБА_3 повторно звернулись до Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області із заявою про оформлення паспорту виключно у формі паспортної книжечки (через релігійні переконання).
На зазначену заяву, Бородянським районним сектором управління державної міграційної служби в Київській області 09.11.2017 року надана відповідь із посиланням на положення Постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року та роз'яснено які документи необхідно надати для оформлення паспорта громадянина України.
Батьки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, які є законними його представниками, по досягненню ним 16-річного віку, 12.10.2017 року звернулися до Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області із заявою про видачу йому бланку паспорту громадянина України виключно у формі паспортної книжечки, а не в формі картки. До заяви додали дві фотокартки та копію свідоцтва про народження.
На зазначену заяву, Бородянським районним сектором управління державної міграційної служби в Київській області в той же день надана відповідь ОСОБА_9 про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій та роз'яснено які документи необхідно надати для оформлення паспорта громадянина України.
25 жовтня 2017 року батьки ОСОБА_9 повторно звернулись до Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області із заявою про оформлення паспорту виключно у формі паспортної книжечки (через релігійні переконання).
На зазначену заяву, Бородянським районним сектором управління державної міграційної служби в Київській області 09.11.2017 року надана відповідь із посиланням на положення Постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року та роз'яснено які документи необхідно надати для оформлення паспорта громадянина України.
Позивачі, вважають дії Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області щодо не видачі паспорту у формі книжечки протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» паспорт громадянина України є документом, що підтверджує громадянство України.
Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 року, відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України», затверджено «Положення про паспорт громадянина України», відповідно до п. 1, 3 якого паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Відповідно до ч. 2 ст. 14, ч. 1, 4 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Таким чином, законодавство України не передбачає альтернативи в оформленні паспорта громадянина України, який оформлюється виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а в формі книжечки оформлюються інші документи, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, тощо, про що зазначено у ст. 22-25 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Тобто, твердження позивачів про закріплення на законодавчому рівні можливості отримання паспорту громадянина України як у формі книжечки, так і у формі картки є помилковими і не ґрунтуються на нормах законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначених норм законодавства, Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25 березня 2015 року затверджений зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, а також «Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», в пункті 2 якого також зазначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з п. 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25 березня 2015 року запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 1 січня 2016 року оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII; з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затвердженого цією постановою.
Крім того, установлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.
Відповідно до доручення ДМС України № Д/92/217 від 15.06.2017 року начальникам Головних управлінь, управлінь в областях та місті Києві ДМС України доручено припинити з 16.06.2017 року в територіальних підрозділах ДМС прийом заяв на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що на момент звернення позивачів із заявою про надання паспорта у формі книжечки, Бородянский районний сектор управління державної міграційної служби в Київській області був повністю забезпечений обладнанням для виготовлення паспорта громадянина України у вигляді картки, а бланки паспортів громадянина України у вигляді паспортної книжечки у відповідача відсутні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час звернення позивачів до Бородянського районного сектору управління державної міграційної служби в Київській області із заявою про видачу паспорта у формі книжечки, норми законодавства передбачали видачу паспортів громадянина України виключно в формі картки, а тому відповідач не міг діяти в порушення цих норм законодавства, що виключає протиправність його дій.
Посилання позивачів на чинність Положення про паспорт громадянина України та можливість з цих підстав видати паспорт у формі книжечки, є необґрунтованими, оскільки цей порядок продовжує діяти, однак застосовується до паспортів, виданих у формі паспортної книжечки відповідно до порядку, що діяв раніше, що узгоджується з положеннями п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25 березня 2015 року.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» єдиний державний демографічний реєстр це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Одним з документів, оформлення якого передбачається із застосуванням Реєстру є паспорт громадянина України, який має містити безконтактний електронний носій, тобто, імплантовану у бланк документа безконтактну інтегральну схему для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом.
При цьому, особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Згідно із положеннями ч. 2, 5, 7 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України, оформлення якого здійснюється розпорядником Реєстру.
До паспорта громадянина України вноситься така інформація: назва держави; назва документа; ім'я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); місце народження; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи; податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».
Таким чином, норми законодавства визначають, що особа з 14 років має оформити паспорт громадянина України, в формі картки, яка має містити безконтактний електронний носій, може відмовитися від внесення відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія та проживання без паспорту громадянина України є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що бажання позивачів отримати паспорт, який би не містив безконтактного електронного носія, обумовлене релігійними переконаннями заявників, однак, доводи позивачів щодо дискримінації громадян за релігійною чи віковою ознакою з боку відповідача нічим не підтвердженні.
Відповідно до ст.35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Згідно з ст.2 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» законодавство України про свободу совісті та релігійні організації. В Україні усі правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.
Відповідно до ст.4.Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» рівноправність громадян незалежно від їх ставлення до релігії. Громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
Як зазначено ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Оскільки відповідно до ч. 2 Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» кожен громадян України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України, то позивачі не можуть відмовитись від виконання обов'язку отримати паспорт посилаючись на релігійні переконання. Жодних виключень з цього обов'язку ні ст.35 Конституції України, ні ст.21 зазначеного Закону не містять.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 січня 2018 р.