копія
13 грудня 2017 р. Справа № 804/5329/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
19.08.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації з вимогами:
- визнати протиравним рішення/дії Дніпропетровської обласної державної адміністрації направити скаргу від 04.07.2017 р. до Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації без повідомлення скаржника;
- визнати протиравним рішення Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації, викладене в листі № 23-1314/0/139-17 від 28.07.2017 р., не розглядати письмове звернення об'єктивно, всебічно, по суті, не вживати зоходи, на надавати відповідь;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію вчинити дії з розгляду скарги від 04.07.2017 р., об'єктивно, всебічно, по суті, відновленні порушених прав, притягнення до відповідальності виновних осіб, направлення відповіді;
- стягнути з Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації моральну шкоду у розмірі 1000 грн. з кожного + 10 грн. за кожен день, починаючи з 18.08.2017 р. до винесення судового рішення по суті справи або усунення відповідачем допущених порушень.
В обґрунтування позову зазначено, що в рамках Закону України «Про звернення громадян» позивачем направлені відповідачу скарга від 04.07.2017 р. про оскарження дій управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації, проте Дніпропетровською обласною державною адміністрацією скарга перенаправлена до Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації без повідомлення скаржника. Вважає таке рішення протиправним, таким, що порушує права позивача, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Також, зазначає, що Юридичним управлінням Дніпропетровської обласної державної адміністрації скарга не розглянута, відповідні дії не вчинені.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (суддя Гончарова І.А.).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 р. прийнято до провадження дану справу, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання 13.12.2017 року сторони не прибули.
Позивачем до суду подано клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.
Представники відповідачів про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Юридичним управлінням Дніпропетровської обласної державної адміністрації надано письмові заперечення, в яких відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що скарга позивача розглядались саме Юридичним управлінням Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідно до резолюції керівництва, оскільки така стосувалась неправомірних дій посадових осіб управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Повідомлення заявника про направлення скарги до структурного підрозділу органу, до якого було таку направлено, не передбачено вимогами Закону України «Про звернення громадян». За розглядом звернення Юридичним управлінням Дніпропетровської обласної державної адміністрації було надано відповідь листом № 1314/0/139-17 від 28.07.2017 р. у межах повноважень на строки, визначені Законом України «Про звернення громадян». Також, вказано, що до повноважень відповідача не належить здійснення державного контролю за діяльністю суб'єктів ринку природного газу. Заперечив проти вимог про стягнення моральної шкоди з огляду на їх необґрунтованість та відсутність розрахунку.
За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 06.07.2017 р. звернувся до Дніпропетровської обласної державної адміністрації зі скаргою (вх. № Р-20307) від 04.07.2017 р. (а.с. 91-93), в якій просив:
- вжити заходи з приводу відновлення ПАТ «Дніпрогаз» постачання газу до квартири № 26 та повернення 3202,20 грн. надлишково сплаченої суми, повторно, на чужий рахунок;
- вжити заходів щодо усунення інших порушень законодавства, про які зазначено в інших скаргах та заявах;
- притягнути до відповідальності винних осіб, в тому числі співробітників управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в тому числі начальника.
Вказану скаргу направлено для розгляду до Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідь на скаргу ОСОБА_1 надано Юридичним управлінням Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом без дати та номеру, яким повідомлено, що повернення грошових коштів, виходячи з положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації» облдержадміністрація не наділена повноваженнями щодо перевірки викладених у звенрненні обставин, оскільки відповідно до ч.3 ст. цього закону не має права втручатися у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, визначених законом. Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень облдержадміністрації не належить здійснення державного контролю за діяльністю суб'єктів ринку природного газу. Таким чином, для вирішення питання щодо неправомірного відключення ПАТ «Дніпрогаз» теплопостачання та повернення грошових коштів має право звернутись до суду. З огляду на викладене не вбачається порушень допущених працівниками управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, врегульований Законом України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР).
Закон №393/96-ВР забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року №586-XIV (далі - Закон №586-XIV) виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Одним із основних завдань місцевих державних адміністрацій є забезпечення законності та правопорядку, додержання прав і свобод громадян.
Принципами діяльності місцевих державних адміністрацій є здійснення повноважень на засадах відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини.
Відповідно до статті 38 Закону №586-XIV місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян. Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.
Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.
Згідно з статтею 7 Закону №393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 08.11.2012 року №Р-830/0/3-12 затверджено структуру Дніпропетровської обласної державної адміністрації, до складу якої увійшло Юридичне управління.
Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29.07.2013 року №Р-607/0/3-13 затверджено положення Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Основними завданнями Управління є
- забезпечення державної правової політики в області;
- організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодаства, інших нормативних актів облдержадміністрацією, керівником та працівниками структурних підрозділів облдержадміністрації під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків;
- правове забезпечення земельних відносин відповідно до покладених на облдержадміністрацію повноважень;
- представляння інтересів облдержадміністрації в судах, інших органах та установах, організаціях незалежно від форм власності.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації делегованих повноважень на розгляд звернень громадян у сфері нафтогазового комплексу.
Разом з тим, Юридичне управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації підпорядковується безпосередньо голові облдержадміністрації.
Отже, суд доходить висновку про те, що у разі скерування Дніпропетровською обласною державною адміністрацією відповідного звернення (скарги), поданої в порядку Закону України “Про звернення громадян”, для підготування та надання відповіді за розглядом такого звернення Юридичне управління має надати відповідь скаржнику.
Також, слід врахувати, що розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 03.02.2014 року №Р-65/0/3-14 затверджено “Положення про Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації”, яке входить до складу облдержадміністрації і забезпечує виконання покладених на нього завдань та є юридичною особою.
Одним із основних завдань Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації є забезпечення реалізації в області державної політики в нафтогазовому комплексі (п.4 Положення). Управління відповідно до Положення:
- підпункт 2 пункту 5: забезпечує у межах повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
- підпункт 4 пункту 5: здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень;
- підпункт 12 пункту 5: розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян з питань, що відносяться до компетенції Управління.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у Управління делегованих повноважень на розгляд звернень громадян у сфері нафтогазового комплексу.
На підставі викладеного дії Дніпропетровської обласної державної адміністрації зі скерування до Юридичне управління скарги ОСОБА_1 з питання, що відноситься до компетенції Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації є протиправними.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України “Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стан дартів” від 10.05.2006 року №361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи.
З огляду на викладене, суд зазначає, що будь-які рішення ані відповідачем, ані другим відповідачем не приймались, у зв'язку з чим відмовляє у позові у частині таких вимог.
Згідно з статтею 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як зазначає позивач у поданому позові, подання скарги від 04.07.2017 р. було зумовлено встановленими рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 р. фактам протиправності дій управління топливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо надання відповідей, викладених у листі від 09.03.2017р . та у листі оформленого без дати на скаргу від 09.02.2017 р. та заяву від 21.02.2017 р. Яким, також, зобов'язано управління топливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації розглянути заяви від 09.02.2017 р. та від 21.02.2017 р. та дати обґрунтовану відповідь на вказані заяви відповідно до норм законодавства. Станом на час звернення до Дніпропетровської обласної державної адміністрації зі скаргою від 04.07.2017 р. відповідь управлінням топливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації не була надана.
Проте, як вбачається з відповіді Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації, викладеної листом без дати та номеру, порушені ОСОБА_1 у скарзі від 04.07.2017 р. питання в частині притягнення до відповідальності Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації та усунення допущених порушень не було вирішено, з даного питання відповідь не надана.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладені норми, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не було надано обґрунтовані відповіді, отже з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та визнає протиправною бездіяльність Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу від 04.07.2017 року (вх. № Р020307 від 06.07.2017 р.), у зв'язку із чим задля відновлення порушених прав позивача зобов'язує Юридичне управління належним чином, об'єктивно та всебічно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 04.07.2017 року (вх. № Р020307 від 06.07.2017 р.), та надати обгрунтовану відповідь, згідно вимог чинного законодавства України.
Також, суд не знаходить обґрунтування для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 постанови Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995р. за № 4 моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Згідно з абзацом 2 п. 5 постанови Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995р. за № 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Судом не встановлено заподіяння моральної шкоди позивачу, адже на підтвердження наявності порушення звичної душевної рівноваги позивача, наявності негативного психічного впливу, значних хвилювань, позивачем доказів надано не було (такими доказами могли бути, наприклад, відповідні медичні довідки про погіршення стану здоров'я, перелік куплений ліків щодо відновлення нервової системи тощо). Крім того, суд вважає необгрунтованою також суму, яку позивач оцінив у 1000,00 грн. + по 10,00 грн. за кожен наступний день. Посилання позивача на те, що розмір моральної шкоди встановлюється на підставі внутрішнього переконання особи не може бути обґрунтованим та належним фактом.
Суд звертає увагу, що позивач заявивши вимогу про стягнення моральної шкоди посилався на відсутність газопостачання в своєму мешканні та пов'язував свої моральні страждання саме з фактом відсутності газопостачання, а не з протиправними діями Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не розгляду його звернення, тому, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення законного судового рішення,.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду не понесено судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду, тому, суд не вирішує питання щодо їх повернення.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо направлення скарги ОСОБА_1 від 04.07.2017 року (вх. № Р020307 від 06.07.2017 р.) до Юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Зобов'язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію належним чином, об'єктивно та всебічно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 04.07.2017 року (вх. № Р020307 від 06.07.2017 р.), та надати обгрунтовану відповідь, згідно вимог чинного законодавства України.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 13.12.2017р. З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_3 ОСОБА_4